Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до значних економічних збитків та екологічної шкоди. Катастрофа вплинула на життя 100 000 осіб, яких евакуювали або перемістили з території розміром зі Швейцарію. Втрати оцінюються в $4 млрд. Довгострокові ж витрати становитимуть ще $2 млрд через проблеми з питною водою та зрошуванням, а також судноплавством по річці Дніпро. Директор групи дослідників із фінансових ринків Лондонської школи економіки Сімеон Дянков підсумував довгострокові згубні наслідки для українського суспільства червневої катастрофи на ГЕС.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
Руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня є однією з низки катастроф, спричинених вторгненням Росії в Україну, поряд із Бучанською різаниною, бомбардуванням Маріупольського пологового будинку, облогою металургійного комбінату «Азовсталь» та викраденням тисяч українських дітей. Катастрофа на Каховській ГЕС має довгострокові згубні наслідки для українського суспільства.
Гребля Каховської ГЕС утримувала 18 куб. км води, що прирівнюється до Великого солоного озера в США. Короткострокові економічні втрати значні.
- Протягом двох тижнів після обвалу греблі гідроелектростанції на річці Дніпро скорочували потужність, щоб обмежити потік води нижче за течією.
- Промислове виробництво в постраждалому регіоні припинилося через відсутність водопостачання для виробничих цілей.
- Було зруйновано 31 іригаційну систему в Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях. Лише одна ця втрата означає, що майже 600 000 га орних земель залишилися без зрошення, скорочуючи врожай зернових та олійних культур в Україні в 2023 році приблизно на 4 млн т (виходячи з урожайності 2021 року), обсяг експорту якого оцінюється в $1,5 млрд.
Довгострокова шкода навколишньому середовищу також значна.
Щонайменше 150 метричних тонн нафти та 60 метричних тонн хімікатів вилилися в річку Дніпро в напрямку Чорного моря. Отруйні речовини потрапили в води нижче за течією від затоплених автозаправних станцій, заводів і каналізаційних споруд.
Уже ведеться дискусія про те, як відновлювати Україну після війни і яка допомога буде потрібна країні. Каховська катастрофа збільшує потреби в реконструкції, які починаються від інвестицій в інфраструктуру і закінчуються сільським господарством та освітою.
Вид на дамбу ДніпроГЕС та новоутворені пляжі острова Хортиця після падіння рівня води в річці Дніпро, спричиненого руйнуванням дамби Каховської ГЕС. Після руйнування дамби Каховської ГЕС рівень води в Дніпрі у Запорізькій області значно впав, залишивши по собі голе каміння, мертву рибу, різноманітне сміття, яке десятиліттями лежало на дні річки та утворило нові пляжі та ландшафти. Фото Getty Images
Кілька прецедентів
Прецедентів подібної катастрофи небагато. Найбільше висвітлено схожу подію, яка сталася в Китаї майже століття тому. В 1931 році через неправильні розрахунки потреб у воді з боку фахівців з іригації після тривалої посухи вода вийшла з берегів річок Янцзи та Хуай. Це призвело до повені в Центральному Китаї.
У сучасних дослідженнях стверджується, щонайменше 150 000 людей потонули в перші дні повені. Ще сотні тисяч померли від голоду та хвороб у наступні місяці.
Повінь знищила величезну кількість житла та сільськогосподарських угідь. По всій долині Янцзи було знищено близько 15% посівів пшениці та рису. Сукупні економічні та екологічні наслідки стихійного лиха призвели до того, що в багатьох регіонах почався голод.
Найнищівніший наслідок повені – хвороби, які охопили переміщених осіб через перенаселеність та порушення санітарних умов, згідно зі звітом Національної комісії з ліквідації наслідків повеней 1933 року.
Інший приклад, який надзвичайно нагадує катастрофу на греблі Каховської ГЕС, стався в Україні. У серпні 1941 року, коли війська нацистів просувалися територією Радянської України, Йосип Сталін наказав зруйнувати греблю ДніпроГЕСу в місті Запоріжжя, щоб уповільнити наступ німців.
Прорив затопив села вздовж річки Дніпро, вбивши тисячі мирних жителів та радянські війська, що відступали. Кількість загиблих 20 000–100 000 осіб, враховуючи кількість людей, які тоді проживали в затоплених регіонах. Такі цифри наводить у своїй книзі «Брама Європи» історик Сергій Плохій.
Економічні збитки
Безпосередні економічні збитки, повʼязані з аварією на Каховській ГЕС, становлять майже $4 млрд. Збитків завдано житловому сектору в населених пунктах Херсонської та Миколаївської областей, за даними дослідження KSE Institute.
