Інтервʼю із віцепрезидентом ЄБРР Юргеном Рігтерінком та директором банку в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне. У що саме один із найстаріших інвесторів в Україну планує вкладати гроші в найближчі кілька років?
Допомога Україні стала приводом для непересічної події для Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Наприкінці минулого року установа, заснована 1991-го для фінансування ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах, втретє в історії збільшила капітал. Причина – потреба гарантувати спроможність ЄБРР вести проєкти в Україні, принаймні протягом наступних пʼяти років, незалежно від тривалості активної фази війни з Росією, розповів віцепрезидент банку Юрген Рігтерінк у розмові з Forbes, що відбулася 13 березня у Києві.
Поки що йдеться про порівняно невеликі суми у €1,5–2 млрд щороку. У травні 2023-го експерти ЄБРР оцінювали потреби для поствоєнного відновлення у €50 млрд на рік.
Втім, говорити навіть про середньострокову перспективу у випадку України наразі немає сенсу, додає директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, що також брав участь в інтервʼю.
На чому тоді сфокусований ЄБРР в Україні? Чим топменеджерів банку вразили держкомпанії «Укренерго» та «Укрзалізниця»? Та чого вони очікують від конференції з відбудови України, що відбудеться влітку в Берліні?
Інтервʼю скорочено та відредаговано для ясності.
Від «Укренерго» до ПриватБанку: пʼять напрямів роботи ЄБРР в Україні
Перед нашою розмовою ви мали зустріч у Мінфіні. Привезли міністру фінансів України хороші новини?
Юрген Рігтерінк: Ми зустрічалися також із премʼєр-міністром, головою НБУ, мали інші зустрічі. І до 2022 року ЄБРР був важливим інвестором в Україну, вкладаючи близько €1 млрд щороку. Після початку війни ми взяли зобов’язання проінвестувати щонайменше €3 млрд протягом перших двох років. Фактично завдяки підтримці наших донорів, зокрема США, Норвегії, Нідерландів та багатьох інших, вийшло більше – понад €4 млрд.
Але політика та виклики змінюються, тому у травні минулого року ми схвалили збільшення капіталу на €4 млрд. Як банк, ми можемо перетворити це у чотири – шість разів більший обсяг інвестицій. Тож протягом наступних пʼяти років ми зможемо вкладати в проєкти в Україні €1,5–2 млрд щороку.
Я сподіваюся, це приємна новина для міністра фінансів та всіх інших партнерів, бо важливі не тільки суми, а й послідовність та постійність нашої роботи. Звичайно, ми не надаємо прямої бюджетної підтримки, але це важлива робота для допомоги економіці відновлюватись.
Маттео Патроне: Реагуючи на кризу, спровоковану війною, ми сфокусувалися на пʼяти основних напрямах, частково у приватному секторі, частково у державному. Перший, що, на наш погляд, було найважливішим – це енергетична безпека. Ми надали фінансування «Укренерго» та «Нафтогазу» (у рамках домовленостей з урядом йшлося про залучення до €200 млн для «Укренерго», «Нафтогазу» та «Укргідроенерго». – Forbes).
Друге – те, що ми називаємо життєво важливою інфраструктурою. Переважно дороги, залізниці і муніципальну інфраструктуру. Ми співпрацювали з «Укрзалізницею», спочатку надавши ліквідність, а потім гібридний пакет: частково ліквідність, а також інвестиції (сукупно з 2022-го – €350 млн). Ми будемо продовжувати підтримувати компанію.
Маттео Патроне та Юрген Рігтерінк. Фото twitter.com/JRigterink
З Агентством з відновлення (колишній «Укравтодор») ми перенаправили невикористані раніше кошти на реконструкцію дороги між Львовом та Равою Руською (€182 млн. – Forbes). Потім є кілька муніципалітетів, з якими працювали. Ми розпочали в 2022 році, надаючи ліквідність Львову, але потім розширилися на Дніпро, Хмельницький, зараз ми працюємо з Миколаєвом, розглянемо проєкти у Луцьку та інших муніципалітетах.
Третій напрям – продовольча безпека. Тут ми надаємо фінансування лише у приватному секторі: компаніям безпосередньо або через банківську систему. Четвертий – підтримка бізнесу не зі сфери харчової промисловості, зокрема у фармацевтиці, логістиці, важкій промисловості. Головним чином ми фінансуємо оборотні кошти.
