Фото до статті
Марія ШевчукЕкономіка25.08.2026 16:252 хвилини 4,7 т. 0Читать на русском
Підписатися
Вітчизняна металургійна галузь зіткнулася з серйозними труднощами. Протягом серпня воєнні дії з боку Росії призвели до виведення з ладу двох основних виробничих комплексів – “Запоріжсталі” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. У 2025 році на ці підприємства припадало приблизно 72% загального обсягу виплавки сталі в Україні. Наразі неможливо визначити точні терміни повного відновлення їхньої функціональності. Для України ця системна криза означатиме зменшення експортних надходжень, подорожчання будівельних робіт та ускладнення ситуації з курсом національної валюти, як зазначає видання LIGA.net.
Відео дня
До цього галузь уже відчувала значний тиск. Наприкінці липня через ворожі обстріли фактично було припинено морські перевезення через порти Одеської області. Це є критичним фактором для металургійного та гірничодобувного секторів, оскільки наземна логістика є значно дорожчою та не може повністю замінити морські шляхи.
Внаслідок блокади портів та низьких світових цін на залізну руду, підприємства Ferrexpo та Південний ГЗК припинили свою діяльність. Аналітики GMK Center не виключають можливості подальших зупинок інших компаній, орієнтованих на експорт.
Наступним ударом стало безпосереднє пошкодження металургійних комбінатів. 11 серпня були уражені енергетичні та доменні потужності “Запоріжсталі”, що призвело до зупинки заводу. 16 серпня, після повітряної атаки, “АрселорМіттал Кривий Ріг” частково призупинив свою виробничу діяльність.
Представники “Метінвесту” охарактеризували масштаб пошкоджень на “Запоріжсталі” як безпрецедентний. Вони підкреслюють, що для повного відновлення недостатньо лише ремонту обладнання; необхідна злагоджена робота всього виробничого ланцюга – від постачання сировини до відвантаження готової продукції. Ключовим фактором для цього залишається розблокування морських портів Одещини.
У разі тривалого простою двох великих комбінатів, Україна ризикує втратити приблизно 72% свого сталеливарного виробництва. До кінця 2026 року це може призвести до скорочення випуску продукції приблизно на 2 мільйони тонн. В масштабах усієї країни наслідки будуть ще суттєвішими, адже саме ці заводи випускають основні види прокату, необхідні для будівельної галузі та відновлення інфраструктурних об’єктів. Якщо вітчизняного металу буде бракувати, зросте потреба в імпорті, причому за вищими цінами та складнішими логістичними маршрутами. Це неминуче збільшить витрати на будівництво та реконструкцію, одночасно зменшуючи український експорт.
Ще одним негативним наслідком стане погіршення торгівельного балансу. Скорочення експорту сталі означатиме зменшення надходжень валютної виручки, тоді як збільшення імпорту металопродукції призведе до зростання попиту на іноземну валюту. Це, своєю чергою, посилить тиск на курс гривні та державні резерви.
Крім того, спад виробництва тягне за собою зменшення податкових надходжень, скорочення обсягів перевезень для “Укрзалізниці”, зменшення замовлень для супутніх підприємств та створює ризики для зайнятості населення в промислових регіонах.
Фактично, металургійна криза вже виходить за межі самої галузі. Без відновлення виробничих потужностей та належного функціонування морської логістики, вона може трансформуватися у ширший удар по експортному потенціалу, будівельному сектору, державному бюджету та фінансовій стабільності країни, підсумовує видання.
Як відомо, за останні 5 років провідні металургійні підприємства сплатили податків та зборів на суму, що перевищує 200 мільярдів гривень, або 6,2 мільярда доларів США. За результатами 2024 року, податкові відрахування чотирьох металургійних компаній склали 1,6% від загальних надходжень до бюджетів усіх рівнів. Проте, у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, особливо вантажних перевезень “Укрзалізниці”, та тривалого блокування морських портів, бюджет країни ризикує втратити значне джерело доходів.
00000000ПідписатисяТегиУкраїнаРосійські обстрілиметалургіяекономікаМК “Запоріжсталь”Редакційна політика
- Економіка
- Українська металургія на…
Повернутися на головну OBOZ