Фото до статті
Роман ПрядунНовини. Світ31.08.2026 14:308 хвилин 18,1 т. 0Читать на русском
Підписатися
Серія займань, вибухів та спроб диверсій на підприємствах європейського військово-промислового комплексу, які функціонують для забезпечення потреб України, відбувається на тлі підготовки НАТО до потенційного російського удару по балтійських державах. Кожен окремий випадок може мати своє логічне пояснення. Однак, розглянуті разом, вони формують картину, яку Європі стає дедалі складніше ігнорувати. Йдеться вже не лише про кіберзагрози чи інформаційні операції, а про цілеспрямовані спроби вплинути на оборонну промисловість, критично важливу інфраструктуру та персонал, пов’язаний з військовою сферою.
Відео дня
Російська “гібридна кампанія” проти Європи все менше виглядає суто гібридною. Диверсійні акти, використання безпілотників та вибухових речовин, кібератаки, спроби замахів та інші дії підвищують рівень конфронтації, хоча Москва продовжує намагатися триматися нижче межі прямого військового зіткнення з НАТО. Саме в цьому полягає ключова небезпека: Європа змушена реагувати на атаки, які формально ще не є повномасштабною війною, але за своїми наслідками все більше її нагадують.
Удар по таких підприємствах може спричинити низку наслідків – від припинення або ускладнення виробничих процесів до посилення заходів безпеки, зростання витрат та поширення страху серед співробітників і керівництва компаній. Однак для Росії важливо не тільки ускладнити виробництво озброєнь для України, а й перевірити, наскільки далеко вона може зайти, не вступаючи у пряму війну з НАТО. Паралельно Кремль прагне сформувати в європейському суспільстві відчуття, що підтримка України робить саму Європу більш вразливою. Якщо страх почне впливати на рішення урядів та електорату, Москва може досягти бажаного політичного результату навіть без масштабних руйнувань.
Ключове питання сьогодення – чи готова Європа до більш жорсткої відповіді на подібні дії? НАТО вже визнає зростання російської диверсійної та кібернетичної активності, а також інших гібридних дій проти країн Альянсу. Водночас, надмірно жорстка реакція несе в собі ризик подальшої ескалації. Саме між цими двома крайніми позиціями – необхідністю самозахисту та загрозою прямого конфлікту – наразі опинилася Європа.
Детальніше про те, як Росія активізувала свої гібридні атаки на Європу – у матеріалі OBOZ.UA
Диверсії на європейському ВПК – уже не поодинокі випадки
За короткий проміжок часу в кількох європейських країнах сталися займання, вибухи або спроби проникнення на об’єкти, пов’язані з оборонним виробництвом та наданням допомоги Україні. На початку серпня в аеропорту Лейпциг/Галле було виявлено безпілотник з вибуховим пристроєм біля українського вантажного літака. Пристрій не здетонував. Згодом слідчі знайшли ще один дрон та вибухівку.
У Словаччині поліція запобігла спробі підпалу заводу української компанії Skyeton у місті Прешов, де виробляють розвідувальні дрони Raybird. Було затримано трьох підозрюваних – двох у Словаччині та одного в Німеччині. У них вилучили напалм, мобільні пристрої, камеру, інструменти та план підприємства. Сам завод не зазнав пошкоджень. 15 серпня зайнялася будівля, що використовувалася естонською компанією Milrem Robotics – виробником військової робототехніки, чиї системи застосовуються в Україні. Естонська прокуратура розглядає версію навмисного підпалу, трьох підозрюваних затримали в Латвії. 13 серпня вибух стався на італійському заводі KNDS Ammo Italy поблизу Рима, де виготовляють боєприпаси. 10 серпня займання та вибухи трапилися на підприємстві EMCO у Болгарії. Окремий випадок – у Польщі, де затримали громадянина РФ. Польська влада підозрює його у підготовці замаху на особу, пов’язану з військовою сферою. Йдеться вже не про один завод чи окрему країну. Географія інцидентів охоплює Німеччину, Словаччину, Естонію, Італію, Болгарію та Польщу.
Російський слід – підозри зростають
У справі зі словацьким заводом вже є затримані особи та конкретні матеріали, що свідчать про підготовку підпалу. В Естонії розглядається версія диверсії. Натомість вибух на KNDS Ammo Italy поки не має підтвердження зовнішнього втручання. За попередніми даними, він стався після займання у цеху, де працюють з порохом. У Болгарії також відсутні підтвердження російської причетності. Це означає, що європейські країни, принаймні частина з них, не готові автоматично кваліфікувати кожен вибух чи займання як російську диверсію. Причини цих інцидентів мають встановити слідчі органи.
