Вода, тепло, прихисток. Як Данія підтримує Миколаївщину 05.12.2025 11:50 Укрінформ З моменту повномасштабного вторгнення до серпня 2025 року Данія інвестувала у відновлення та розбудову регіону 213 млн євро
Миколаївська область – одна з українських територій, яка найбільше постраждала під час повномасштабної російсько-української війни. За даними ОВА, в області пошкоджено або зруйновано приблизно 16 тисяч об’єктів. Відновити це все за рахунок місцевих ресурсів неможливо, а державні кошти в першу чергу спрямовуються на захист країни. За таких обставин важко переоцінити підтримку, яку надають міжнародні партнери. Зараз найбільший обсяг допомоги Миколаївщині надходить від Данії.
ПОМ’ЯКШИТИ ВТРАТИ ТА ЗБІЛЬШИТИ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
Взаємодія Королівства Данії з Миколаївською областю – дієвий приклад співпраці з іноземними партнерами під час війни. Для поліпшення координації зусиль у січні 2024 року в Миколаєві відкрили Представництво посольства Данії в Україні. Його очолив Якоб Торрільд Хансен, котрий обіймав посаду на той момент військового аташе.
Якоб Торрільд Хансен
За сприяння Данії, зокрема, передали області 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водяних насосів, 28 водонапірних веж, когенераційні установки, 39 автобусів, серед яких 27 шкільних, 18 тролейбусів, більше 60 одиниць різноманітної автомобільної та будівельної техніки, 16 установок для гасіння пожеж і багато іншого.
Цей проєкт співпраці було продовжено: нещодавно розпочалася нова Перехідна програма допомоги Україні на 2025–2028 роки із загальним кошторисом 375 млн євро. При цьому 60 відсотків цієї суми – понад 225 млн євро – буде направлено на Миколаїв та область.
За словами Якоба Хансена, нова програма є більш структурованою, ніж попередня. Вона має назву перехідною, тому що є сподівання, що у 2028 році вже буде можливість перейти на більш довготривале планування.
Данські експерти долучилися до розробки майстер-плану розвитку міста Миколаєва до 2050 року, зокрема, у напрямках водопостачання, водовідведення, обігріву, електропостачання та поводження з відходами.
– У минулі роки першочерговим завданням було негайне відновлення цивільної інфраструктури Миколаєва, яка зазнала значних руйнувань під час обстрілів. Наші зусилля були націлені на те, щоб якомога більше людей повернулося і залишилося тут проживати. Тому ми закуповували велику кількість будматеріалів та інструментів для ремонту покрівель, фасадів, встановлення дверей, вікон, внутрішньобудинкових систем і багато чого іншого. Зараз робота спрямована на більш систематичне вирішення проблем, – говорить пан Хансен.
Через те, що у квітні 2022 року росіяни підірвали водопровід, Миколаїв був позбавлений доступу до питної води.
– У місті відкрили близько 200 пунктів роздачі питної води зі свердловин за спеціальною технологією очищення (зворотний осмос), 80 з яких – завдяки Данії. Це був один із перших наших успішних проєктів у рамках партнерства з Миколаєвом, – підкреслює керівник Представництва.
Паралельно почалася системна допомога КП «Миколаївводоканал» – встановлювали сучасні енергоефективні насоси та замінювали труби. За кошти Королівства Данії вже проклали декілька десятків кілометрів нових трубопроводів, хоча загалом необхідно оновити хоча б 200 кілометрів.
Сьогодні багато говорять, що потрібно збільшувати генерацію енергії та тепла, щоб забезпечити населення й економіку. Але, на думку Хансена, не менш важливою є проблема неефективного використання енергії. Бо, наприклад, у мережах Миколаєва втрати води досягають понад 50 відсотків. А причини надмірних витрат електрики – як старе обладнання, яке споживає у 3–5 разів більше електроенергії, ніж могло б, так і зношені труби, які роз’їдала корозія ще до повномасштабної війни. А солона вода, яку довелося запустити в систему з Бузького лиману після підриву водогону Дніпро – Миколаїв, додатково їх зруйнувала. Це означає, що витрачається багато електроенергії, щоб качати воду, яка ніколи не дійде до споживача.
Зменшення втрат можливе завдяки обладнанню для виявлення вразливих ділянок та усунення поривів, встановлення водомірів, автоматизації управління активами. Потрібно зменшити і витоки, і комерційні втрати. Це допоможе заощадити значні кошти.
