Держбюджет пропонує з 2027 року зробити обов’язковою реєстрацію платниками ПДВ для платників єдиного податку з доходом понад 1 млн грн – як частина обов’язків перед МВФ. Провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що дане рішення приймають у найгірший період: замість заохочення економічного підйому влада може загнати мікробізнес у тінь та зруйнувати довіру підприємців. Чи готова Україна жертвувати економічним розвитком заради ПДВ для ФОПів?
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, змістовність та силу справжнього досвіду, дана підписка саме для вас. В період акції Christmas sale діє зниження ціни на 30% 🎁
Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року оприлюднило проєкт закону, який передбачає, що з 1 січня 2027 року платники єдиного податку – як фізичні особи-підприємці, так і юрособи 1–3 груп – будуть змушені реєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%, якщо їх щорічний дохід перевищує 1 млн грн. Ініціатива пов’язана з обіцянками України перед МВФ, зафіксованими у відповідному меморандумі, і йде в одному пакеті з запровадженням оподаткування для маркетплейсів (OLX, Rozetka, Prom та інших).
Роз’яснення: мова йде не про ФОПів як таких, а про платників єдиного податку (ЄП) – як ФОПів, так і юридичних осіб. Водночас частина ФОПів в Україні працює на загальній системі оподаткування і завжди була зобов’язана платити ПДВ на загальних засадах. Але на ділі вони, зазвичай, приховують свої обороти, щоб не перейти межу обов’язкової реєстрації в 1 млн грн (встановлений у 2015 році і відтоді не індексувався), і «відкупляються» від податкової.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня 2025 Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав список українців, що обіймають керівні посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
Навіщо це робиться? Чотири доводи Мінфіну
Потрібні кошти. За підрахунками Мінфіну, ці заходи дозволять додатково залучити до держбюджету 40,1 млрд грн на рік, які чомусь вважаються МВФ і самому Мінфіну легкодоступними.
Проте, в дійсності відбудеться масовий перехід бізнесу в тінь, як це вже траплялося у 2010 році, коли уряд Миколи Азарова намагався знищити «спрощенку». Тоді Україна, за даними Держстату, втратила 2,2 млн (з близько 4 млн) легальних робочих місць у малому бізнесі. А у 2021 році (останні на сьогодні дані) з 3 млн неформально зайнятих 1,757 млн були самозайнятими – потенційні платники ЄП, яких було майже стільки ж, скільки й сумлінних.
Лише приблизно 20% платників ЄП з доходом понад 1 млн грн планують реєструватися платниками ПДВ, згідно з інформацією Advanter Group. Тому ці додаткові надходження точно не будуть «легкою наживою».
Несправедливо, що платники ЄП звільнені від ПДВ, тоді як СПД на загальній системі оподаткування з аналогічними оборотами зобов’язані його платити. Фактично ПДВ вже включений у ЄП, а на 3-й групі навіть є можливість його виокремлення – 3% з обороту + ПДВ.
Однак верхня межа спрощеної системи та поріг реєстрації платником ПДВ мають одну спільну причину: звичайна система та сплата ПДВ вимагають бухгалтерського обліку, який мікробізнесу не потрібен (для нього це нерентабельні витрати), тоді як великим підприємствам він необхідний з внутрішніх міркувань.
А саме облік, а також супутні з адмініструванням перевірки, хабарі, штрафи та судові витрати є головними статтями витрат, пов’язаних зі сплатою податків. Наприклад, за інформацією опитування CASE Україна, різниця у трудовитратах на ведення бухгалтерського та податкового обліку між ФОПом з ПДВ і ФОПом лише з найманими працівниками становить 140,2 людино-днів на рік. Тому логічно, щоб поріг ПДВ збігався з лімітом спрощеної системи – але шляхом підняття порогу.
Зловживання «спрощенкою»: подрібнення бізнесу на псевдо-ФОПів; оформлення найманих працівників як псевдо-ФОПів; використання псевдо-ФОПів для «відмивання»; продаж контрабандних та фальсифікованих товарів через ФОПів.
