Рахункова палата здійснила перевірку за проєктом відновлення звільнених територій 13.04.2026 20:56 Укрінформ Рахункова палата засвідчила повільні темпи комплексного поновлення звільнених територій за експериментальною ініціативою, на яку було виділено 10,8 млрд грн.
Як повідомляє Укрінформ, про це поінформувала пресслужба установи.
“Експериментальна ініціатива комплексного поновлення територій, що постраждали внаслідок окупації РФ, започаткована Кабінетом міністрів України у березні 2023 року, повинна була стати зразком для майбутньої великої відбудови всіх уражених регіонів України. Проте через брак належної стратегічної, організаційної та фінансової платформи, неузгодженість нормативного врегулювання та розбіжність між компетенціями та відповідальністю координаторів цілей ініціативи не було досягнуто”, – зазначено в повідомленні.
Підкреслюється, що аудит охопив період впровадження проєкту у 2023 – 2024 роках (з окремих аспектів – 2025 рік). Звіт за аудитом затвердили на засіданні Рахункової палати 7 квітня.
У рамках проєкту поновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.
На всебічну відбудову в рамках проєкту уряд асигнував 10,8 млрд грн, ще 0,5 млрд грн – на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах. До проєкту було включено як окремі багатоквартирні, так і приватні житлові споруди, інфраструктуру, елементи упорядкування, освітні заклади тощо.
Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були вкрай незначними.
“Зокрема, у 2023 році роботи були завершені лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено жодного із запланованих об’єктів. На момент проведення перевірки переважна частина розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій фазі спорудження”, – відзначили в Рахунковій палаті.
Аудитори з’ясували, що поновлення населених пунктів у межах проєкту починалося без необхідного стратегічного підґрунтя; план-графік впровадження пілотних проєктів Мінрозвитку надало без деталізації та з запізненням на понад сім місяців.
До затримок у прийнятті рішень призвело й розмите розмежування функцій та повноважень Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. А сам процес формування переліків об’єктів для поновлення був не прозорим.
Наприклад, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні перешкоди (у 2024 році відновлення приватного житлового фонду села переведено на компенсаційний механізм).
Також, всупереч встановленому порядку, до остаточних переліків запланованих до відновлення потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41.
Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Через суперечливе нормативно-правове регулювання 108,3 млн грн було спрямовано на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямів застосування коштів.
Аудитори підкреслили, що фінансування часто направлялося на об’єкти, які не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічної експертизи або не мали необхідних дозвільних документів.
Чималі суми направлялися в регіони лише наприкінці року. Так, у 2023 – 2024 роках із 4,6 млрд грн, виділених наприкінці бюджетних періодів, 4,5 млрд грн було повернуто до державного бюджету як невикористані.
Також виявлено факти завищення кошторисної вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов угод, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.
Зафіксовано й факти виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн грн; прийняття не виконаних або частково виконаних робіт.
Відповідно до висновків аудиторів, проєкт фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні питання, що “звузило його потенціал як підґрунтя для формування державної політики післявоєнного відновлення”.
Більш того, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення. Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення об’єктів досягла 13,1 млрд грн, тоді як залишок коштів фонду становив лише 6,8 млрд грн.
Рахункова палата надала Кабінету міністрів України, Мінрозвитку та Агентству відновлення ряд рекомендацій. Зокрема, пропонується впровадити стратегічне планування як обов’язкову передумову відновлення.
Також має бути нормативно закріплено, що переліки об’єктів формуються на основі уніфікованих критеріїв пріоритетності та після обов’язкової попередньої перевірки документів.
Про виявлені під час перевірки ознаки кримінальних правопорушень Рахункова палата має намір повідомити Офіс Генерального прокурора.
Як повідомлялось, Рахункова палата провела перевірку фінансової звітності за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку за 2023 і 2024 роки; суттєвих порушень аудитори не виявили.
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Деокупація Рахункова палата Відбудова