Ілюстративне фото
Дарина ГерцеваРинки та компанії30.08.2026 13:045 хвилин 4,4 тис. 0Читать на русском
Підписатися
З 1 вересня 2026 року для певної категорії заброньованих співробітників збільшується мінімальний розмір заробітної плати до 25 941 грн на місяць до вирахування податків, через що особи з меншим доходом можуть зіткнутися з труднощами у збереженні свого бронювання. Водночас, нова вимога має винятки для підприємств державної та комунальної форми власності, а також для тих, що розташовані в зонах бойових дій. Право на бронювання також залежить від статусу працедавця та коректності військово-облікових даних.
Відео дня
Це може призвести до того, що деякі громадяни України втратять бронь. OBOZ.UA, спираючись на відповідну постанову Кабінету Міністрів України, детально проаналізував, хто має право на бронювання, які вимоги набудуть чинності з вересня та кому варто перевірити свій статус.
Від чого залежить можливість бронювання від мобілізації
Бронювання не надається автоматично лише на підставі професії чи посади працівника. Одним із визначальних чинників є статус організації чи установи, де працевлаштований військовозобов’язаний.
Основні положення щодо бронювання викладені у постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року. Згідно з встановленим порядком, право на бронювання можуть отримати співробітники підприємств, установ та організацій, які відповідають певним критеріям.
Зокрема, це стосується підприємств, визнаних життєво важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, а також тих, що є критичними для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Це означає, що для отримання бронювання важливо не лише місце роботи особи, але й чи має її роботодавець відповідний статус та право подавати співробітників на бронювання.
Хто ще може отримати бронь
Законодавство передбачає кілька категорій працівників державного сектору та інших установ, які можуть бути заброньовані. Зокрема, це стосується окремих державних службовців категорій “Б” та “В”. Також бронювання може охоплювати співробітників та працівників:
- Національної поліції;
- Національного антикорупційного бюро України;
- Державного бюро розслідувань;
- Бюро економічної безпеки;
- прокуратури;
- Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
- Державної кримінально-виконавчої служби;
- Служби судової охорони;
- судів та органів досудового розслідування;
- патронатних служб державних органів, чия юрисдикція поширюється на всю територію України.
Окремі правила стосуються працівників міжнародних організацій та гуманітарної сфери. Право на бронювання може мати військовозобов’язаний, який працює у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, відповідних міжнародних та неурядових організаціях.
Також до окремої категорії належать співробітники Товариства Червоного Хреста України, українських неурядових організацій, що реалізують гуманітарні проєкти за підтримки міжнародних партнерів, а також визначених гуманітарних організацій та операторів з розмінування.
Однак саме працевлаштування в одній із таких установ ще не гарантує автоматичного отримання броні. Організація повинна мати відповідні повноваження, а конкретного працівника слід включити до списку на бронювання.
Що зміниться з 1 вересня
Найсуттєвіша зміна, яка набуває чинності у вересні, стосується мінімального розміру заробітної плати для заброньованих працівників. З 1 вересня вимога щодо мінімальної зарплати для цієї категорії співробітників зростає з 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат.
Згідно з цими правилами, це становить 25 941 грн на місяць до вирахування податків. Отже, роботодавцям, які бронюють своїх співробітників, необхідно враховувати новий поріг.
Якщо заробітна плата працівника не відповідає встановленій вимозі, це може позначитися на можливості його бронювання або на збереженні вже наданої відстрочки. Саме тому працівникам, які мають бронювання, варто перевірити, чи відповідають умови їхньої роботи новим вимогам.
Водночас, нова норма не поширюється абсолютно на всіх працедавців. Передбачені винятки для підприємств, що розташовані на територіях бойових дій, а також для державних і комунальних підприємств.
Для таких роботодавців підвищення мінімальної зарплати не застосовується на загальних умовах. Тому, перш ніж робити висновок про можливу втрату бронювання, необхідно враховувати статус конкретного підприємства та територію його діяльності.
У яких випадках можуть відмовити у бронюванні
Окрім вимоги до заробітної плати, існують й інші підстави, через які працівник може не отримати бронювання. Труднощі можуть виникнути, якщо особа не перебуває на військовому обліку або інформація про неї відсутня у відповідному реєстрі.
Також причиною для відмови може стати ситуація, коли роботодавець не має права на бронювання або втратив статус, що надає йому таку можливість. Ще один фактор – перевищення встановленої квоти бронювання.
Відмова можлива і в тому випадку, коли сам працівник не відповідає встановленим критеріям, або коли в документах містяться некоректні чи застарілі дані про його працевлаштування чи військовий облік. Таким чином, бронювання залежить від багатьох чинників, а не лише від розміру заробітної плати.
Чому важливо перевірити дані військового обліку
Для оформлення бронювання роботодавець використовує інформацію про працівника, яка має співпадати з даними військового обліку. Якщо в реєстрах є неточності, застарілі відомості або особа взагалі не стоїть на військовому обліку, це може стати перешкодою під час оформлення бронювання.
Військовозобов’язаним працівникам варто переконатися в актуальності своїх даних. Особливо це важливо для тих, хто нещодавно змінював місце роботи, персональні дані, адресу проживання або іншу інформацію, яка може бути пов’язана з військовим обліком.
Сам факт зміни мінімального порогу заробітної плати не означає автоматичної втрати бронювання усіма працівниками. Перш за все, слід враховувати категорію роботодавця, його статус, відповідність вимогам для бронювання та встановлені винятки.
Водночас, для працівників підприємств, на яких поширюється новий критерій заробітної плати, рівень доходу стає одним із важливих аспектів для збереження відповідного статусу. Тому роботодавцям варто завчасно перевірити списки заброньованих працівників та переконатися, що вони відповідають чинним вимогам.
Кого не бронюють
Важливо також розрізняти право на відстрочку від мобілізації та саме бронювання. Існують категорії громадян, які згідно із законодавством взагалі не підлягають призову під час мобілізації. Для таких військовозобов’язаних бронювання не є необхідним механізмом, адже вони мають іншу законну підставу для уникнення призову.
Зокрема, відповідні правила стосуються військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в Службі безпеки України та розвідувальних органах. Тому статус особи та підстава, на якій вона має право не бути призваною, є принципово важливими.
Як раніше повідомляв OBOZ.UA, втрата відстрочки або бронювання від мобілізації кардинально змінює статус військовозобов’язаного. У разі скасування бронювання військовозобов’язаному найчастіше надсилається повістка звичайною поштою або через електронну систему.
Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
11100010ПідписатисяТегиУкраїнаБронювання від мобілізаціївійськовий збірТЦКроботапрацевлаштуваннязарплатаРедакційна політика
- Економіка
- Ринки та компанії
- Дехто з українців…
Повернутися на головну OBOZ