У Миколаївській області було затоплено понад 500 приватних будинків у сільській місцевості, а в Херсонській – неможливо визначити точну кількість пошкоджених або зруйнованих житлових будинків через тимчасову окупацію російськими військами частини території.
Однак аерознімки свідчать про те, що від повені постраждало близько 20 000 будинків, у тому числі щонайменше 150 багатоповерхових будівель у місті Херсон. Прямий збиток від затоплення приватних будинків і повʼязаної з ними інфраструктури оцінюється в $950 млн. Причому більша частина зосереджена на лівому березі Дніпра.
Люди чекають, поки тривають рятувальні роботи після підриву греблі Каховської ГЕС у Херсоні, 9 червня 2023 року. Фото Getty Images
Україна зазнала збитків при будівництві водопроводів. Через зниження рівня води в Каховському водосховищі значна частина Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей залишилася без водопостачання. Для усунення наслідків руйнування гідроелектростанції Комітет із питань бюджету парламенту України в середині червня схвалив виділення приблизно $40 млн на будівництво магістральних водопроводів.
Гребля Каховської ГЕС використовувалася для постачання води тваринницьким фермам, розташованим на загальній площі 584 000 га. Як наслідок, прогнозується, що втрати від непередбачуваних змін у тваринництві сягнуть $200 млн на рік. Втрата іригаційних систем означає, що майже 600 000 га тимчасово залишаться неродючими. Це скоротить обсяг експорту сільськогосподарської продукції з України у 2023 році на $1,5 млрд.
На енергетичний сектор припадає значна частка загальних збитків, заподіяних вибухом на гідроелектростанції, яка становить $600 млн. Щорічні економічні втрати, понесені держкомпанією «Укргідроенерго» через руйнування електростанції, перевищують додаткові $100 млн.
Для відновлення нової гідроелектростанції тієї ж встановленої потужності знадобиться майже $1 млрд.
Промисловому сектору та іншим підприємствам було завдано збитків на суму, яка за оцінками дорівнює $150 млн. Збитки були помʼякшені тим, що деякі підприємства переїхали раніше або припинили свою діяльність через тимчасову окупацію російською армією.
Екологічні наслідки
Передбачувана сума шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, становить приблизно $2 млрд.
Експерти зазначають, що руйнування греблі вплине на осушення річища Дніпра. Як наслідок – піщані бурі, прискорена зміна клімату й опустелювання сусідніх регіонів. Ці наслідки, найімовірніше, будуть відчуватися в Херсонській, Запорізькій, Дніпровській та Донецькій областях, де відбудеться розширення найбільшої пустелі в Європі – Олешківських пісків, розташованих углиб країни від Чорного моря.
Вартість очищення Дніпра оцінюється в $1,5 млрд.
Друга проблема полягає в тому, що не всі сільськогосподарські тварини були евакуйовані вчасно, а тому їхні трупи становлять епідемічну загрозу для інших популяцій тварин. Ця загроза й досі стоїть перед степовими районами, де мешкає багато рідкісних тварин, занесених до Червоної книги, що призведе до втрати значної їх кількості. Відновлення степів може обійтися в пів мільярда доларів.
Коли рівень води в Херсоні почав спадати, жителі міста на Півдні України повертаються до своїх затоплених будинків. 73-річна Валерія у своєму будинку після того, як вода зійшла з Михайлівки. Вода була на висоті 3 м і пошкодила більшість речей. Їх евакуювали в сусіднє село. Фото Getty Images
Хто заплатить за реконструкцію Каховки
Висуваються різні пропозиції щодо фінансування післявоєнного відновлення. Вони незмінно передбачають великі обсяги допомоги від західних донорів, а також репарації з боку Росії. Пріоритети в різних пропозиціях дещо відрізняються, хоча вони однаково спрямовані на відновлення людського капіталу та інфраструктури.
Реконструкція греблі Каховської ГЕС охоплює обидва ці аспекти: вона дозволяє відновити та поліпшити умови життя десятків тисяч фермерів уздовж Дніпра, а також задовольнити критичні потреби в електроенергії.
Греблю ДніпроГЕСу було відновлено після Другої світової війни, щоб вона служила післявоєнній економіці України. Те ж може статися і з греблею Каховської ГЕС.
Може виникнути спокуса прискорити післявоєнне відновлення шляхом здійснення екстрених державних закупівель для таких проєктів. Натомість від самого початку слід дотримуватися звичайних правил закупівель, щоб забезпечити якість та конкурентоспроможні ціни.
