Фото до статтіНовини політики / Думки22.08.2026 11:176 хвилин 81 0Читать на русском
Підписатися
Ні, мова йтиме про морські перевезення, про домінування на водних шляхах, а не про торгівлю худобою. Останнє знадобилося для яскравості образу, як і розмовний діалектизм приазовських греків “корабляцьке”.
Відео дня
Справа в тому, що 15 серпня я опублікував у Фейсбуці допис про це, наводжу його з незначними правками та доповненнями. Наприклад, змінено заголовок – раніше було “Корабляцьке (Про експортних корів)”, але те, що доречно для короткого посту в соцмережі, не завжди відповідає ширшому погляду нової розгорнутої статті: корови більше підійдуть для наступних розділів.
Про мораторії та господарів моря
9 серпня глава МЗС Туреччини запропонував Росії припинення ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Україна також приєдналася до турецької пропозиції. Але Путін якраз збирався до Южно-Сахалінська, на фінальний етап навчань Тихоокеанського флоту, він хотів змити пітерський сором з дня ВМФ, вживався в роль, йому шили флотську уніформу та підбирали пілотку. Тож мораторії були не на часі.
Тоді 12 серпня Україна прозоро натякнула, що саме час обговорити мораторій – організувавши масований наліт на порт Новоросійська та знищивши три головні зернові термінали. Через які проходить основний потік зерна на експорт – через Чорне море РФ експортує 75% усього зерна та 88% його морського експорту. Принагідно дісталося нафтовому терміналу Шесхаріс (він припинив роботу) і залишків ЧФ РФ, носіям ракет “Калібр” (фрегат “Адмірал Макаров” потрапив під удар втретє). Того ж дня Путін на крейсері “Варяг” пообіцяв затримувати західні судна, а всі ці дні Росія обстрілювала порти Одеси та дунайські порти.
А 14 серпня в Монреалі вийшла моя стаття “Fleet in being та господарі моря”. У ній я підбивав підсумки війни на морі, наводив приклади найяскравіших ударів і писав, що на початок 2026 року близько 30% бойового складу ЧФ РФ потоплено або серйозно пошкоджено, він втратив статус флоту, зайнявшись виживанням, і не впливає на ситуацію на морі. Однак назвати “птахів Мадяра” господарями моря я поспішив. Так, вони витіснили російські судна з Азовського моря і почали витісняти з Чорного. Але не можуть захистити свої порти та цивільні судна, а без цього український експорт зерна також припинився.
Росіяни у своєму стилі, вони задоволені вже тим, що сусідська корова теж здохла. А там хоч трава не рости – їм байдуже до загибелі свого сільського господарства, аби нашкодити іншим. Але в подібній ситуації Україна не вперше – встоїть. Її корова змарніє, але не здохне. На відміну від Росії. У неї є друзі і вони допоможуть з експортом іншими шляхами.
Забій зернових корів та кисла посмішка української Фортуни
Бачу, однак, що пост був надто стислим, і тема не розкрита. Треба доповнити частину “Віхи розгрому” у монреальській статті: під час комбінованого нальоту на Новоросійськ (БЕКи, ракети “Довгий Нептун” та багато типів БПЛА) фрегат “Адмірал Макаров” зазнав ураження втретє за війну та вдруге цього року. Разом з ним під удар потрапили фрегат “Адмірал Ессен” та ще кілька носіїв “Калібрів”. “Кораблі (фрегати – Ю.К.) повністю втратили ударний потенціал та здатність до бойового управління. Обох виведено з експлуатації щонайменше на рік”, — резюмує “Кримський вітер”.
Потім слід жирніше наголосити, що характер війни на морі різко змінився і панування на морі більше не означає безпеки власних портів. Так, можна дронами витіснити залишки російського флоту в Новоросійськ, але поки що не вистачає сил захистити одеські та дунайські порти від дронів противника. Або сили та засоби є, але не вистачає морського Федорова, тому й виникла улюблена росіянами ситуація взаємного знищення корів зернового експорту.
Чому ж росіяни пішли на явно невигідний їм обмін? Адже Росія брала участь у Чорноморській ініціативі 2022-23 років (зерновий коридор)? Та й руху Українським морським коридором (вздовж узбережжя Румунії та Болгарії) не сильно перешкоджала. А цього року як з ланцюга зірвалася, особливо влітку і особливо останній місяць – після зняття Федорова з посади міністра оборони України.
Чому ж росіяни закусили вудила і відмовляються від усіх мораторіїв? Що за причина змусила Путіна діяти так? Він, як відомо, мстивий, а Україна не раз ставила його в незручне становище – згадайте хоча б 9 травня чи жалюгідну пародію параду на день ВМФ РФ на тлі намальованого підводного човна. Згадайте також образливий для Путіна 40-денний примус Росії до миру, голосно оголошений Зеленським. А тут ще саміт в Анкарі, де Трамп захоплювався Україною. І згадайте ще, як поводиться Путін, коли його заганяють у кут – він подвоює ставки.
