Жовтень – старт пікового сезону товарообміну між Україною та ЄС. І саме зараз на прикордонних пунктах пропуску (ПП) відбувається катастрофа. Особливо на кордоні з Польщею. Але цього разу їхню повноцінну роботу зупинили не протести польських фермерів, а ремонтні роботи. Період очікування вантажівок на перетин кордону стартує від шести днів і може тривати до 15. Як це вплине на ціни на вантажні перевезення, українських експортерів і репутацію України? Розповідає Олександр Кирилюк, операційний директор групи логістичних компаній ZAMMLER
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Традиційно найбільш завантажені ПП на кордоні з Польщею – «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Хребенне», «Шегині – Медика», «Ягодин – Дорогуськ» і навіть «Устилуг – Зосин», де курсують порожні великотоннажні вантажівки. На кожному з них у черзі стоять від 500 до 1500 машин, згідно з даними електронної системи «єЧерга». Щоб вивезти з України олію, корми для тварин, тютюн та інші агропродукти тваринного і рослинного походження, доведеться стояти в окремій черзі понад два тижні.
По шість–сім днів очікують вантажівки й на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною. Дещо краща ситуація лише на румунському кордоні – до чотирьох днів.
Сезонний пік і ремонти одночасно
Найбільший товарообмін між Україною та ЄС завжди починається у жовтні. Іншої можливості імпорту з ЄС, окрім авто- та обмежених залізничних перевезень, немає. Польща стала для українських товарів основними воротами в ЄС, на кордоні з цією країною пунктів пропуску найбільше. Але вони й найбільш завантажені.
Причиною черг став не лише високий сезон, а й ремонти на майже усіх ПП. Про розбудову інфраструктури не йдеться, це поточна реконструкція. На ПП «Дорогуськ» встановлюють нові ваги, на ПП «Шегині» змінюють покриття двох автосмуг, що є половиною потужностей цього пункту. Це все обмежує рух.
Тобто накладаються два фактори. Перший – це сезонність, коли у клієнтів більший запит на перевезення і більше автівок вирушають у рейси. А другий – менша пропускна спроможність ПП.
Ситуація лише погіршується.
На 4 жовтня за добу через пункт «Ягодин – Дорогуськ» виїхало 415 вантажівок, згідно з даними Державної служби з безпеки на транспорті (ДСБТ). Заявлена ж пропускна спроможність цього ПП – 650 вантажівок. Через ПП «Краківець – Корчова» – 248 вантажівок при спроможності у 400. На цих пунктах пропуску ремонтують автосмуги. Відповідно пропускна спроможність зменшується удвічі.
Скільки вантажівок виїхало з України за добу на 4 жовтня Фото Інфографіка Державної служби з безпеки на транспорті
ПП «Нижанковичі – Мальховіце» з 1 жовтня взагалі не працює. Через нього пропускали виключно порожні вантажівки, по 100–200 щодня. Зараз вони їдуть на інші ПП і створюють додаткове навантаження. Цей пункт не працюватиме до кінця року, поки будуватимуть новий.
Ремонтувати ПП саме зараз не найкраще рішення. Логістика – справа сезонна, високий сезон триватиме до кінця грудня. Відповідальні за цей крок, напевно, не аналізували ринок вантажних перевезень.
Ситуацію ускладнюють і збої у системі митниці, здебільшого з польського боку. Технічні проблеми можуть тривати від восьми годин до доби.
Масштаб проблеми і тенденції
Результат черги на ПП – підвищення цін на вантажні перевезення. За останній тиждень ціна перевезень із Польщі в Україну вже зросла на 10–15%. І це не кінець. Зростатиме й дефіцит вантажівок. Якщо ситуація не зміниться, до кінця жовтня вантажівки стоятимуть у чергах по два–три тижні.
За нормальних умов роботи (без протестних блокувань та інших ускладнень) вантажівка виконує за місяць три колорейси – на експорт та імпорт. Зараз – від одного до двох. Якщо час очікування становитиме два тижні, одна автівка зможе лише раз з’їздити у Польщу і повернутися назад до України. Товари вчасно не доставлятимуть споживачам ні в ЄС, ні в Україні.
При цьому постійних витрат ніхто не скасовував: лізинг, зарплата водія, адміністративні витрати й амортизація. Тому за умови двотижневих черг ціна на вантажні перевезення виросте принаймні удвічі.
Економічні збитки, втрачені контракти і ринки
Проблеми більші, ніж здається на перший погляд. Два–три тижні очікування на експорт з України – це критичний час для багатьох сфер. Компанії, які, наприклад, експортують електроніку, не можуть собі дозволити, щоб від моменту завантаження до моменту доставлення товару минало стільки часу. У такому разі з ними просто не будуть співпрацювати.
Нестача дозволів і блокування кордону негативно впливають і на економіку України, і на очікування від замовників. Український бізнес навіть змушений переносити виробництво в країни ЄС, щоб виконувати свої зобов’язання. Адже стабільні доправлення з України просто неможливо гарантувати. Через розрив ланцюгів постачань підприємства втрачають іноземні інвестиції, працюють на 20–30% потужності, забезпечуючи тільки український ринок.
Чинні черги на ПП – це не лише збитки тут і зараз. У довгостроковій перспективі це стратегічні ризики та репутаційні втрати для України.
У режимі низької пропускної спроможності ПП українські логісти працюють вже багато років. Проблеми на кордоні були ще до повномасштабного вторгнення, навіть до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, коли товаропотік був менший. У 2022 році все це набуло неконтрольованих масштабів.
З того часу нічого не змінилося. Так, були відкриті деякі додаткові пункти пропуску для порожніх вантажних автомобілів. Однак вони не вивозили експорт, а просто їхали по вантаж до Європи. За 2,5 роки ці пункти так і не переобладнали для пропуску завантажених автівок. А розширення ПП «Краківець» і «Ягодин» не покращило ситуацію.
Проблема нікуди не подінеться й у майбутньому, якщо не підійти до її розв’язання системно. Йдеться про масштабні та дорогі інфраструктурні проєкти – побудову нових пунктів пропуску і розбудову вже наявних.
