Серед великого інвестиційного капіталу інтерес до інвестування в Україну зараз дуже фокусний. За 2022-2023 роки основними закордонними інвесторами в корпоративному сегменті виступали компанії (бренди), що вже мали потужності в Україні до початку повномасштабної війни. Що це за бізнеси та які сфери готові розвивати надалі? Розповідає директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина
Від початку повномасштабного вторгнення Росії держава Україна отримала фінансову підтримку з боку міжнародних партнерів у розмірі $66 млрд на жовтень 2023 року: $31 млрд у 2022-му, $35 млрд за 10 місяців 2023 року, згідно з даними Міністерства фінансів. На внутрішньому ринку Україна запозичила $13 млрд від продажу ОВДП.
На 2024-й очікується надходження $42 млрд фінансової допомоги від партнерів. Очікування Нацбанку на 2024 рік скромніші – $38,6 млрд.
На рівні українського бізнесу залучення такого обсягу фінансування видається неможливим завданням. Великий бізнес мав «подушку безпеки» до початку повномасштабної війни та стійко витримав форс-мажорні обставини. До того ж після поновлення банківського кредитування доступ до фінансування мали саме лідери ринку.
Малий та середній бізнес (МСБ) у плані фінансування мав покладатися на власні сили, допомогу більших партнерів чи міжнародних фінансових організацій. Сьогодні держава стимулює банки видавати кредити за програмою «5-7-9», також є пропозиції до 14% річних у гривні. За час воєнного стану таких пільгових кредитів видали бізнесу на $4,4 млрд.
Додатково МСБ має змогу звертатися до міжнародних організацій щодо грантової підтримки, навчання власників бізнесу, розвитку експортного потенціалу.
Чи є можливості у бізнесу в Україні залучати додатковий капітал через інструменти інвестицій чи боргового фінансування? Чи готові іноземні інвестори заходити в Україну, поки діє воєнний стан?
Реінвестиції попри війну
За 2022-2023 роки основними закордонними інвесторами в корпоративному сегменті виступали компанії (бренди), що вже мали потужності в Україні на момент повномасштабного вторгнення РФ. Серед них: Carlsberg, Cersanit, Kronospan, Laude, Nestle, Phillip Morris, Velux. Переважна більшість зазначених міжнародних корпорацій виділяли кошти на релокацію виробництва, ремонт пошкоджених об’єктів, соціальні проєкти. Як правило, такі компанії користувалися (і користуються) послугами «інвестняні» – Офісу з залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).
Ще низка корпорацій оголосили про наміри реінвестувати кошти в Україну для підтримки своїх активів: ArcelorMittal, Bayer, CRH, Fixit, Kingspan, Onur Group, Unilever.
Реінвестиції в Україні від початку воєнного стану, $ млн
Дані: AIN, Inventure, UkraineInvest, Forbes
Оборонка – новий сегмент інвестицій
Якщо говорити про нові інвестиції, є високий інтерес до українських компаній на венчурному ринку. Такі сегменти, як military tech, mental health, demining, medical tech, agro tech та інші, отримали сильний поштовх для розвитку в Україні. Таких інвесторів цікавить високий потенціал зростання вартості стартапів та інноваційних компаній з виходом на міжнародні ринки.
Серед великого інвестиційного капіталу інтерес до інвестування в Україну зараз дуже фокусний. Ми всі знаємо про успіх Horizon Capital в залученні $298 млн для інвестицій в український бізнес, хоча першою інвестицією нового фонду стала компанія Preply, яка має українських засновників та активно розвивається у світі, а не в Україні.
Беззаперечний фокус міжнародного бізнесу на оборонну промисловість в Україні. Такі корпорації, як BAE Systems (Велика Британія), Baykar (Туреччина) та Rheinmetall (Німеччина), вже розпочали будівництво заводів на території України. Планові інвестиції мають перевищити $300 млн. І це лише початок у цьому сегменті.
Зацікавленість в інвестиціях у будівельну галузь зазначали в Rolls-Royce (Велика Британія), Chicago Athlantic (США) та Wasatch Group (США). Планові інвестиції можуть перевищити $250 млн.
Український бізнес не зупинити
Однак, інвестувати в Україну готуються не лише міжнародні компанії. Український бізнес вже це робить. Зокрема проєкти відновлення чи розширення власних потужностей, будівництво логістичних центрів.
Український бізнес також готовий фінансувати суміжний бізнес або шукати синергію з поточними напрямками в Україні. «ОККО», «МХП» чи «Нова Пошта» – яскраві приклади інвестиційного фундаменту всередині країни.
Так, корпорація «ОККО» інвестує в будівництво заводу з виробництва біопалива та біодизелю, щоб мати власну сировину на момент вступу України в ЄС. В «МХП» ще до війни почали (й продовжують зараз) інвестувати в бізнеси, які розширюють кулінарну експертизу компанії, як приклад компанія Foodz – оператор мережі «дарк-кітчен» і віртуальних ресторанів. «Нова Пошта», попри фізичні втрати терміналів на Харківщині та у Миколаєві, розвиває мережу логістичних центрів в Україні й підтримує розвиток індустріальних парків.
У цілому, український великий бізнес відкритий до переговорів щодо фінансування чи інвестицій сторонніх проєктів (бізнесів), якщо така операція дозволить:
- розширити долю на локальному ринку;
- розширити або удосконалити експортні потужності;
- отримати синергію або переваги для вже наявного бізнесу.
І тут питання не завжди в ціні.
