>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний сектор спроможний і повинен стати одним із драйверів економічного відродження; Україна та ЄС мають взаємодоповнюючі переваги в цій сфері, і вирішення її проблем буде серед пріоритетів роботи Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, вона, можливо, найбільше за інші зазнала збитків через війну. Пошук відповідей на виклики, з якими стикається український ГМК, є одним з пріоритетів моєї діяльності”, – написав він у Facebook у неділю, в День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% загального експорту товарів. Близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме ГМК.
Міністр додав, що галузь також забезпечує 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та понад 280 тис. – у супутніх сферах.
На його переконання, Україна може стати одним з ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії. Це створює нові можливості для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як було повідомлено з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги критикували попередній уряд за недостатній, на їхню думку, захист у торгівлі з ЄС: йшлося про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати особливості галузі при ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”. Мету цієї наради тодішній очільник міністерства Олексій Соболев описав як “напрацювати рішення, щоб зменшити витрати для українських металургів, зберегти експортний потенціал підприємств, підтримати виробництво”. За його словами, серед основних питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року була введена заборона на експорт металобрухту з України.