Зображення до статті
Марія ШевчукЕкономіка18.08.2026 12:383 хвилини 4,6 тис. 0Читать на русском
Підписатися
Незважаючи на прогнози швидкого зростання вартості українських земель, протягом п’яти років після відкриття ринку гектари дорожчали значно повільніше, ніж очікували його найзавзятіші прихильники. Зараз на ринку знову лунають прогнози щодо різкого збільшення цін на землю. Водночас, самі автори таких прогнозів часто є безпосередніми учасниками ринку, які отримують прибуток від земельних інвестицій – про це йдеться у матеріалі УНІАН.
Відео дня
У 2026 році в інформаційному просторі знову активно транслюються оптимістичні передбачення щодо українських земель. Зокрема, співзасновник інвестиційної платформи Zeminvest Олександр Чорний прогнозує, що протягом наступних трьох років сільськогосподарська земля в Україні може зрости в ціні до 80% у доларовому вираженні. Подібні оцінки надають й інші представники сегмента земельних інвестицій.
Серед публічних спікерів, які формують цей наратив, – представники “Твого Кола”, Zeminvest, “Доброзем”, KupiPai, інвестфонду “Ґрунтовно” та інших компаній, що працюють із земельними інвестиціями та управлінням активами. Водночас, як зазначає УНІАН, важливо враховувати не лише зміст прогнозів, а й хто їх озвучує та який бізнес стоїть за експертною позицією.
Частина найбільш активних спікерів безпосередньо займається продажем земельних інвестиційних продуктів, супроводжує угоди або управляє активами інвесторів. Чим більше людей купує землю, тим більшими можуть бути комісійні доходи, обсяги активів під управлінням та прибутки від супутніх послуг. Тому, підкреслює видання, прогноз зростання ціни для такого учасника ринку є водночас професійною оцінкою та частиною бізнес-комунікації. Отже, такі прогнози варто оцінювати з поправкою на можливий конфлікт інтересів.
Показовою є історія попередніх прогнозів. Очікувалося, що вихід юридичних осіб на ринок у 2024 році спровокує дефіцит земельних ділянок та різке посилення конкуренції за паї. Цього не сталося. За п’ять років після запуску ринку землі середнє зростання ціни в доларовому еквіваленті становило приблизно 5% на рік, а середня дохідність земельних інвестицій – близько 5%. Продаж земельної ділянки при цьому може тривати роками, хоча інвесторам пропонували розглядати землю як актив, з якого можна швидко отримати кошти. На практиці швидкий продаж часто передбачає дисконт до ринкової вартості, йдеться в матеріалі УНІАН.
Не справдилися й інші очікування, які використовувалися для популяризації земельних інвестицій. Передбачалося, що орендна плата зростатиме на 10-15% щорічно, а дохідність земельних активів перевищить 10% у валюті. Насправді орендна плата виявилася значно тісніше пов’язаною з реальним фінансовим результатом агровиробника. Якщо прибутковість агровиробництва не зростає, можливості для підвищення орендної плати обмежені.
На думку авторів матеріалу, саме війна значною мірою пояснює, чому земельний ринок розвивався повільніше, ніж прогнозували його прихильники. Аграрний бізнес був змушений концентрувати ресурси на виробництві, логістиці та ліквідності. Купівля земельних банків у таких умовах конкурувала за капітал із придбанням техніки, будівництвом елеваторів, розвитком переробки та іншими інвестиціями, які безпосередньо впливають на операційну діяльність.
Водночас фундаментальні умови для повторення польського сценарію подорожчання землі в Україні відсутні. Польський ринок розвивався за умов масштабної бюджетної підтримки агросектору з боку ЄС. Україна такої системи гектарних виплат не має, а тому механічне порівняння вартості української землі з польською, на якому часто будуються оптимістичні прогнози, не враховує принципової відмінності між двома моделями аграрної економіки, наголошує УНІАН.
У результаті інтереси інвестора та агровиробника можуть дедалі більше розходитися. Для інвестора подорожчання землі означає потенційний приріст капіталу. Виробник, навпаки, зацікавлений у доступності земельного ресурсу та контрольованій собівартості. Чим дорожчою стає земля, тим вищими є витрати на викуп земельних банків та навантаження на капітал агробізнесу.
Саме тому, додає видання, прогноз про майбутнє стрімке зростання ціни землі варто розглядати не лише як економічну оцінку, а й через призму інтересів того, хто його озвучує – особливо якщо цей спікер працює у компанії, яка заробляє на залученні інвесторів до земельних активів.
Український земельний ринок продовжує розвиватися без спекулятивного ажіотажу, який прогнозували кілька років тому. Тож сьогодні важливо оцінювати не лише потенційну ціну гектара в майбутньому, а й реальні економічні чинники, здатні цю ціну забезпечити. І щоразу, коли ринок знову чує про неминучий земельний бум, варто поставити просте запитання: це прогноз незалежного спостерігача чи пропозиція від учасника ринку, зацікавленого в тому, щоб земля продавалася дорожче?
00000000ПідписатисяТегиУкраїнаекономікааграріїаграрний ринокземляпрогнозРедакційна політика
- Економіка
- Медіа розповіли хто…
Повернутися на головну OBOZ