Фото до статті
Дарина ГерцеваРинки та компанії20.08.2026 14:256 хвилин 11,6 тис. 0Читать на русском
Підписатися
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) виявили велике злочинне угруповання, яке, за версією слідства, спеціалізувалося на незаконному привласненні бізнесів та дорогої нерухомості. Восени 2025 року обвинувачені заволоділи активами вартістю понад 248 мільйонів гривень, а у травні 2026-го намагалися здобути контроль над майном ще на 207 мільйонів гривень. Згідно з даними правоохоронців, до схеми були залучені хакери, судові та адміністративні інструменти, а фінансування забезпечував діючий народний депутат, який виділив щонайменше $514 тисяч.
Відео дня
Про це йдеться у розслідуванні НАБУ під назвою “Феміда”. За словами прокурора САП, як повідомляє Bankova Mail, йдеться про заступницю міністра юстиції Олену Фернес.
Які посадовці фігурують у справі
Зокрема, прокурор САП надав повний перелік осіб, причетних до злочинної схеми. Серед них:
- Ірина Мудра, ексзаступниця глави Офісу Президента;
- Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента;
- Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
- Максим Микитась, колишній народний депутат;
- Вадим Столар, чинний народний депутат;
- Василь Астіон, бізнесмен, ексдепутат Дніпропетровської облради;
- Микола Гладищенко, колишній голова правління державного “Сенс Банк”;
- Олег Ступак, колишній голова правління державного “Сенс Банк”;
- Людмила Снігур, начальниця департаменту державного “Сенс Банк”;
- Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ “Метробуд”);
- Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
- Єгор Меркулов (водій Микитася, номінальний керівник ТОВ “Монтаж Сервіс”);
- Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінальний директор ТОВ “Філософія Девелопмент”).
19 серпня, у день проведення спецоперації, Ірину Мудру було звільнено з посади заступниці керівника ОП указом президента. Причина звільнення в указі не була вказана.
Згодом стало відомо, що Мудрій було вручено повідомлення про підозру. Її адвокат при цьому заперечував інформацію про затримання, стверджуючи, що йшлося про слідчі дії та вручення підозри.
Як працювала схема
Згідно з матеріалами слідства, двоє співорганізаторів погодили спільну реалізацію схеми із заволодіння активами. Для цього застосовувалися різноманітні інструменти.
Одним з ключових елементів було незаконне переоформлення корпоративних прав компаній. До цих операцій, як стверджують НАБУ та САП, залучалися хакери, які видавали себе за державних реєстраторів і отримували доступ до реєстрів.
Після цього до державних баз вносилися неправдиві дані та підроблені документи, на основі яких право власності на компанії переходило до осіб, підконтрольних фігурантам.
Особливо показовим є те, що формальними власниками привласнених активів могли ставати особи з найближчого оточення організаторів. Згідно з даними слідства, корпоративні права підприємств переоформлювалися, зокрема, на особистих охоронців одного зі співорганізаторів. Таким чином, фактичний контроль над активами зберігався у організаторів, тоді як на папері їхніми власниками ставали інші особи.
НАБУ та САП встановили декілька епізодів діяльності угруповання. Зокрема, восени 2025 року, за версією слідства, його члени незаконно заволоділи активами підприємств загальною вартістю понад 248 мільйонів гривень.
У травні 2026 року фігуранти вже намагалися встановити контроль над нерухомістю в Києві вартістю понад 207 мільйонів гривень. Окремою ціллю рейдерів, згідно з даними слідства, був об’єкт нерухомості у центральній частині столиці. Його вартість оцінюється більш ніж у 500 мільйонів гривень.
До чого тут хакери
Однією з найважливіших деталей справи є застосування кіберінструментів. Згідно з даними слідства, після отримання доступу до державних реєстрів, учасники схеми могли вносити зміни до інформації про власників компаній та реєструвати перехід корпоративних прав.
Фактично це дозволяло за короткий період часу створити на папері нову структуру власності підприємства, хоча законний власник при цьому не продавав свою компанію і не передавав свої права. Після такого переоформлення організатори стикалися з іншою проблемою – законні власники могли звернутися до правоохоронних органів або спробувати через суд та Мін’юст повернути контроль над майном.
Саме тому, за версією слідства, рейдерська схема не обмежувалася лише втручанням у реєстри.
Як намагалися закріпити захоплене майно
Щоб зберегти контроль над підприємствами, учасники організації, згідно з даними НАБУ та САП, використовували судові та адміністративні інструменти. Зокрема, це стосується:
- блокування реєстраційних дій;
- залучення підконтрольних осіб до судових процесів;
- ініціювання процедур банкрутства;
- отримання потрібних судових рішень;
- вплив на розгляд скарг у Міністерстві юстиції;
- залучення посадовців для лобіювання бажаних рішень.
Один з епізодів стосувався підприємства, через яке учасники схеми прагнули отримати доступ до дорогої нерухомості в центрі Києва. Для цього, за версією слідства, було ініційовано процедуру банкрутства.
27 січня 2026 року суддя задовольнив заяву підконтрольної організаторам особи про забезпечення позову та заборонив проведення реєстраційних дій щодо підприємства. Вже 26 березня суддя задовольнив клопотання арбітражного керуючого, пов’язаного зі злочинною організацією, та припинив повноваження директора компанії. Таким чином, як вважають детективи, законного власника поступово усували від можливості керувати підприємством.
У справі фігурує Мін’юст
Окрема частина розслідування стосується впливу на посадовців Міністерства юстиції. Згідно з даними слідства, організатори намагалися чинити тиск на розгляд скарг щодо рейдерських дій та досягти рішень, які б дозволили зберегти контроль над привласненими активами.
Показовим є епізод із грудня 2025 року: 29 грудня Колегія Міністерства юстиції з розгляду скарг, за даними слідства, ухвалила висновок про законність переходу права власності на одне із захоплених підприємств до підконтрольної особи. 31 грудня 2025 року цей висновок був затверджений виконуючим обов’язки міністра юстиції.
Окремим епізодом стала спроба заволодіти дорогою нерухомістю в центральній частині столиці. За версією правоохоронців, для цього фігуранти планували використати підроблений судовий наказ та внести відповідні дані до реєстру нерухомості.
До реалізації задуму знову могли залучити хакерів. Якщо така схема спрацьовувала, інформація в державному реєстрі створювала б формальну підставу для подальших операцій з нерухомістю, хоча фактичного законного переходу права власності не відбувалося.
Водночас один із найбільш резонансних епізодів, згідно з даними слідства, завершився невдачею. Працівники Міністерства юстиції, усвідомлюючи можливі наслідки виконання незаконних вказівок, відмовилися брати участь у реалізації схеми. Внаслідок цього організаторам не вдалося довести задум щодо заволодіння нерухомістю до кінця.
Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили учасникам злочинної організації про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо шахрайства, протиправного заволодіння майном підприємства, підроблення документів та несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, вранці 19 серпня співробітники НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. Схемою керували чинні та колишні народні депутати України. Після публікацій перших подробиць вже розпочалися кадрові зміни.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не піддавайтеся фейкам!
33626311330ПідписатисяТегиУкраїнаСхемиКорупція в Українікорупціясхема обмануНаціональне антикорупційне бюро України (НАБУ)Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)нерухомістьРедакційна політика
- Економіка
- Ринки та компанії
- Рейдерське заволодіння нерухомістю…
Повернутися на головну OBOZ