За 10 днів експортувати агропродукцію зможуть лише компанії, зареєстровані у системі Державного аграрного реєстру або ті, хто отримав ліцензію від Мінекономіки. Нові правила розраховані на два місяці і мають покласти край зловживанням та порушенням законодавства під час експорту агропродукції, очікують в уряді. Надалі можуть зазнати змін процедура повернення ПДВ експортерам і терміни повернення валютного виторгу бізнесом.
Ввечері 31 жовтня Кабмін опублікував постанову, що вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану. 1 листопада МінАПК повідомило, як діятимуть нові правила. Forbes вибрав головне з нововведень.
Що змінюється
Для експорту агропродукції (зернові, олійні, продукти переробки) компанія має два шляхи.
Перший – для компаній з історією – через реєстрацію у системі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для цього експортер має відповідати чотирьом критеріям:
- бути платником ПДВ на момент подання заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року;
- не мати податкового боргу з повернення валютного виторгу;
- відносно експортера не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації під час перевірки дотримання валютного законодавства;
- експортер має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, за якою було повернення валютного виторгу.
Рішення про включення до переліку експортерів ухвалюється протягом трьох робочих днів після подання заявки. Дані про верифікованих агропідприємців оновлюватимуться щодня.
Декілька компаній повідомили, що не можуть пройти верифікацію, бо наразі на сайті немає відповідного інтерфейсу і відповідних кнопок, куди підвантажувати документи, розповів Микола Горбачьов, президент Української аграрної асоціації. «В агроміністерстві повідомили, що нова онлайн-система запрацює за день-два», – додав Горбачьов.
Другий спосіб – для нових гравців. Якщо компанія або підприємець не відповідають зазначеним вище критеріям, вони мають подати заявку в Мінекономіки на отримання ліцензії на експорт (це зазначено в іншій постанові Кабміну. – Forbes). Для цього у потенційного експортера має бути чинне свідоцтво платника податку на додану вартість та довідка про відкриття банківського рахунку покупцем товару. Мінекономіки обіцяє видавати такі ліцензії протягом 10 робочих днів.
Нові правила запрацюють через 10 днів від дня опублікування постанов. За ці дні влада має розʼяснити ринку, як працюватимуть нові правила. До того часу митниця має оформлювати експорт за звичними процедурами.
Координаторами проєкту є Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС. Затверджені Кабміном механізми є експериментом, який триватиме два місяці. Після завершення цього строку Кабмін має отримати звіт про результати роботи та реалізації нових правил і пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавчих актів.
Як реагує ринок
«Пропозиція Мінагро має право на життя», – вважає директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко. Вся інформація автоматично підтягуватиметься в ДАР, і митниця буде бачити, що підприємство верифіковано, має всі необхідні документи, реально експортує і повертає валютний виторг, пояснює Хоменко.
«На перший погляд, проблем у роботі цієї системи бути не повинно», – прогнозує Хоменко.
Це перший раз, коли держава радикально змінює правила експорту, каже Горбачьов. «Наразі ринок не розуміє, як працюватимуть нові правила, але те, що нам презентували, має вигляд робочої схеми», – додає він. За словами Горбачьова чиновники не радилися з асоціаціями і бізнесом про нові правила. «Нам про них розповіли в Мінагро за кілька годин до публікації постанови Кабміну», – каже він.
Зміни дозволяють розділити агроекспортерів на тих, що мають позитивний досвід експорту зерна, повернення валютного виторгу та сплати податків, та на експортерів, які такого позитивного досвіду не мають, зазначає старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital Наталія Шпигоцька.
За її словами, друга група експортерів, які не мають позитивної історії експорту зерна та олійних культур, підпадатиме під ліцензування, що дозволить уряду ретельно оцінювати кожного експортера з потенційної групи ризику та приймати рішення про надання або ненадання експортної ліцензії. «Це значно ускладнить доступ компаніям-порушникам до експорту зерна та, відповідно, допоможе скоротити обсяги неповернення валютного виторгу», – каже Шпигоцька.
Але є застереження. Міністерство має однаково підходити до всіх нових компаній, які мають бажання почати експортувати зерно, проте не мали такого досвіду в минулому, зазначає Шпигоцька.
«Це механізм, який можна використати лише в останню чергу, – казав про ідею запровадити експортні ліцензії в інтервʼю Latifundist депутат Ярослав Железняк, голова тимчасової слідчої комісії Ради з економічної безпеки. – Пригадую, як людина, що видавала експортні ліцензії, їздила на Porsche Panamera».
Яких змін ще чекати
За кілька днів до публікації Кабміном нових правил Українська зернова асоціація (УЗА) попередила про майбутні зміни. У повідомленні УЗА, окрім анонсу вже згаданих нововведень, зазначалося, що також буде змінено процедуру повернення ПДВ експортерам.
По-перше, повернення ПДВ відбуватиметься лише після повернення валютного виторгу експортером.
По-друге, термін повернення виторгу зменшено зі 180 до 90 діб.
По-третє, Нацбанк заборонить закривати рахунки компаній-експортерів до зняття валютного контролю.
Анонсовані УЗА зміни поки що не опубліковані на сайтах державних органів. Але питання не зняте, розповіли Forbes учасники ринку на правах анонімності.
Чому виникла потреба у нових правилах експорту
Через різницю між офіційним курсом НБУ і готівковим та неповерненням ПДВ велика частина зернового експорту «перейшла в кеш» (використовували готівкові розрахунки повз оподаткування), бив на сполох генеральний директор Kernel Євген Осипов у листопаді 2022 року. Через це погіршується торговельний баланс, не сплачуються податки, «білі гравці» програють конкуренцію в закупці, казав Осипов.
Його слова підтверджує Володимир Нагорний, співвласник земельного агентства «Володар». «Недоброчесні трейдери пропонують фермерам вищу ціну, ніж системні гравці, яким треба платити податки, а потім вивозять агропродукцію і залишають валютний виторг за кодоном, вимиваючи кошти з економіки України», – каже Нагорний.
Профіль експортера зерна з початком повномасштабного вторгнення дещо змінився, каже Горбачьов. За його словами, близько 20–30% зерна експортують сільгоспвиробники, які до війни не займались експортом.
У БЕБ порахували: лише за серпень – вересень 2022 року з портів Чорноморськ, Південний та Одеса вивезли понад 1 млн т зернових «сумнівного походження». Загальні орієнтовні збитки за 2022 рік (за умови недекларування доходу від цього експорту у вигляді несплати податків) у БЕБ оцінили у 5,2 млрд грн.
Лише у 2022–2023 роках (станом на 20 вересня) обсяг валютного виторгу від агроекспортерів, що не надійшов у встановлені законом строки, становить близько $2 млрд, повідомляла ЕП із посиланням на оцінку НБУ.
Загалом експортери (не лише агровиробники. – Forbes) могли не повернути близько $8 млрд, погоджувався в бесіді з Forbes голова НБУ Андрій Пишний. Деякі експортери максимально затягують повернення експортного виторгу в межах дозволеного терміну – 180 днів. Хоча цьогоріч ситуація є не настільки гострою порівняно з минулим роком, додав Пишний.
