Як Україні забезпечити повне фінансування необхідних витрат у 2024 році, аналізували керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій та партнер дослідницької компанії Saturday Team Олексій Сівірін.
Тільки три дні даруємо 500 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз за промокодом F500. Підписуйтесь за цим посиланням
За два роки війни Україна зробила майже неможливе – вийшла на довоєнний економічний потенціал із поправкою на втрати території, робочої сили та виробничих потужностей. Але здебільшого таким «економічним дивом» ми завдячуємо зовнішній фінансовій підтримці, яка, на жаль, залишається малопрогнозованою.
У 2024 році нам дедалі більше доведеться розраховувати на власні сили й шукати ресурси не лише для часткової компенсації зменшення міжнародної допомоги, а й для фінансування реальних потреб оборони. Вони ж вочевидь будуть більшими за ті, що закладено в держбюджет.
Щорічні виплати держбюджету – від $110 млрд
Видатки державного бюджету України на внутрішні потреби та виплату зовнішнього боргу у 2023 році сягнули $111 млрд, більшість з яких становили витрати на оборону та безпеку – близько $73 млрд. Навряд чи видатки на оборону та безпеку можуть бути скорочені у наступні роки.
У 2024–2025 роках варто очікувати на подібний обсяг бюджетних видатків – не менш ніж $110 млрд на рік. При цьому, як у 2023 році, так і за планом держбюджету на 2024 рік, внаслідок внутрішніх ресурсів держава зможе отримати лише еквівалент у $45 млрд.
Надходження і виплати державного бюджету.
Усе решта, або понад $66 млрд, – це міжнародна допомога у вигляді фінансових ресурсів, гуманітарної та частини військової підтримки. Зокрема, у 2023 році Україна отримала $42,5 млрд фінансової підтримки. На 2024 рік потреба у такій підтримці оцінюється урядом у $35–37 млрд.
Реальний дефіцит з урахуванням усіх військових потреб – близько $50 млрд
Ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2024 рік передбачає значне зниження поточних витрат на оборону порівняно із фактичними витратами осені 2023 року, що робить його нереалістичним. Середньомісячні видатки за бюджетною програмою Міноборони «2101020» у 2024 році закладені на рівні 74 млрд грн проти фактичних витрат у вересні – листопаді 2023-го на рівні 114 млрд грн.
Через особливості бюджетного планування витрати на оборону цьогоріч за фактом істотно перевищуватимуть план (як і у 2023 році – близько $27 млрд у першій версії бюджету, і близько $73 млрд за фактом), у міру надходження зовнішньої військової допомоги (наприклад, техніки), яку уряд частково показує у статті «Інші джерела».
Але зовнішнє фінансування навряд чи покриватиме поточні видатки держави на оборону та безпеку, які, за нашими підрахунками, на сьогодні становлять $60 млрд на рік. Такі видатки, за «домовленістю з нашими партнерами», Україна повинна покривати коштом власних ресурсів, яких заплановано бюджетом на $45 млрд.
Тож додатково до очікуваної «фінансової дірки» у $35–37 млрд Україні потрібно буде ще знайти близько $15 млрд на власне фінансування оборони. Таким чином, загальний брак внутрішніх ресурсів на 2024 рік сягає приблизно $50 млрд, і на 2025 рік буде не меншим.
Зовнішнє фінансування не покриє всі потреби навіть за найкращого сценарію
Очевидно, що $50 млрд нам ніхто із західних партнерів не обіцяє. Адже гарантовано ми можемо отримати лише вдвічі скромнішу суму цього року:
- приблизно $6 млрд від Японії, Канади та Британії, якщо справдяться їхні обіцянки підтримувати Україну на рівні попередніх років;
- до $5,4 млрд від МВФ та до €12–15 млрд від ЄС за умови, що ми будемо дотримуватися погодженого графіка реформ. І помітно менше у 2025 році (наприклад, від МВФ – лише $1,8 млрд);
- до $8 млрд чи до $11 млрд від США за умови, що Штати подолають внутрішні політичні розбіжності. І на 2025 рік поки що якусь підтримку від США ніхто не гарантує.
Обіцяне зовнішнє фінансування держбюджету.
За умови 100-відсоткового виконання взаємних зобов’язань Україна може розраховувати на фінансування у розмірі $32–39 млрд у 2024 році. Таким чином, у 2023–2024 роках українському бюджету може забракнути $11–20 млрд на рік навіть за умови отримання повного міжнародного фінансування згідно з попередніми домовленостями. А за більш реалістичних припущень, що міжнародна фінансова допомога надходитиме менш регулярно та не в повному обсязі, можна говорити про потенційну «діру» в державному бюджеті розміром близько $20 млрд у поточному році та до $30 млрд у наступному.
Як забезпечити повне фінансування необхідних витрат
Секвестр бюджету не є реалістичним варіантом, адже після повномасштабного вторгнення РФ Україна і без того скоротила до мінімуму всі можливі видатки. Ба більше, економія на освіті, культурі чи охороні здоров’я не дасть значного результату, бо загальні видатки на ці сфери у держбюджеті 2024 року не перевищують $10 млрд.
Можемо шукати розвʼязання проблем фінансування нашої оборони лише у збільшенні надходжень до державного бюджету. З можливих є п’ять опцій.
Коштом заморожених активів Росії.
Однак, як і у випадку міжнародної фінансової підтримки України, доля цього варіанту фінансування залежить здебільшого не від українського уряду.
Коштом прямих позик від Нацбанку.
Такий варіант є можливим, але і Нацбанк, і наші міжнародні партнери хотіли б його уникнути. Вони побоюються, що це призведе до неконтрольованого зростання цін та девальвації гривні – того, з чим Нацбанк досить ефективно боровся протягом останніх двох років.
Коштом збільшення внутрішніх позик.
Банківська система має на сьогодні вільних коштів на суму, що перевищує $25 млрд, тож могла б активніше фінансувати державний бюджет. Проте змушення банків спрямувати всю свою ліквідність на забезпечення потреб держави не є реалістичним чи адекватним кроком, особливо після того, як держава вже «залізла в кишені» банків з особливим податком на прибуток.
Тож навряд чи уряд може розраховувати на значне збільшення фінансування дефіциту коштом банків, порівняно із попереднім роком (обсяг випущених ОВДП зріс на еквівалент $5,3 млрд).
Шляхом збільшення податкового навантаження на економіку та ефективності збору податків.
Це є основою нещодавно оприлюдненої урядом Національної стратегії доходів. Однак основні заходи із покращення податкових та митних зборів, передбачені стратегією, планується вводити лише після реформування податкових та митних органів та відновлення довіри до них. А це можна зробити протягом одного року лише на папері.
За допомогою збільшення податкової бази.
Збільшення податкової бази внаслідок створення нових підприємств та секторів економіки, а також шляхом оподаткування секторів, які раніше держава обходила своєю увагою (як це було з гральним бізнесом), виглядає найбільш бажаним з точки зору довгострокової стійкості. У разі правильного підходу такі заходи можуть дати швидкий та значний результат. І хоча такі можливості для країни, яка веде інтенсивну війну з навіженим сусідом, не виглядають очевидними, та все ж сподіваємося, що їх можна знайти.
Пошук надійних та стабільних джерел додаткового наповнення державного бюджету на $11–20 млрд у 2024 році та близько $30 млрд на наступні роки має стати пріоритетним завданням не лише для уряду, а й для всіх, хто не задіяний у безпосередній захист України. І починати цей пошук потрібно вже сьогодні.