Водночас, російські спецслужби вже не вперше фігурують у розслідуваннях вибухів на європейських складах боєприпасів. Найвідоміший приклад – вибухи на складах у чеських Врбетіце у 2014 році. Чехія офіційно заявляла про причетність російських військових розвідників. Болгарські слідчі також розглядали російський слід у серії вибухів на об’єктах з боєприпасами. Тому нинішні підозри не виникають на порожньому місці.
Мерц готує жорстку відповідь Росії і може дати сигнал іншим
Інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле може стати для Німеччини підставою для переходу до більш жорсткої політики стосовно Росії. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується офіційно покласти на Росію відповідальність за спробу атаки безпілотником в аеропорту та оголосити про масштабні санкції. Заява може прозвучати вже на початку наступного тижня і бути приурочена до неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії. Для Берліна це означатиме перехід від обережних заяв про російську гібридну активність до прямого звинувачення Москви в атаці на німецьку інфраструктуру.
Після інциденту в Лейпцигу німецький уряд все більше схиляється до думки, що висилка окремих російських дипломатів чи закриття “Російського дому” вже недостатньо. Розглядаються жорсткіші санкційні заходи та розширення військової допомоги Україні. Берлін може використати цей інцидент не лише для покарання Росії, а й для посилення європейської відповіді на диверсії та інші гібридні атаки. Якщо Мерц справді публічно назве Москву відповідальною та запропонує масштабні обмеження, це стане сигналом, що Німеччина більше не розглядає подібні випадки як окремі кримінальні епізоди.
Чому Москва може бити саме по європейському ВПК
Європейські підприємства нарощують виробництво боєприпасів, ракет, безпілотників, військової техніки та іншої продукції для потреб України, але пошкодження навіть одного підприємства може вплинути на темпи постачання озброєнь. Однак фізичне знищення виробничих потужностей – це лише один із можливих мотивів. Не менш важливо створити для європейського ВПК додаткові витрати та перешкоди. Після кожної диверсії або підозрілої пожежі підприємствам доводиться посилювати охорону, перевіряти персонал, захищати склади та критичну інфраструктуру, змушуючи витрачати ресурси на захист і створюючи додаткову напругу навколо виробництва озброєнь для України.
Для Москви це може бути способом збільшити вартість європейської допомоги Україні без прямого зіткнення з НАТО. Якщо виробництво не вдається зупинити, його можна зробити дорожчим і складнішим.
Змусити Захід боятися війни
Навіть невелика диверсія може мати психологічні наслідки, які значно перевищують завдані збитки. Після подібних атак у суспільстві виникає просте запитання: чи не стає підтримка України причиною того, що війна приходить до Європи? Для Москви цей ефект може бути не менш значущим, ніж пошкодження конкретного заводу. Росія зацікавлена в тому, щоб європейський виборець почав сприймати допомогу Україні як безпосередню загрозу власній країні.
Тоді будь-який вибух, кібератака, диверсія чи спроба замаху можуть стати частиною внутрішньої політичної боротьби. Якщо частина суспільства почне вимагати від урядів скорочення військової допомоги Україні, “невтручання” у війну або домовленостей з Москвою, Кремль отримає бажаний політичний результат навіть без масштабних руйнувань. Адже чим сильніше європейці відчуватимуть, що війна наближається до них, тим простіше буде переконати їх, що підтримка України має надто високу ціну.
НАТО готується до іншого рівня загрози – можливого удару по Балтії
На тлі цих подій особливо важливими виглядають повідомлення про підготовку НАТО до можливого російського нападу на Естонію, Латвію чи Литву. Йдеться про триступеневу концепцію дій Альянсу. Водночас, НАТО публічно не підтверджувало саме ці деталі як готовий оперативний план, тому їх коректніше сприймати як повідомлення про можливий сценарій.
Перший напрям – придушення російських ракетних та протиповітряних систем. Особлива увага приділяється Калінінграду, де Росія створила потужну систему оборони. Перевага такого підходу в тому, що НАТО не просто очікує на російський удар, а намагається одразу позбавити противника частини можливостей для ведення війни.
