Наскільки реально виставити Росії чек за зруйновану енергетику? Скільки можуть тривати міжнародні суди? Як полювати на активи РФ в інших країнах? Досвід «Укренерго», «Нафтогазу», «Укргідроенерго» та «Енергоатома», які намагаються змусити РФ заплатити
Як працюють топові благодійні фонди? Як меценати обирають, які соціальні проєкти підтримувати? Чим благодійність корисна для вашого бізнесу? Дізнайтеся відповіді 23 серпня на форумі «Майстри добра». Спікери – лідери «Повернись живим», Superhumans, Zagoriy Foundation, «Азову», МХП, ОККО. Долучайтеся!
На відновлення енергетичної системи після російських обстрілів Україні вже треба понад $50 млрд, підрахували у Київської школи економіки (KSE). «Цей чек лише ростиме», – переконаний голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Прямі збитки енергетики KSE оцінює у понад $16 млрд, непрямі – у $40 млрд.
Як змусити Росію заплатити? Forbes зібрав головні тези CEO «Нафтогазу» Олексія Чернишова, віцепрезидента «Енергоатома» Якоба Хартмута, заступника гендиректора «Укргідроенерго» Богдана Сухецького та Кудрицького з «Укренерго» з презентації дослідження KSE щодо збитків і втрат енергетичного сектору України, спричинених повномасштабним вторгненням Росії.
Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго»
Окупація однієї ЗАЕС зі встановленою потужністю 6 ГВт – це десятки мільярдів доларів збитків. Також ми втратили балансувальні потужності – мінімум 6 ГВт теплової генерації та Каховську ГЕС.
У найближчі кілька років мінімальна потреба в інвестиціях – до $1 млрд. Це тільки щоб відновити частину пошкоджених електростанцій і пережити найближчі опалювальні сезони.
Але відновлювати все, як було, не варто. Вугільні станції радянського зразка – це минуле. Нам потрібна енергосистема нового формату. Потрібні нові технології. Єдиний ресурс цієї відбудови – приватний сектор. Ринок і ринкові механізми повинні визначати, які саме станції, де і ким будуть побудовані.
Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго» Фото надано пресслужбою
«Укренерго» уже багато років перебуває в процесі судових позовів до держави-агресора. З 2014-го Росія окупувала наші активи в Криму. Але щоб довести це в судах і мати аргументовану позицію, потрібні тонни аркушів доказів.
Щодо активів, незаконно вилучених у нашої компанії ще з 2014 року, і там потрібно буде показати не просто якісь бухгалтерські регістри з первісною та залишковою вартістю активів. Лише доведення юрисдикцій може зайняти роки. Ми досі щодо кримських активів визначаємо юрисдикцію: це арбітраж, чи інший суд. Головна проблема – ми позиваємося не до компанії, а до країни.
У нашому судовому процесі щодо кримських активів ми себе не стримуємо і вимагаємо компенсацій за вартість всіх активів, які розташовані на півострові – €527 млн.
Олексій Чернишов, голова правління «Нафтогазу»
Нам знадобилося понад сім років, щоб добитися рішення Гаазького трибуналу щодо компенсації $5 млрд від Росії. Наступний крок – реалізація цього рішення, що також займе роки. РФ добровільно не сплачуватиме ці суми, тому подаємо додаткові позови в інших юрисдикціях, таких як США, європейські країни, Сполучене Королівство. Мета – знайти активи РФ, які мають нерезидентний характер, що дозволить стягнути їх як компенсацію.
Олексій Чернишов, голова правління «Нафтогазу»
Для відновлення української енергетики, крім залучення зовнішніх інвестицій, потрібна ще лібералізація ринку, який на 90% складається з державних компаній. Компенсації – це важливе питання, але чим більше приватного капіталу, тим краще в першу чергу енергетиці. Як приклад, конкурентний ринок пального – проблеми з бензином, які виникли на початку повномасштабної війни, досить швидко вирішились завдяки бізнесу.
Нинішній поганий стан енергомереж – теплових, газорозподільних, електричних – є наслідком відсутності ринку так конкуренції. Державним компаніям дуже некомфортно потрапити в конкурентне середовище. «Нафтогаз» у листопаді 2022-го мав частку комерційного ринку газу в Україні лише 7%, будучи найбільшим газовидобувником у країні (80%). Намагаємося збільшити цю частку до 30%.
Богдан Сухецький, заступник гендиректора «Укргідроенерго»
Росіяни зруйнували 40% гідрогенерації України. Нам доводиться вчитися не лише рахувати збитки, а й вдосконалювати методологію. Чому? Ми зіткнулися з ситуацією, в якій сторонні оцінщики рахують по-своєму і не бачать збитків, які бачимо ми. Нам дійсно потрібно зібрати тонни документів.
Богдан Сухецький, заступник гендиректора «Укргідроенерго»
Слабка реакція світу на руйнування Каховської ГЕС розвʼязала руки агресору і він почав бити вже по станціях, а не по підстанціях та трансформаторах, як було до того. Коли атакували Дніпровську ГЕС, били вже прямо в машинні зали, в греблю, в затвори водозливні.
22 березня ми виробляли близько 57 000 МВт⋅год, а вже наступного дня цей показник впав до 24 000 МВт⋅год.
Руйнування Каховської ГЕС вплинуло на роботу й інших гідроелектростанцій. Гідроагрегати побудовані таким чином, що потребують підпору води внизу, тобто якщо раніше ми могли дозволити собі, щоб Дніпровська ГЕС не працювала з першої ночі до сьомої ранку, а потім видавала енергію в період піку споживання, то тепер нам потрібно підтримувати нижній бʼєф і заливати його водою постійно.
Якоб Хартмут, віцепрезидент «Енергоатома»
Опрацьовуємо кілька механізмів для відшкодування збитків, спричинених окупацією АЕС. Співпрацюємо з провідними міжнародними юридичними фірмами, які надають консультації, а також допомагають з пошуком фінансування для супроводу відповідних позовів. Ми здійснили необхідні першочергові дії для звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу.
Якоб Хартмут, віцепрезидент «Енергоатома»
Збитки, нанесені лише в перші дні захоплення росіянами ЗАЕС, з руйнуванням майна та інфраструктури, «Енергоатом» оцінює у щонайменше 36 млрд грн. Встановлення повної суми збитків стане можливим лише після деокупації та незалежної оцінки.
Окупація, пошкодження, руйнування активів «Енергоатома» спричинили недовиробництво 87 млн МВт⋅год.
Через скорочення обсягів виробництва недоотримана вигода «Енергоатома» становить 243 млрд грн.
