“`html
У Раді пояснили, як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків і не втратити право на компенсацію 08.01.2026 14:01 Укрінформ У Верховній Раді України надали роз’яснення щодо коректного способу подання заяви до Міжнародного реєстру збитків, щоб не втратити можливість отримати відшкодування.
Очільниця Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого управління, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк заявила Укрінформу, що українці передали до реєстру близько 90 тисяч заяв у 14 категоріях, але через поширені огріхи при поданні, значний відсоток громадян не зміг зареєструвати у RD4Uі збитки, спричинені їм внаслідок російської військової агресії.
Найбільш звичайними є неузгодженість у категоріях, відсутність доказів, або відмова від подачі заяви через неповний набір документів, підкреслила Шуляк.
За її словами, незважаючи на те, що українці вже надіслали до RD4U близько 90 тисяч заяв, окремі особи так і не змогли задокументувати свої втрати в міжнародному реєстрі, оскільки при оформленні заяви були допущені неточності. Це, зі свого боку, може певним чином поставити під сумнів міжнародний механізм, тому по найбільш типовим ситуаціям необхідно надавати пояснення.
Найчастіше, пояснила Шуляк, громадяни роблять огріхи через невідповідність обраної категорії. Наприклад, плутають категорії A3.3 та A3.1 — подають заяву про втрату житла там, де потрібно заявляти про пошкодження або руйнування житла, або навпаки.
Крім того, звичайним випадком є надання однієї заяви від сім’ї замість індивідуальних заяв від кожного члена родини.
Також люди часто не вказують приблизну суму збитків та метод розрахунку, не додають підтверджень проживання — особливо, якщо не були офіційно прописані за адресою, або навіть відкладають подання заяви, вважаючи, що недостатньо доказів, або не розв’язують питання з підтвердженням права власності.
"Найгірше, коли люди зовсім не подають заяву, вважаючи, що без досконалого пакету паперів це нереально. Особливо це видно у категорії для житла на ТОТ, оскільки, навіть якщо у вас немає підтверджень, що ваше майно там знищено, ви все одно можете подати заяву саме про втрату доступу/контролю до нього. Тому у RD4U відкрито зазначають: подати заяву можливо, але важливо надати максимум наявної інформації на даний момент, і не переплутувати категорії", — акцентувала Шуляк.
Вона роз’яснила, що категорія A3.3 — це про сам факт втрати житла та витрати на оренду, отримання або придбання нового житла. Якщо ж особа є власником і житло пошкоджено або зруйновано, необхідно подати окрему заяву в A3.1. Також наголошується на тому, що кожен член сім’ї, який втратив житло, повинен подати свою заяву в A3.3.
"Навіть якщо ви не були офіційно зареєстровані за адресою, і, наприклад, винаймали житло, це не перешкоджає подачі: потрібно лише зібрати та додати достатньо підтверджень, що це було ваше місце проживання. І обов’язково вкажіть приблизну суму заяви та коротко поясніть, як ви її розрахували", — додала народна депутатка.
Іншою частою проблемою, за словами Шуляк, є підтвердження права власності у категорії A3.1, куди подають заяви за збитки через зруйноване або пошкоджене житло. Ця ж проблема виникає і при спробі отримати державну компенсацію "єВідновлення".
У RD4U зазначають: якщо право на майно не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, його варто зареєструвати, а якщо це неможливо, все одно можна подати заяву, але необхідно продемонструвати доказ спроби реєстрації.
Також для цієї категорії важливо врахувати, що якщо житло було відновлено, це не скасовує права на подання заяви, але слід додати підтвердження ремонтів та їх вартості. Водночас придбання вже пошкодженого об’єкта не дає права заявляти "старі" пошкодження в цій категорії.
"Окрема ситуація — майно на тимчасово окупованих територіях. Зараз громадяни, чиє житло там пошкоджено або зруйновано, не можуть подати заявку на компенсацію "єВідновлення", оскільки ми досі очікуємо рішення уряду про розширення програми. Однак, у RD4U така можливість є — якщо у вас немає доступу до такого житла і навіть немає можливості підтвердити, чи є пошкодження, це не означає, що не варто подавати заяву: для цього існує категорія A3.6 — втрата доступу або контролю”, — підкреслила Шуляк.
Вона відзначила, що, незважаючи на максимально цифровізований підхід до забезпечення можливості подачі заяв до RD4U, деякі громадяни все ще не можуть цього зробити через "Дію", оскільки ця послуга доступна лише на порталі, а не через мобільний додаток.
"Для громадян "Дія" — це в першу чергу мобільний додаток, тому природно, що люди намагаються подати заявку до RD4U саме таким чином. Проте через додаток ви можете лише ознайомитись з переліком 14 доступних категорій збитків, а вже подавати заяву потрібно виключно через портал "Дія" — в особистому кабінеті", — роз’яснила Шуляк.
Як зазначила голова парламентського комітету, останьою, але досить поширеною помилкою є те, що громадяни не завжди розуміють суть RD4U і очікують, що прийняття заяви до Реєстру автоматично гарантує компенсацію за завдані збитки. Проте RD4U — це початковий етап компенсаційного механізму, метою якого є тільки фіксація збитків. Розмір компенсацій визначатиме Компенсаційна комісія, рішення про створення якої нещодавно анонсували.
Вона нагадала, що на даний час у RD4U громадяни–фізичні особи можуть подавати заяви про збитки у наступних категоріях:
А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;
А2.1 — смерть близького члена сім’ї;
А2.2 — зникнення безвісти близького члена сім’ї;
А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;
А2.4 — сексуальне насильство;
А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
А2.6 — позбавлення волі;
А2.7 — примусова праця або служба;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;
А3.1 — пошкодження або руйнування житлового нерухомого майна;
А3.2 — пошкодження або руйнування нежитлового нерухомого майна;
А3.3 — втрата житла або місця проживання;
А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
Як акцентувала Шуляк, наприкінці грудня 2025 року можливість подавати заявки до RD4U надали і юридичним особам. Бізнес може це зробити у випадках пошкодження або руйнування інфраструктури та про пошкодження, руйнування або втрату активів на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.
"Подати заяву може підприємство або державна організація — керівник, вказаний у ЄДР. Керівник для подання заяви зможе призначити представника в "Дії". Щодо безпосередньо категорій, то йдеться про B1.1, C1.1 — "Пошкодження або руйнування критичної інфраструктури", B1.2, C1.2 — "Пошкодження або руйнування не критичної інфраструктури", C3.1 "Пошкодження, руйнування або втрата активів", — підсумувала Шуляк.
Як повідомляв Укрінформ, Реєстр збитків для України, започаткований у 2023 році, акумулює та фіксує звернення про відшкодування, подані окремими особами, організаціями та державними установами в Україні.
16 грудня в Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, була підписана Угода про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є складовою частиною механізму відшкодування збитків, викликаних агресією РФ.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026 рік має стати роком практичного старту діяльності Компенсаційної комісії, яка зможе прийняти перші рішення наприкінці 2026-го – на початку 2027 року.
Компенсація Житло Війна з Росією Міжнародний реєстр збитків “`