Залізничний вузол у Фастові. Від руйнувань до поетапного відродження

Фастівський залізничний вузол. Від руйнувань до поступового відновлення Репортаж 11.12.2025 17:14 Укрінформ Скільки коштуватиме відновлення депо, як працює вокзал та якою може бути нова будівля

У ніч на 6 грудня російські сили здійснили масовану атаку на Фастів на Київщині, внаслідок чого зазнала пошкоджень залізнична інфраструктура міста. Фотографії руйнувань тоді поширилися мережею, а залізничникам довелося коригувати рух приміських потягів. Незважаючи на значні пошкодження, функціонування залізниці поступово налагоджується: працівники депо очищають територію, пасажирів різними способами інформують про зміни в розкладі, а біля вокзалу працюють благодійні організації. В компанії «Укрзалізниця» вже розглядають можливість зведення нового вокзалу, що відповідатиме актуальним потребам жителів міста та подорожуючих.

ДЕПО У ФАСТОВІ: ПЕРШІ КРОКИ ПІСЛЯ АТАК

Прямуючи до залізничного депо у Фастові, можна почути робочі діалоги диспетчерів. На перший погляд, це здається звичайним фоновим шумом, проте згодом з’ясується, що це процес прокладання маршруту, аби потяг, у якому перебувають представники дипломатичних місій, фінансових установ та журналісти, не заважав роботі ділянки.

На території депо першим відчувається запах горілого. Він досі тримається в повітрі після нічної атаки 6 грудня. Перед очима постають значні руйнування, зокрема, три знищені вагони, вкриті сажею. Далі проходимо через заготівельний цех і бачимо, що розбір завалів триває. Працюють крани, фахівці координують роботу техніки, намагаючись перекричати її гуркіт та шум.

«Щойно було оголошено про відбій повітряної тривоги після атаки, усі взялися до роботи. Як ви бачите, розбирання завалів триває й досі», – пояснюють представники Укрзалізниці, проводячи нас вузькою стежкою між купами металобрухту.

Скло та брухт вже зібрали у великі купи, проте дрібні уламки все ще трапляються під ногами. На території чутно гавкіт собак, це їхня реакція на рух людей і техніки.

Керівник з пасажирських комунікацій АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко зазначає, що технічне обслуговування доведеться тимчасово проводити фактично просто неба.

«Щоб продовжити обслуговування цих поїздів, роботи здійснюватимемо тут. Але для цього необхідно демонтувати стіни, які пошкоджені й не підлягають відновленню», – каже він.

Згадує ворожу атаку на депо, яка стала продовженням обстрілів, що розпочалися в ніч з 5 на 6 грудня, і заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста.

«По депо було завдано близько 20 ударів "шахедами". Також зафіксовано влучання не лише дронами, а й ракетою – фактично в пасажирську станцію. Це ще раз підтверджує, що агресор цілеспрямовано атакує саме пасажирську інфраструктуру, яка ніяк не пов’язана з військовими перевезеннями. Перед вами – пасажирське депо, що забезпечувало сполучення, зокрема й добре відомий маршрут Kyiv City Express. Це електрички, що курсують як у напрямку Шостки, так і Київським кільцем. І саме по них ворог завдав прицільного удару», – каже Балеста.

Посадовець додає: «Ми підрахували, скільки приблизно має коштувати відновлення депо, – близько 100 мільйонів гривень. На момент атаки там були три склади електричок, тобто десь 27 вагонів. Їх відновлення оцінюємо майже в 300 мільйонів гривень».

До заходу також долучилися міжнародні партнери України, зокрема представники посольств Німеччини, Франції, Швейцарії і тимчасово повірена у справах США Джулі С. Девіс. Їм продемонстрували масштаби руйнувань та розповіли про хід робіт на місці. Заступник міністра наголошує: відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значних ресурсів, тому міжнародна підтримка залишається вкрай важливою.

«Державний бюджет завжди обмежений, тому шукаємо підтримку від донорських програм. Сподіваємося на допомогу наших партнерів – як європейських країн, так і Сполучених Штатів. Ми змушені через обмеженість коштів відбирати ті об’єкти, які відновлюватимемо найпершими. Наразі відбувається перша частина робіт, які дозволять використовувати це депо для обслуговування електричок. Тож працюємо над тим, щоб залучити до відновлення донорську допомогу», – підсумував Балеста.

Щодо роботи самого персоналу депо, то Олександр Шевченко зауважує: працівники залишаються на своїх місцях, багато хто розчищає територію. До того ж, через завдані ворогом пошкодження, частину операцій виконують вручну, як-от переведення залізничних стрілок чи миття поїздів. Він запевняє, що оплата у працівників погодинна, тому її розмір не зменшився, до того ж кількість робочих годин у персоналу навіть збільшилася.

