Фото до статті
Олег МаруховськийНовини політики28.08.2026 16:003 хвилини 82,4 т. 0Читать на русском
Підписатися
У період 18-ї річниці вторгнення РФ до Грузії, журналісти та політологи багатьох країн пригадували наслідки тих трагічних подій, але особливу увагу слід приділити офіційній позиції Грузії. Зокрема, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив про відмову Тбілісі відновлювати дипломатичні зв’язки з Росією, доки Кремль не скасує визнання незалежності сепаратистських регіонів Абхазії та Південної Осетії. За його словами, “доки так зване визнання залишається доконаним фактом з боку Російської Федерації, дипломатичні відносини, звичайно, не можуть бути відновлені”.
Європейські країни попереджають про ризик входження Південної Осетії до складу РФ
Відео дня
Незважаючи на те, що останніми роками до влади в Грузії прийшли політичні сили, які можна умовно назвати проросійськими, а саме “Грузинська Мрія”, щорічно на початку серпня офіційний Тбілісі наголошує на фактично окупованих Росією територіях та неможливості відновлення дипломатичних відносин. Слід зазначити, що в цьому напрямку існує фактично загальноєвропейський консенсус, адже в кожну річницю вторгнення РФ до Грузії країни ЄС виступають із засудженням російської анексії Південної Осетії та Абхазії. Цього року Велика Британія, Німеччина, Франція та Італія також засудили агресивні дії Кремля і попередили про високий ризик безпосереднього включення сепаратистських територій Південної Осетії та Абхазії до складу Російської Федерації найближчим часом.
Чутки про реінтеграцію Південної Осетії виявилися передвиборчим трюком “Грузинської Мрії”
Варто також згадати, що напередодні виборів до грузинського парламенту у 2024 році ширилися чутки про домовленість щодо повернення окупованих територій Грузії в обмін на відмову від євроінтеграційного курсу та перетворення на конфедеративну державу. Зокрема, навіть вказувалися терміни вирішення територіальних питань до 2030 року. Однак, можна зробити висновок, що це все було елементом виборчої кампанії, за допомогою якого політична сила “Грузинська мрія” намагалася здобути конституційну більшість для майбутніх змін Конституції задля повернення окупованих територій. Зрештою, “Грузинська мрія” здобула парламентську більшість та привела своїх представників на ключові посади в державі, проте реальний процес реінтеграції окупованих територій так і не розпочався.
Росія підготувала договір про “возз’єднання” і призначила свого очільника в Південну Осетію
Більше того – після виборів та придушення протестів грузинською владою, Кремль різко прискорив курс на політику юридичної окупації Південної Осетії. Показними можна вважати ключові події останніх кількох місяців цього року. Так, 9 травня 2026 року російський президент Володимир Путін та президент Південної Осетії Алан Гаглоєв підписали в Москві “Договір про поглиблення союзницької взаємодії”, що було названо російськими ЗМІ “початком возз’єднання осетинського народу”. 22 червня Гаглоєв під час чергової зустрічі з Путіним заявив про “рішучі кроки для об’єднання Росії із Південною Осетією”, а наступного дня він склав повноваження президента Південної Осетії та був призначений радником російського президента.
Відтак 23 червня влада в Південній Осетії перейшла до Марата Камболова, уродженця Північної Осетії, який є дійсним державним радником Російської Федерації 1-го ступеня. До 2021 року він був директором “Курчатовського інституту” з ядерної енергетики в Москві, особисто призначений Путіним. У 2026 році Камболов став радником південноосетинського президента, відповідаючи за підготовку “Договору про поглиблення союзницької взаємодії” з Росією. 16 червня він очолив уряд Південної Осетії, а через тиждень – виконувача обов’язки президента невизнаної республіки.
Ймовірне приєднання Південної Осетії як інструмент тиску на Грузію та Європу
По суті, заміна лояльного Кремлю Алана Гаглоєва на керованого призначенця Марата Камболова свідчить про прийняття ідеї “возз’єднання” Південної Осетії як робочої і означає вельми ймовірну підготовку саме для такого сценарію, про що і попереджає Європа у згаданій вище заяві. Можна припустити, що російське керівництво може вдатися до оголошення “возз’єднання” з Південною Осетією у політично вигідний момент – перед виборами до Держдуми у вересні цього року, для відвернення уваги від військових невдач в Україні або як “карту тиску” в переговорних процесах із США та Європою. Це може бути також одним із різновидів “дамоклового меча” для керівництва Грузії, яке нещодавно заявило “про готовність до кроків, спрямованих на максимальне відновлення відносин з Україною та розвиток міжурядового діалогу”. Це свідчить про плани Тбілісі відновити через Україну довіру у відносинах з ЄС, який останнім часом поставив “на паузу” грузинську євроінтеграцію. Таким чином, Кремль також може використати остаточну анексію Південної Осетії як інструмент шантажу Грузії та суттєвого, фактично повного обмеження її євроінтеграційних амбіцій та планів.
95791170ПідписатисяТегиГрузіяТбілісіРосія – країна-агресорвибориКремльРедакційна політика
- Новини політики
- Росія готує “приєднання”…
Повернутися на головну OBOZ