Фото до статті Читайте на русскомRead in EnglishГалина Єрмоленко
Зменшені європейські ліміти, збої в логістиці, зростання тарифів на залізницю
Скорочення європейських лімітів ЄС на постачання сталі та механізм регулювання вуглецевих викидів при кордоні (CBAM) посилюють тиск на українських виробників сталі. Про це свідчить публікація Reuters.
Припинення дії імпортних мит блоком після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році мало вирішальне значення для підтримки стабільного виробництва на «Запоріжсталі» та інших металургійних підприємствах, зазначив Олександр Мироненко, операційний директор групи «Метінвест» у нещодавньому інтерв’ю агентству. Однак, за його словами, наразі обставини кардинально трансформуються, і замість підтримки з боку ЄС галузь стикається з обмеженнями.
Продукція металургії становить 15% від загального обсягу експорту України, головним ринком збуту залишається ЄС, на який припадає приблизно чотири п’ятих від цього показника.
Галузеві об’єднання («Укрметалургпром», Федерація роботодавців України) закликають уряд звернутися до Євросоюзу щодо надання винятків для України, оскільки металургійний сектор наразі зосереджений на виживанні, а не на розширенні.
Мироненко охарактеризував нові європейські заходи щодо імпорту сталі як частину сукупності наростаючих труднощів, що чинять тиск на українську металургію. Серед них — блокування морських шляхів у Чорному морі та підвищення внутрішніх залізничних тарифів.
Атаки російських військ на український морський коридор, як зазначає агентство, заблокували основний маршрут експорту сталі та постачання сировини. Це призвело до зростання логістичних витрат для компаній, які й без того перебувають у складній ситуації.
Прямі удари РФ по заводах змушують до дороговартісних циклів зупинок та відновлення виробничої діяльності. Після останнього інциденту загинуло семеро працівників «Запоріжсталі», діяльність підприємства тимчасово припинена.
Починаючи з серпня 2026 року, українські виробники сталі також муситимуть боротися зі зростанням тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30 відсотків.
Ще до останнього удару РФ по «Запоріжсталі» Олександр Мироненко пояснив Reuters, що через нові обмеження з боку ЄС одним із можливих варіантів адаптації для підприємства може стати нарощування виробництва чавуну — напівфабрикату, на який не поширюються європейські ліміти. Однак це означало б недовантаження приблизно 50% виробничих потужностей.
З огляду на фактичне закриття морського шляху через Чорне море, завод також поніс додаткові витрати у розмірі від $30 до $40 за тонну, щоб імпортувати коксівне вугілля через інші європейські порти.
У результаті українські металургійні підприємства витісняються з конкурентного ринку турецькими, китайськими та європейськими компаніями. Олександр Мироненко зауважив: усі усвідомлюють ситуацію в Україні, проте кожен має власний бізнес.
Операційний директор «Метінвесту» також назвав «нереалістичним» виконання 15-річного плану модернізації компанії вартістю $8 млрд в умовах війни.
Як інформував GMK Center, українська зовнішня торгівля переживає найглибшу логістичну кризу з часів повномасштабного вторгнення.