Як катастрофа з підривом росіянами Каховської ГЕС вплине на економічні перспективи України у 2023 році? Forbes запитав про це економістів з інвесткомпаній, банків і НБУ. Висновок – справжній удар Україна відчує пізніше
У Forbes Ukraine також є twitter. Якщо вам зручно читати нас там — підписуйтесь за цим посиланням.
Економісти з приватного сектору та НБУ вже мають перші оцінки впливу катастрофи на Каховській ГЕС на економічне зростання та інфляцію цього року. Попередній висновок – попри значні гуманітарні й техногенні наслідки трагедія не завадить більш швидкому, ніж очікувалося, росту ВВП у 2023-му.
Втім, помітний негативний ефект все ж буде. По-перше, ще більше постраждають великі металургійні підприємства. По-друге, ціни на деякі продовольчі товари можуть зрости. Довгострокові наслідки підриву росіянами дамби у Каховці будуть куди більш драматичними, особливо для Херсонщини, зазначають опитані Forbes аналітики.
Що трагедія означає для ВВП, інфляції та спроможності держбюджету впоратися з її наслідками без друкування гривні?
Який бізнес постраждає після підриву ГЕС та як це вплине на ВВП
Найбільший в Україні металургійний завод «АрселорМіттал Кривий Ріг» стикнувся з дефіцитом технічної води, що призвело до скорочення виробництва. Підприємство зараз працює на 15-20% від довоєнної потужності. До катастрофи на Каховській ГЕС цей показник становив 35-40%. «Щоб почати використовувати воду з інших водойм, потрібен час – нам знадобляться насосні станції. Тобто це близько пів року як мінімум», – цитує СЕО компанії Мауро Лонгобардо «Інтерфакс-Україна».
У Нікополі, який знаходиться вище за течією Дніпра, також є феросплавні та трубні заводи, які потребують доступу до води, нагадує директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан. У короткостроковій перспективі саме металургія – найбільш постраждала галузь, додає вона.
Збитки продовжують рахувати й аграрії. Тільки на правобережній частині Херсонщини затоплено близько 10 000 га сільськогосподарських земель, свідчать дані Мінагрополітики. Від Каховського водосховища залежали 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – у Дніпропетровській областях.