Такі псевдо-ФОПи станом на 2023 рік становили менш як 10% всіх платників ЄП, а умовні ненадходження податків від цих схем набагато менші, ніж від лідерів антирейтингу – «тіньових» зарплат і «чорно-сірого» імпорту.
Зі зловживаннями необхідно боротися, інакше вони будуть зростати. Але чому при цьому повинні страждати добросовісні ФОПи? Тим паче, що запропонований Мінфіном захід:
- абсолютно не зачіпає «відмивальників» (сплачений ними ПДВ компанія отримує у вигляді податкового кредиту);
- стимулює «роздрібнення» – до рівня менш як 1 млн грн;
- не заважає продавати «контрабас» через ніде не зареєстрованих продавців, а також з фальшивими документами та псевдофіскальними чеками (або зовсім без них) – ці канали збуту і зараз діють нарівні з ФОПами.
Боротьба з цими махінаціями – з огляду на підвищену до них увагу – є реальною та розумною альтернативою, яку Мінфін міг би запропонувати МВФ, якби він дійсно відстоював інтереси України. Практичні кроки вказані в дослідженні ІСЕТ та проєкті закону №13507.
Реалізація Національної стратегії доходів (НСД). Дана стратегія затверджувалася за зачиненими дверима, без консультацій з бізнесом і незалежними експертами, тому її податкова частина відверто недосконала в плані реформування ДПС, зате містить численні невідповідності та згубні пропозиції.
Стратегія вимагає перегляду – відповідна петиція зібрала 25 000 голосів. Але навіть НСД обіцяла не робити нічого шкідливого (у тому числі, й «ПДВ для ФОПів») до «відновлення довіри до податкових органів». І це важливо хоча б тому, що без їхнього реформування всі репресивні кроки вочевидь лише збільшать корупцію і ще глибше законсервують «азарівську» корпоративну культуру в ДПС.
Ця обіцянка брутально порушена.
Нацстратегія доходів не супроводжувалася жодними загальнодоступними розрахунками. Натомість до проєкту закону в обов’язковому порядку додається аналіз регуляторного впливу (а в даному випадку також був би необхідний М-тест, оскільки мова йде саме про мікробізнес).
В результаті впровадження проєкту закону бюджет додатково отримає «з нізвідки» 40,1 млрд грн, а суб’єкти підприємницької діяльності витратять додатково 2,1 млн грн на рік (скоріш за все, йшлося про 2,1 млрд грн), згідно з розрахунками Мінфіну.
Насправді ж ці 40,1 млрд грн будуть додатково зібрані з кінцевих споживачів (громадян), адже ПДВ – це податок на кінцеве споживання. А адміністративні витрати, якщо їх рахувати чесно, а не виходячи з 56 людино-годин на рік та ще й за ставкою мінімальної зарплати, будуть складати від 61,4 до 115,7 млрд грн на рік. Тобто економічний ефект є вкрай негативним і залишається таким навіть у разі збільшення порогу ПДВ.
Тому, запропонований Мінфіном проєкт закону є явно згубною ідеєю. Оптимальним рішенням було б переглянути відповідний пункт меморандуму з МВФ, поки він не затверджений остаточно.
Якщо ж цього не вдасться зробити, «план Б» – збільшити поріг обов’язкової реєстрації платниками ПДВ до рівня ліміту спрощеної системи, в крайньому випадку – до 2-ї групи ЄП. Це більше, ніж в ЄС, але й настільки складного в адмініструванні ПДВ, як в Україні, більше ніде немає.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 08 січня Запровадження ПДВ для ФОП. Адмініструвати та сплачувати ПДВ готовий тільки кожен п’ятий підприємець. А інші? У них уже є план, дізнався Андрій Длігач
Категорія Гроші Дата 29 листопада 2025 Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 27 листопада 2025 Обмеження для ФОП та збільшення оподаткування посилок. На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]