Після скасування фіксованого курсу гривні у жовтні національна валюта неочікувано зміцнилась, але під Новий рік динаміка змінилась – курс послабився вже на понад 2 гривні. Головний чинник – сезонність, характерна для українського валютного ринку і до великої війни, кажуть економісти. Як довго це триватиме?
Тільки до 7 січня даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз і заощаджуйте 720 грн за промокодом BESTPRICE. Підписуйтесь за цим посиланням.
З кінця листопада до початку січня офіційний долар подорожчав на 2 гривні – з 36,01 грн/$ до 38,12 грн/$. А попит на валюту у грудні з боку українців став рекордним за останні 11 років. На готівковому ринку 4 січня долар коштує 39,1 грн/$, рекорд відзначався 30 грудня – (39,63 грн/$).
У Нацбанку пояснили девальвацію сезонним фактором. «Ми є свідками вже звичного процесу, коли в силу сезонності під кінець року потреба у валюті збільшується», – сказав на монетарному брифінгу 14 грудня голова НБУ Андрій Пишний.
Взимку в Україні дійсно завжди був дефіцит валюти на ринку, погоджується економіст Олексій Блінов. Також девальвації могли сприяти й ситуативні фактори, як-от затримка з допомогою партнерів.
Чи справді сезонність продовжує впливати на валютний ринок навіть під час війни та після того, як НБУ відмовився від фіксованого курсу?
Як працює сезонність на валютному ринку
Низький сезон на валютному ринку зазвичай означає дефіцит валюти, високий сезон – профіцит, пояснює Блінов.
До війни, коли в Україні діяло ринкове курсоутворення, низький сезон для гривні починався з кінця серпня і тривав до початку березня наступного року, зазначає Блінов. Причина – велика потреба в імпорті енергоресурсів, осіння та весняна посівні кампанії, коли аграрії закуповують паливно-мастильні матеріали, добрива тощо. Натомість експорт у цей час менший, ніж у високий сезон.
Також перед Новим роком бізнес збільшує закупівлю товарів (а це часто імпорт), і зростають видатки з держбюджету, додає аналітик групи ICU Михайло Демків.
Високий сезон – це насамперед другий квартал, уточнює Блінов. Посівна завершена, холодний сезон позаду, продажі імпортних товарів на кшталт побутової техніки теж мінімальні, а агроекспорт великий, перераховує він.
«Так було і до повномасштабного вторгнення, так зберігається й зараз», – каже економіст. Відмінність – через вплив війни на економіку (руйнування промислових потужностей, блокування експортних шляхів, зростання імпорту) в Україні зараз є постійний дефіцит валюти. У високий сезон профіциту немає, однак дефіцит стає меншим, визнає Блінов.
Чому долар дорожчає зараз
Перед початком 2024-го одним з основних факторів для валютного ринку стали саме рекордні бюджетні витрати, вважають Блінов, Демків і виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.
Як змінився офіційний курс гривні з жовтня 2023-го
Так, у грудні 2023-го видатки з держбюджету стали рекордними за всю історію – 398 млрд грн, повідомив у Telegram заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк. Для порівняння: у листопаді видатки становили 285,7 млрд грн, у жовтні – 228,5 млрд, у вересні – 230 млрд.
«Для розуміння масштабу: середній дефіцит держбюджету з урахуванням грантів за 11 місяців становив 132 млрд грн, а у грудні понад 300 млрд грн», – повідомляє Блінов.
Як ці гроші впливають на валютний ринок? У грудні Казначейство розраховується зі всіма, кому має заплатити. Далі підприємства-підрядники держави розраховуються з цих грошей вже зі своїми постачальниками, зокрема за імпортними контрактами, або ж проплачують імпорт наперед, поки курс є меншим, пояснює Демків з ICU.
Цей ланцюжок може бути й довшим, ніж Казначейство – підприємство – валютний ринок. «Можна нарахувати цілу низку економічних агентів, – каже Демків. – Хтось погасив заборгованість, а той, кому погасили – розрахувався зі своїми контрагентами».
Також під кінець року компанії виплачують премії, закривають виплати різним підрядникам, після чого люди можуть конвертувати ці гроші у валюту, додає Блінов.
У грудні українці дійсно чимало вклали у валютні активи – еквівалент $1,026 млрд, рекорд за останні 11 років.
Як населення купує та продає валюту. Скріншот з сайту НБУ
Нацбанку доводиться гасити такий попит інтервенціями. За грудень регулятор витратив $3,55 млрд із золотовалютних резервів. Це другий показник за час великої війни. Більше було тільки в червні 2022-го ($3,96 млрд).
Ситуативні фактори та очікування від майбутнього
Крім типових сезонних факторів, війна також додає ситуативних чинників, що впливають на гривню.
Найважливіші з них – нервовість ринку через затримку фінансової допомоги партнерів та нещодавно внесений у парламент законопроєкт щодо нових правил мобілізації (передбачає посилення санкцій для порушників, зокрема «обмеження права на користування та розпорядження коштами й іншими цінностями»), каже один з банкірів, який попросив не називати свого імені та назви установи, оскільки не уповноважений давати офіційні коментарі.
Ще троє опитаних Forbes фінансистів з банків з українським та іноземним капіталом підтвердили збільшення попиту на готівкову валюту, однак усі вони сумніваються, що суттєву роль у цьому відіграв саме законопроєкт щодо мобілізації.
Ймовірно, дало ефект і власне послаблення гривні, додає Вишлінський з ЦЕС. Це свого роду ефект сніжного кому – люди бачать девальвацію і йдуть купувати валюту через побоювання, що завтра вона буде ще дорожчою. Це збільшує попит і, відповідно, тиск на гривню, пояснює він. Тим більше, що частина бюджетних виплат перетворюються у зарплати та премії, які легко перетікають на готівковий ринок, визнає він.
Був і ситуативний фактор, що, навпаки, зіграв за гривню, вважає Демків з ICU. Так, за даними НБУ, через блокування кордону західними сусідами України вітчизняний експорт втратив $160 млн експорту, а імпорту – $700 млн. Тобто потенційно НБУ на зменшенні імпорту зекономив резерви. Але надалі при нормалізації ситуації не тільки експорт українських товарів може збільшитись, а й імпорт – через відкладений попит, додає Демків.
Наступний пік попиту на валюту має бути наприкінці січня – в лютому, коли аграрії перед посівною закупатимуть паливно-мастильні матеріали, добрива тощо, прогнозує економіст Блінов. З весни чистий попит на валюту почне скорочуватись, очікує він.