Пʼяте – програма торгового фінансування, на що ми спрямували понад €900 млн.
Ю. Р.: До речі, після нашої розмови ми підписуємо нову угоду про розширення співпраці з ПриватБанком у торговому фінансуванні (влітку 2023-го ПриватБанк та ЄБРР домовилися про співпрацю за програмою розподілу ризиків Risk Sharing Program; йшлося про €60 млн та потенційне розширення фінансування чинних бізнес-клієнтів з критично важливих галузей до €240 млн. – Forbes).
М. П.: На цей рік ми працюємо над проєктами ще на €1,5 млрд за вказаними пʼятьма напрямами. Ми хочемо, по-перше, зосередитися ще більше на приватному секторі та, по-друге, максимально перейти від надання оборотних коштів, що було критично важливим на початку війни, до надання інвестиційних кредитів як приватним компаніям, так і державним підприємствам.
Це видно з нашої останньої трансакції з «Укргідроенерго»: з €200 млн €50 млн було виділено на ліквідність, €150 млн – на ремонт на двох обʼєктах поблизу Нової Каховки.
У 2023-му з €2,1 млрд наших інвестицій в Україні суми фінансування приватного та публічного секторів були приблизно рівними, але за кількістю проєктів 90% припадало на приватний сектор.
CEO ПриватБанку Герхард Бьош та віцепрезидент ЄБРР Юрген Рігтерінк. Фото twitter.com/JRigterink
ЄБРР – це банк. Чи доведеться вам переглянути плани на Україну у разі погіршення економічної ситуації, зокрема через брак міжнародного фінансування?
Ю. Р.: Нас від самого початку війни бентежить питання, як можна підтримувати країну, що воює, та при цьому залишатися банком із рейтингом ААА? Перші два роки ми робили це, кажучи Україні та нашим акціонерам: «Ми готові підтримати Україну на суму до €3 млрд, але потрібно, щоб принаймні 50% було прогарантовано». Одним із перших донорів, які надали значну суму таких гарантій, були США. У червні 2022 року Конгрес схвалив пакет допомоги Україні на $41 млрд, з яких $500 млн – підтримка через ЄБРР.
Зараз у нас інший підхід. Ми не вважаємо, що для банку було б розумно щоразу покладатися на донорську підтримку. Тож ми збільшили капітал. Це дозволить нам проінвестували в Україну $10 млрд протягом наступних пʼяти років. Щойно настане мир, ця сума зросте ще більше.
Ми бачили падіння економіки України протягом першого року більш ніж на 30%, торік ви показали п’ятивідсоткове зростання, але окремі компанії, із якими ми працюємо, фактично всі стабілізувалися і знову зростають. Багато з них є прибутковими.
«До війни інвестиційна спроможність України не перевищувала €4–5 млрд на рік»
Є сумніви у спроможності українських інституцій ефективно абсорбувати донорські кошти. Чи може це сповільнити потенційні інвестиційні потоки в країну?
Ю. Р.: Ми це обговорювали, зокрема з вашим премʼєром. Звичайно, побоювання є. Але те, що ваш уряд зробив за останні два роки, будь-який інший не зміг би навіть у мирний час. Попереду великий шлях, але ми вже говоримо про сотні реформ, що є непересічним результатом. До того ж, країна рухається до членства в ЄС.
Окрім України, над проблемою спроможності мають працювати і міжнародні інституції. Гроші завжди надаються з певними умовами. Візьмемо до прикладу наші кредити державним компаніям. Ми ставимо своїм клієнтам дуже конкретні умови і вже бачимо хороший прогрес.
Юрген Рігтерінк та премʼєр-міністр Денис Шмигаль. Фото twitter.com/JRigterink
М. П.: До війни інвестиційна спроможність України не перевищувала €4–5 млрд на рік. Завдання – збільшити цей обсяг, оскільки вартість відбудови сягатиме сотень мільярдів. Воно архіскладне. Тому українській владі та держкомпаніям важливо показати хороше портфоліо вже виконаних проєктів.
Приклади є. Те, що зробили «Укренерго» та «Укрзалізниця», просто дивовижно. Ніхто з нас не міг подумати у 2020-му чи 2021-му, що УЗ здатна так працювати.
