Конкурс на голову АРМА завершився провалом. Спочатку проти переможниці Олени Думи виступили антикорупційні структури та закликали Кабмін відмовитися від її призначення. Потім член журі, який голосував за неї, відкликав свій голос. Що відбувається у найбільшому державному холдингу і чи чекати його реформи?
Forbes Ukraine збирає номінантів до нового списку «30 до 30». Ви можете запропонувати кандидатів у список 2023 року за цим посиланням.
28 червня конкурсна комісія визначила нового директора Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) – держпосадовицю з 20-річним досвідом Олену Думу, 42. Втім, цей результат не протримався і 24 годин.
Одразу після завершення конкурсу антикорупційні організації Transparency International Ukraine, Центр протидії корупції та StateWatch виступили з різкою критикою Думи та закликали Кабінет Міністрів не призначати її на посаду. Чекати рішення уряду не довелося – 30 червня свій голос за неї відкликав один з членів комісії, адвокат Дмитро Остапенко. Тепер у конкурсі, ймовірно, відбудеться повторне голосування.
Скандальний відбір постійного керівника АРМА відбувається у момент, коли майбутнє самого агентства залишається невизначеним. До кінця липня мають зʼявитися попередні висновки аудиту АРМА, який проводять міжнародні партнери України. Від його результатів залежить, чи збереже нинішні функції орган, що акумулює в собі конфісковані та арештовані активи росіян і колаборантів, чи його суттєво реформують або навіть ліквідують.
Фігура нового директора АРМА і його доброчесність та ефективність також гратиме роль у майбутньому АРМА, кажуть співрозмовники Forbes у парламенті та антикорупційних органах.
Чому відбір завершився скандалом та що з АРМА відбуватиметься далі?
Навіщо АРМА обирають керівника та чому конкурс провалився
З 2021 року АРМА, створене у 2016-му для пошуку активів експрезидента Януковича та його оточення, не має постійного керівника. У липні 2021-го тогочасний директор агентства Віталій Сигидин та його заступник отримали підозру у заволодінні $400 000, що перебували в управлінні АРМА. Відтоді структуру очолює виконувач обовʼязків Дмитро Жоравович.
Перша спроба обрати постійного очільника АРМА провалилася: у серпні 2022-го жоден з конкурсантів не зміг набрати більше трьох голосів журі за необхідних шести.
Нинішній конкурс відбувався інакше: переможниця Дума набрала шість балів, з різницею в один голос обійшовши старшого детектива НАБУ Сергія Рокуня. Чинний очільник Жоравович брав участь у обох відборах, але набирав незначну частку голосів комісії.
Дмитро Жоравович Фото Denis Buhaychenko/Wikipedia
Ще одна відмінність – поточний відбір відбувся не за звичною процедурою. Члени комісії вирішили голосувати одразу за кількох кандидатів, а не обирати одного. «На закритій зустрічі лунали аргументи, що ми маємо показати своє ставлення до кожного кандидата», – пояснює таке рішення член комісії Остапенко.
Обрати переможця мали у другому турі серед конкурсантів, які набрали шість голосів, додає Остапенко. Проте таку підтримку отримала лише Дума, і журі обмежилось одним колом голосування.
Юрій Бутусов та Вальц Калнінс – двоє з восьми членів конкурсної комісії, які не голосували за Думу. «Закликав комісію обрати голову АРМА з тих кандидатів, які мають реальний досвід в антикорупційних органах», – зазначає Бутусов. Він віддав свій голос за детектива НАБУ Рокуня.
Чому значна частина журі підтримала Думу? «У неї була найбільш чітка та пророблена презентація реформи держоргана», – пояснював свій вибір Остапенко вранці 29 червня. Він підтримав як Думу, так і Рокуня.
Ввечері того ж дня Остапенко оголосив про відкликання голосу за Думу. «Зробив це після того, як ознайомився з додатковими матеріалами про кандидатку, а також заявами Transparency International та Центру протидії корупції, думка яких є важливою», – пояснює Остапенко в коментарі Forbes.
Що не так з Оленою Думою, яка майже виграла конкурс у АРМА
(натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Серед головних претензій до потенційної очільниці АРМА з боку антикорупційних органів – відсутність досвіду, політичні звʼязки та підозри у співпраці з РФ. Серед громадської спільноти існують припущення про контакти Олени Думи з екскерівником кримського управління СБУ, підозрюваним у держзраді Олегом Кулінічем, ідеться у заяві Transparency International.
Антикорупційні організації також звернули увагу, що у 2019-му Дума брала участь у пресконференції з Семом Кісліним. Transparency International та Центр протидії корупції припускають, що Кіслін є фінансовим донором Рудольфа Джуліані, котрий, як писала the NYT, міг займатися дискредитацією передвиборної кампанії Джо Байдена за дорученням Дональда Трампа.
Частини цієї інформації не було у довідці Думи як кандидатки на посаду директора АРМА, хоча у підготовці цих довідок комісії допомагали саме антикорупційні організації, каже член комісії Остапенко.
Forbes звернувся до Думи з проханням прокоментувати заяви та надати своє бачення реформи АРМА, але на момент публікації вона прочитала повідомлення у Facebook, але не відповіла на нього.
Читати більше Згорнути
Що буде з конкурсом далі? Протокол рішення комісії ще не відправлено до Кабміну та не підписано ані секретарем, ані головою комісії, каже Остапенко. «Час для перегляду рішення є», – вважає він.
Проблема у тому, що процедура відкликання голосу не прописана у регламенті, тому комісія може як погодитися, так і не погодитися з цим рішенням, зазначає заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко.
Час повторного збору комісії поки що невідомий, але певний консенсус уже є. «Я не єдиний, хто вважає за доцільне провести повторне голосування», – стверджує Остапенко.
Далі – аудит та, можливо, реформа АРМА
Обрання Думи могло б прискорити процес істотного ослаблення повноважень АРМА. Таку думку висловили пʼятеро співрозмовників Forbes у Верховній Раді та серед антикорупційних організацій після оголошення результатів конкурсу. Всі співрозмовники зазначили, що у разі цього призначення оптимальним рішенням була б передача функції управління конфіскованими активами до Фонду державного майна.
«Врятувати АРМА могло лише диво: якби прийшов сильний менеджер із кришталевою репутацією та досвідом. Але цього не трапилося», – зазначала одразу після обрання Думи народна депутатка з економічного комітету Ради Галина Янченко.
Зараз принаймні антикорупційні органи налаштовані менш радикально. Якщо конкурс виграє доброчесний кандидат та покаже якісну роботу, то має сенс зберегти орган, каже Риженко з Transparency International. «У такого очільника буде активна підтримка від міжнародних партнерів та громадськості», – додає вона.
Важливим фактором буде і політична незалежність органа, особливо від впливу Офісу президента, каже нардеп із фінансового комітету Ярослав Железняк.
Ще одна подія, від якої залежатиме майбутнє АРМА, – аудит, який проводять міжнародні партнери під координацією Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) та Агентства США з міжнародного розвитку USAID.
Перші висновки аудиту та проміжний звіт мають оголосити до кінця липня, каже нардеп з економічного комітету Олексій Мовчан. «Після цього вже може розпочатися політичний процес щодо реформування АРМА», – вважає він.
Попередній варіант, до якого схиляється українська сторона, – в АРМА залишиться функція розшуку активів, але функціонал з управління переходить до ФДМУ. «Ця опція досі є на столі у президента», – говорить нардепка Янченко.