Після огляду території група повертається до потяга, який має рушити в бік вокзалу. Диспетчери узгоджують маршрут так, щоб не перешкодити руху інших поїздів. Для виїзду з депо потрібно вручну здійснити десять стрілочних переведень.

НОВИЙ ВОКЗАЛ ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ СУЧАСНИМ ПОТРЕБАМ ПАСАЖИРІВ

Ось поїзд зупиняється біля фастівського вокзалу. Попри наслідки атаки, робота на території триває. Біля зруйнованої станції встановлено намети, де пасажири зможуть очікувати на транспорт у теплі. Поблизу будівлі вокзалу розгорнуто намет гуманітарної організації World Central Kitchen. Координатор Сергій розповідає, що команда працює тут із перших годин після атаки.

«Ми були тут 6 грудня з 11-ї ранку. Щодня обіди підвозять між 12-ю та 13-ю. Є чай і кава, усе біля нашого намету», – каже він.

За його словами, у перший день до пункту допомоги звернулося близько пів тисячі людей, хтось допомагав у підготовці, інші приходили отримати гарячу їжу.

Біля зруйнованої будівлі пасажири читають з дошки оголошень інформацію про рух приміських поїздів. Оголошення про зміни розкладу лунають із гучномовців, дані щодо затримок та зміни колій, прибуття потягів оприлюднюють у режимі реального часу.

У натовпі чутно розповіді фастівчан, які пережили нічну атаку. Одна з мешканок, пані Леся, згадує, що ворог обстрілював Фастів і раніше, проте пряме влучання у вокзал стало першим за три роки.

«Ще у 2022-му не раз бачила, як над містом вдень пролітали ракети. Наші Збройні сили тоді дуже добре спрацьовували. Але це вперше за три роки, коли удар припав саме по вокзалу. Тієї ночі було чути дзижчання дронів та інші звуки. Десь зовсім низько над будинками, а десь – високо. Я мешкаю в серці міста, тож чутно було. Бачила і спалахи, і вогонь та дим. У соцмережах одразу почали повідомляти, що сталося. Тварини злякалися й повтікали, з’являлися оголошення про розшуки. Люди активно допомагали одне одному, і більшість тваринок знайшли», – розповідає пані Леся.

Приміський вокзал для фастівчан завжди був невід’ємною частиною щоденного життя. Жінка каже, що приїхала до міста ще наприкінці 1980-х – теж електричкою – і відтоді цей вид транспорту залишився для неї основним. Як і для багатьох містян, адже втрата регулярного сполучення означає втрату можливості дістатися до місць роботи чи навчання.

«Їздили геть усі. Студенти, молодь з ноутбуками на колінах, хтось їхав на роботу і говорив тільки про неї. Навіть науковці. У Вишневому багато сідало, у Боярці виходили на роботу», – розповідає жінка. На її думку, цей маршрут, що з’єднував цілий ланцюг населених пунктів, попри все, залишається живою артерією регіону.

Від часу заснування станції вокзал у Фастові не раз змінював свій вигляд. Споруда, яку зруйнували 6 грудня 2025-го, була зведена у 2011 році зі скла, бетону та металоконструкцій. Раніше на її місці стояв старий вокзал, який місцеві активісти вважали історичною пам’яткою. Леся пригадує, як бачила ще старе приміщення вокзалу, яке добре пам’ятає. А ось оновлений варіант будівлі був частині містян зовсім не до вподоби.

«Хотілося б, щоб новий вокзал був більш зручним і красивим. Щось на кшталт сучасних станцій, де є великі зали й усе продумано для людей», – говорить вона.

АТ «Укрзалізниця» планує звести нову будівлю вокзалу у Фастові на Київщині. На час будівництва на пероні встановлять тимчасову модульну конструкцію, яка забезпечуватиме базові потреби пасажирів.

Проєкт нового вокзалу проходитиме публічні обговорення – до роботи над ним залучатимуть і мешканців громади. В компанії наголошують, що їхня участь є принциповою, адже попередня будівля неодноразово викликала дискусії щодо її зручності та архітектурних рішень.

«Точно не відновлюватимемо будівлю в тому форматі, який був донедавна, адже дизайн та зручність викликали чимало суперечок. Новий вокзал має відповідати сучасним технічним вимогам, бути інклюзивним, безпечним, мати укриття та містити сучасні матеріали. До старої архітектури, найімовірніше, повернення не буде», – запевнили в УЗ.

Обстріл Потяг Укрзалізниця Вокзал Фастів Війна з Росією

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *