В останню декаду червня стало відомо, що Державна аудиторська служба України за результатами перевірки Міноборони знайшла порушень на 2,5 млрд грн. Порушенням вважається прибуток, який отримали приватні й державні компанії, співпрацюючи з МО. Це неабияк сколихнуло бізнес. Відтепер же українські виробники, які займаються постачанням озброєння і військової техніки (ОВТ) для ЗСУ, не повинні підтверджувати калькуляцію та норму прибутку, відмічає міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
Українське суспільство працює над тим, щоб забезпечити армію усім необхідним. Максимальні видатки держави на оборону і максимально прості механізми закупівель — такою була першочергова реакція уряду на виклики війни й забезпечення армії.
«Незбройні» закупівлі повертаються у Prozorro
Зараз політика щодо закупівель має бути змінена. Майже половина бюджету України спрямована на потреби безпеки й оборони. Це впливає на ринок — виконання українськими компаніями оборонних замовлень сприяє розвитку економіки.
Для багатьох виробників потреби безпеки та оборони — чи не єдиний ринок, на якому вони зараз можуть працювати. Тому важливо, щоб закупівлі у цій сфері могли закривати вітчизняні компанії. Виклики, з якими вони стикаються під час війни, — це часто доступ до фінансування й розірвані ланцюги постання. Тому для бізнесу важливе планування й отримання замовлень заздалегідь.
Зміна політики закупівель — це крок на зустріч виробникам. Це допоможе посилити ефективність оборонних видатків, які фінансуються коштом податків бізнесу та громадян.
Зараз реалізація цієї політики сконцентрована в постанові Кабміну №1275 від 11 листопада 2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». Головне — усі закупівлі, які не стосуються озброєння та військової техніки, знову проводитимуться у системі Prozorro. Це будуть або відкриті торги в системі або запити пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market.
Для Міноборони передбачений ще один додатковий спосіб – закупівлі за спрощеною процедурою. Передусім це повʼязано з «тендерним тролінгом» — коли учасник аукціону завалює Антимонопольний комітет (АМКУ) скаргами. Кожну прийняту скаргу Комітет розглядає 15 днів. Весь цей час аукціон заблокований. За спрощеною процедурою закупівля не може бути оскаржена в АМКУ. В учасників торгів залишається можливість швидкого оскарження через суд.
Якщо ж замовники у сфері оборони укладають договір без конкурсу (наприклад, коли є нагальна потреба, або публікація інформації може зашкодити національній безпеці), вони мають перевірити прибуток виробника або постачальника (за виключенням договорів щодо озброєння і військової техніки — ОВТ). Для виробників він має бути не більше ніж 25% від виробничої собівартості.
Якщо договір укладається не з виробником, він має гарантувати, що норма прибутку на всіх етапах між виробником і постачальником сумарно не більша ніж ті самі 25%. Ця норма походить з постанови №256 про експеримент на закупівлях БПЛА. Можливість постачання БПЛА в Україну за такою моделлю почала працювати з березня 2023 року. Такий підхід показав однакові умови для українських та іноземних виробників дронів. Так Україні зараз працює більше сотні виробників БПЛА.
Умови постачання ОВТ для армії тепер однакові для всіх
Ситуація, коли національні виробники можуть бути в гірших умовах, ніж іноземні — це нонсенс. Зазвичай такі казуси повʼязані з бюрократією. Найвідоміший випадок — питання прибутковості в державних контрактах.
За довоєнним регулюванням, при закупівлях для потреб ЗСУ чи захисту у нерезидентів, замовники у сфері оборони могли формувати замовлення за результатами переговорів без обмежень щодо обсягу прибутку іноземного постачальника. Останнім також не потрібно було підтверджувати калькуляцію ціни у договорі. Тоді як українські компанії мали її складати.
Також для українських виробників діяли обмеження щодо норми прибутку 1% на компоненти та 30% на решту витрат виробничої собівартості. Через це деякі компанії навіть приймали рішення релокуватися за межі України й звідти працювати на потреби ЗСУ.
Цей нонсенс для економічної політики потрібно було усувати. Ще у травні Міністерство економіки вийшло з офіційною ініціативою скасувати ці норми. Проте укоріненість цих правил була такою, що проблему вдалося врегулювати лише, коли ситуація дійшла до абсурду. Коли тлумачення норм прибутковості спричинило публічну дискусію між Міноборони та Державною аудиторською службою.
Зрештою рішення, яке прибрало суперечки, вдалося ухвалити. Відтепер українські виробники, які займаються постачанням озброєння і військової техніки (ОВТ) для потреб оборони, будуть укладати договори за результатами переговорів. При цьому не повинні підтверджувати калькуляцію й відповідно норму прибутку.
Фактично умови постачання для українських виробників ОВТ та іноземних тепер однакові.
Процедура рамкових угод для потреб оборони
У перші місяці повномасштабної війни усі закупівлі в оборонній сфері потрапили під заборону для публікації. Навіть незбройні: харчі, одяг, пальне..
Брак інформації про закупівлі став проблемою для українських виробників. Аби знайти баланс між захистом чутливої інформації та інтересами економіки, уряд запровадив рамкові угоди для потреб оборони. Механізм передбачав публікацію оголошення із вимогами до товару чи робіт у Prozorro, але відбір переможців відбувався поза системою.
Тепер же усі «незбройні» закупівлі мають проводитися у Prozorro. Це створить додаткові можливості саме українському бізнесу активніше брати у них участь.
Розпочаті рамкові угоди продовжуватимуть виконувати й далі. Нових рамкових угод чинні правила не передбачають. Утім на основі накопиченого досвіду ми працюємо над запровадженням відкритої рамкової угоди, яка передбачає всі етапі відбору в системі Prozorro.
Ці кроки направлені на те, щоб ефективніше поєднати потреби оборони й потреби економічного розвитку. А допустима прозорість закупівель у сфері оборони тепер дозволяє економити кошти держави.
Завдяки електронним торгам та запропонованим інструментам обмеження граничних цін, Міноборони вже заощадило 3,8 млрд грн. Наприклад, 19 угод з постачальниками харчів при очікуваній вартості у 21,6 млрд грн обійшлися у 17,8 млрд грн.
Щоб уникнути завищених цін, були ініційовані зміни в закон №808-IX від 17 липня 2020 року «Про оборонні закупівлі». Вони зобов’язують оборонних замовників публікувати звіти про ціни у Prozorro. Це слід зробити протягом 10 робочих днів з дня укладення контракту.
Такі норми діють для товарів та послуг вартістю від 200 000 грн та для робіт вартістю від 1,5 млн грн. Задля безпеки замовника та постачальника у системі мінімум інформації, а ціна вказується лише за одиницю товару, а не за всю партію.