З Держагентством відновлення ми працюємо над розбудовою його спроможності. Зокрема над тим, щоб створити підрозділи з реалізації та підготовки проєктів. Для цього ми підписали угоду зі Світовим банком, Європейським інвестбанком та Банком Ради Європи про узгодження закупівельних політик чотирьох інституцій.
Це має полегшити процеси закупівель для проєктів, повʼязаних із відбудовою України. Підписання папірця не означає, що ми розвʼязали проблему, але це означає, що процес уже триває.
Ви похвалили роботу «Укренерго» та «Укрзалізниці». Чи можете ви сказати щось подібне про Держагентство з відновлення?
М. П.: Його було створено не так давно. Очевидно, структура потребує вдосконалення. Саме тому ми намагаємося розбудовувати його потенціал. Але вже викликом є навіть окреслення самого завдання агентства. Потреби країни та зовнішнє середовище змінюються. Інституція повинна підтримувати здоровий рівень гнучкості та адаптивності.
Зустріч топменеджменту ЄБРР з міністром інфраструктури та громад Олександром Кубраковим.
Уроки конференцій з відбудови в Лугано та Лондоні
Яких результатів очікуєте від червневої конференції з питань відновлення України в Берліні?
М. П.: Загальний план – втримати українське питання на дуже високому рівні у списку пріоритетів міжнародних стейкхолдерів. Мій власний план як керівника діяльності ЄБРР в Україні – використати захід для прискорення низки інвестиційних процесів і, сподіваюся, довести їх до завершення. А також дати старт новим процесам.
Ефективність подібних конференцій не завжди є очевидною. Які уроки варто вивчити з попередніх заходів у Лугано, Лондоні та інших містах?
М. П.: Потрібно бути максимально конкретними та зосередженими на тому, що нам потрібно зробити для України тут і зараз. Немає особливого сенсу говорити про те, що буде за 10 років. Я постійно кажу своїм колегам, що те, на чому потрібно зосередитися вже сьогодні, – макрофінансова стабільність країни та здатність економіки демонструвати таку ж стійкість, як і у попередні два роки.
Ю. Р.: Подібні конференції важливі тому, що слід не просто не випускати Україну з уст інвесторів, а й систематично проводити in-person-зустрічі, швидко обговорювати нагальні питання, «читати» один одного та бути швидкими в плані взаємодії.
Чи задоволені ви ефективністю роботи Координаційної платформи донорів України (переговорний майданчик, заснований Україною, ЄС, країнами G7 та міжнародними фінансовими організаціям у січні 2023-го за аналогією з контактною групою з військової допомоги «Рамштайн». – Forbes)?
Ю. Р.: Адженда цієї платформи дуже чітка. Чи виконали ми вже її? Ні. Але це чудовий інструмент для кращої координації між ЄС, США, Великою Британією, Японією. Ми в банку відчуваємо, що нам потрібна більш ефективна координація між ЄБРР, МФК, Світовим банком тощо. Я б сказав так: що більше людей усвідомлять, наскільки важливо мати подібний майданчик, то більше докладуть зусиль до його вдосконалення.
Зустріч топменеджменту ЄБРР із президентом Володимиром Зеленським. Фото Офіс Президента України
Ви вже перерахували основні напрями роботи ЄБРР в Україні, але пріоритети країни, ймовірно, змінилися порівняно з 2023-м. Наприклад, цієї зими не було блекаутів, тому «Укренерго» не має таких самих потреб, як тоді. Що нового може зʼявитися у вашій роботів в Україні тепер?
Ю. Р.: Справді, те, що було дуже актуальним рік тому, вже таким не є. У пакеті на €370 млн, який ми надали «Укренерго» наприкінці 2022-го разом з урядом Нідерландів, було близько €150 млн на ліквідність і €220 млн на аварійні ремонти, закупівлю трансформаторів, підстанцій тощо. Нині із цих €220 млн ми перенаправляємо близько €100 млн на будівництво захисних споруд навколо підстанцій на випадок наступного шквалу атак.
Тобто навіть кредитний пакет, який ми підписали півтора року тому, вже переорієнтовується, бо умови постійно змінюються. Тому нам важливо мати дуже тісний діалог із владою, аби переконатися, що ми адекватно оцінюємо ці зміни.