– Планується реалізація проєкту реконструкції водомереж у Корабельному районі Миколаєва. Його вартість – приблизно 5,36 млн євро. Проєкт охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів. Щойно відбувся тендер, а у 2026 році почнуть замінювати труби, встановлювати лічильники, датчики тощо. Після завершення проєкту понад 70 тисяч мешканців міста відчують поліпшення водопостачання. Роботи фінансуються грантом від уряду Данії під управлінням Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO). За допомоги Данської ради у справах біженців ми вже замінюємо труби в різних районах міста, але проєкт у Корабельному районі є більш масштабним порівняно з іншими, – стверджує пан Хансен.
І додає, що не менш важливий напрям – реконструкція систем водовідведення, зокрема, встановлення нових станцій очищення стічних вод.
ДАНСЬКИЙ СПОСІБ ПОРЯТУНКУ МИКОЛАЇВСЬКИХ МЕРЕЖ
Відчутною є й підтримка Данії у сфері теплопостачання. Яскравий приклад – КП «Миколаївтеплоенерго», де коштом уряду цієї країни встановлено цілу низку котелень та когенераційних установок. І це не випадково. На думку керівника данського Представництва, в умовах війни доцільно мати децентралізовані джерела тепла й енергопостачання, адже великі об’єкти дуже вразливі до ударів ворога.
Допомагають данці й Миколаївській ТЕЦ, яка є державним підприємством. Чи не вперше за багато десятків років тут триває масштабна заміна застарілих аварійних тепломереж, через прорив яких щороку страждали десятки тисяч мешканців міста.
У миколаївських системах теплопостачання також фіксуються значні втрати, тому що інфраструктура застаріла й енергонеефективна. Щоб люди мали змогу заощаджувати і водночас отримувати якісну послугу, данська сторона концентрує увагу на встановленні індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках та заміні теплотрас.
Данія системно підтримує комунальні підприємства міста. На думку пана Хансена, їм не вистачає робочих рук, фінансів і технічних можливостей. Тому ці сфери поки що є найбільш вразливими: «Протягом усіх цих років в інфраструктуру вкладалося дуже мало коштів. Вона ще радянська, енергозатратна. Співробітники підприємств це розуміють, роблять усе, щоб впоратися з викликами, а ми їх підтримуємо. Я регулярно переконуюсь, як вони щодня борються, щоб забезпечити мешканців теплом, водою, електроенергією та транспортом, і ми повинні їм максимально допомогти новим обладнанням та навчанням».
Водночас данські партнери не лише вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими й такими, що відповідають європейським стандартам.
– Просто надавати допомогу і нічого не змінювати у системі означатиме, що українська сторона лише лататиме дірки. Ми ж прагнемо, щоб місцева влада в подальшому могла сама краще планувати й інвестувати у свою інфраструктуру. Один із прикладів – удосконалення стратегічного планування та процесу закупівель КП «Миколаївводоканал». Там впроваджено низку змін, зокрема, створено Наглядову раду. Це дало конкретний результат уже цьогоріч: підприємство змогло заощадити 10–12 млн грн на закупівлях через поліпшення процедур. Тепер триває робота з міською владою, щоб поширити цей досвід і практику корпоративного управління й на інші комунальні підприємства. Передусім Миколаївлектротранс та Миколаївоблтеплоенерго. Вони вже пройшли аудит й отримали гідні результати незалежної Оцінки доброчесності та корпоративного управління за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, – наголосив представник Данії.
ВІД СХОВИЩ – ДО НОВИХ ОСЕЛЬ
Ще один важливий напрям співпраці Данії з Миколаївщиною – відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних закладів. На сьогодні вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків схованок у школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення і багато чого іншого.
Відкрили також два нових сучасних ЦНАПи у Миколаєві та ще по одному – у Баштанському та Миколаївському районах. Проблема особливо актуальна для віддалених громад області.
– Тому ми намагаємося наблизити послуги до них. А освітні простори й укриття – це питання безпеки та необхідна умова, щоб школи й дитсадки могли реально функціонувати, адже війна триває і ми повинні бути готовими до можливих викликів.
Попереду у нас ще багато роботи. Але хочу зазначити, що під час вибору проєктів ми не шукаємо престижних напрямів, а концентруємо увагу на тих, що дадуть конкретний відчутний результат для людей вже сьогодні або найближчим часом.
Я знаю, що миколаївці багато страждають під час війни, і дехто ставиться до темпів відбудови з певною нетерпеливістю. Але запевняю: ми робимо все так швидко, як можемо. Я вірю в миколаївців, у захваті від їхньої сили та стійкості й запевняю, що Данія буде підтримувати стільки, скільки буде потрібно, – наголосив Якоб Хансен.
Данія Миколаїв Миколаївщина Обстріл Житло ЦНАП допомога Війна з Росією