До того ж і в Україні ситуація почала змінюватися. Переможні настрої весни та початку літа змінилися тривогою у середині липня – причина зрозуміла: відставка Федорова. Примус Росії до миру швидко втратив пафос, він мав сенс при Федорові, той розробив комплексний план дій, але його відставка зруйнувала цей план і він завершився провалом. Плюс відмова Ілона Маска зустрічатися із Зеленським, відмова Трампа від продажу “Петріотів” PAC-3 та передачі ліцензій на їхнє виробництво додали Путіну оптимізму – Україна залишилася беззахисною перед балістикою. Днями CNN показував сумні кадри недіючих вже кілька тижнів пускових установок “Петріотів” під Києвом – немає ракет. Випадково так співпало чи ні, але за Федорова ракети були…
Плюс звільнення одіозного головнокомандувача та чехарда з міністрами, багатолюдні вуличні протести у багатьох містах України – все це означає очевидну та довгоочікувану політичну кризу, спричинену помилками ненависного Зеленського! У багатьох, не тільки у Путіна, виникло враження, що з відставкою Федорова фортуна почала відвертатися від України, переможні очікування змінилися побоюваннями щодо найважчої зими і мобілізації сотень тисяч гарматного м’яса в Росії. У мене теж оптимізму поменшало…
Отже, думає Путін, треба кувати залізо, поки гаряче, поки Україна повторює помилки УНР столітньої давності, треба не поступатися і відкидати будь-які мораторії. Навпаки, треба ескалювати ситуацію. Заради такої справи можна принести в жертву свою зернову корову – лише за два дні 17 та 18 серпня дрони вразили п’ять зерновозів на підходах до Новоросійська та Туапсе. Не звертати уваги на бензинову кризу, яка на 19 серпня охопила вже 56 регіонів РФ. Провести мобілізацію – те, що вона буде, вже зрозуміли в Росії, і, за даними митної служби, кількість переходів до Грузії через Верхній Ларс досягла 20 тисяч, там величезна черга.
Дорога заморська теличка
Тепер про хороше, про проблеми Росії. Бензинова криза в ній тільки набирає обертів. У липні були квіточки, ягоди як і належить дозріють восени. Найдивовижніша в цьому реакція росіян, особливо москвичів – вони не передбачали, що криза повернеться! Оцініть ступінь поінформованості народу та його здатність простежувати причинно-наслідкові зв’язки. Чому осінь буде важкою?
По-перше, НПЗ таки доведеться зупиняти на плановий ремонт. Зазвичай це робиться влітку, але цього разу не зробили – потрібно створити враження подолання.
По-друге, ніхто не скасовував українські удари по нафтовій інфраструктурі. Путіну байдуже на біди простих людей, для його кортежу бензин завжди знайдеться, і він відкинув пропозиції України встановити мораторій на такі удари. А вони добре сплановані та будуть посилюватися не лише за рахунок БПЛА – восени підключиться балістика.
По-третє, імпорт лише посилить кризу, точніше її наслідки! Перший танкер із бензином з Індії прибув до Мурманська ще 5 серпня, за ним прийшли ще кілька з Індії та Марокко. Але вони стоять нерозвантаженими – я недаремно згадав прислів’я “за морем телиця полушка, та карбованець перевіз”. Оптова ціна цього бензину 100-111 рублів за літр, набагато дорожче, ніж на Петербурзькій паливній біржі.
Огляд від ШІ за 18 серпня: На Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі фіксується зниження обсягів продажу та цін на бензин марок АІ-92 (до 72,4 тис. руб./т) та АІ-95 (до 77,8 тис. руб./т).
Найпікантніше те, що до імпорту бензину підготувалися і навіть збудували приймальний резервуарний парк “Кола”. Але його ємності порожні, а танкери не розвантажені. І все ж імпортерам не варто впадати у відчай – восени їхній бензин піде зі свистом! Бо ціни злетять настільки, що за нього ще будуть боротися.
Все це, особливо проблеми аграріїв із низькими цінами на зерно та високими на пальне, вселяє надію, що восени навіть до Путіна дійде, що треба погоджуватися хоча б на морський мораторій.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням…00000000ПідписатисяТегиУкраїнаВійна в УкраїніВибухи в РосіїРосія – країна-агресорМихайло ФедоровВолодимир ПутінРедакційна політика
- Новини політики
- Сумні експортно-імпортні корови…
Повернутися на головну OBOZ