Другий напрям – створення вздовж кордонів з Росією та Білоруссю своєрідної зони з безпілотників, роботизованих систем та сенсорів. Фактично НАТО намагається використати український досвід війни, де дрони стали одним з головних інструментів розвідки та ураження. Але самими дронами зупинити повномасштабний наступ регулярної армії поки неможливо, а Росія активно розвиває засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та боротьби з безпілотниками. Третій напрям – удари по російській військовій логістиці: складах, аеродромах, залізницях, мостах та інших об’єктах, які забезпечують наступ. Мета – позбавити російське угруповання можливості підтримувати наступ і змусити його відступити.
Головний сенс такого підходу НАТО – переконати Москву, що напад на країни Балтії не буде швидкою локальною операцією. Слабке місце такого стримування – час. Росія може спробувати створити факт на землі швидше, ніж НАТО встигне перекинути необхідні сили. На цьому тлі РФ вже тисне на Європу нижче порога відкритої війни – через диверсії, кібератаки, вербування, провокації та удари по критичній інфраструктурі, примушуючи наших партнерів одночасно вирішувати два завдання: захищати свій оборонний комплекс і не дозволяти перетворити страх перед війною на аргумент проти підтримки України.
Крок за кроком Москва перевіряє “кордони” реакції європейської частини НАТО
Нинішні інциденти в Європі варто розглядати ширше – як частину російської кампанії із саботажу та дестабілізації. Москва поступово підвищує рівень таких операцій, перевіряючи реакцію європейських країн – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
“Я б розглядав цю ситуацію в ширшому контексті. Вже є завершені розслідування терактів на військових складах у Болгарії та Чехії, де було зафіксовано російський слід. Є достатньо інформації, яка свідчить про те, що Росія справді веде кампанію із саботажу європейських зусиль. А якщо поглянути на останні випадки – спробу замаху в Німеччині на керівника компанії, яка виробляє дрони, атаки дронів, порушення повітряного простору Польщі – стає зрозуміло, що гібридні операції тривають і можуть ставати жорсткішими”, – говорить Леонов.
На його думку, йдеться не лише про атаки на військові склади чи підприємства, що виробляють зброю. Потенційно це можуть бути удари по військовій інфраструктурі, диверсії та теракти. Важливо також враховувати можливість координації різних терористичних організацій, які можуть надавати сприяння Росії в Європі.
“Для Москви важливо не лише завдати фізичної шкоди. Значно ширша мета – занурити Європу в хаос, зробити Європейський Союз та НАТО менш дієздатними. Не так суттєво, хто прийде до влади – ультраправі чи ультраліві. Головне, щоб європейські уряди втрачали здатність проводити спільну політику та підтримувати Україну. Росія поступово підвищує температуру, робить черговий крок і спостерігає, як реагують європейські країни. Потім визначає, чи можна робити наступний. Саме така тактика дозволяє Путіну розхитувати ситуацію, не переходячи одразу до відкритого конфлікту”, – вважає експерт.
На думку Леонова, європейська реакція на подібні випадки поки залишається обережною, зокрема через необхідність завершення розслідувань та отримання доказів причетності Росії. Водночас, вважає експерт, Європа має заздалегідь визначити, як вона реагуватиме на гібридні атаки різного масштабу.
“У демократії існує процедура, і очевидно, що має відбутися слідство. Тому я цілком допускаю обережний підхід європейських країн. Але головне питання – яким чином Європа планує реагувати на гібридні загрози. Зараз це, умовно кажучи, загрози легкого рівня. А що буде, якщо наступного разу в Польщу прилетить російська балістична чи крилата ракета? Що тоді робитимуть? Дзеркальна відповідь фактично означатиме війну. Тому має бути заздалегідь розроблений протокол – як на випадок прямої російської агресії, так і на випадок гібридних атак. Має бути чітко визначено, що саме вважається такою атакою і якою буде відповідь. Не можна щоразу, коли виникає проблема, спочатку збиратися і вирішувати, що робити. Чи готові європейські країни дзеркально відповідати, наприклад, хоча б на кібератаки на російську критичну інфраструктуру. Навіть відповідь на це питання вже була б дуже важливим сигналом для Москви”, – вважає Леонов.
44121040ПідписатисяТегиНімеччинаВійна в УкраїніВійськова допомога УкраїніВторгнення російських БПЛА в ПольщуНАТОЄвропейський Союз (ЄС)Фрідріх МерцОлександр ЛеоновРедакційна політика
- Новини. Світ
- Путін запалює Європу:…
Повернутися на головну OBOZ