Міністерка Юлія Свириденко про те, що Мінекономіки робить для підтримки аграріїв та які країни купують українську пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію?

Попри війну й виклики, Україна залишається світовим лідером на ринку зернових та олійних культур. Від 1 липня 2022 року до 30 червня 2023-го експорт зернових, олійних культур, рослинних олій та шроту склав майже 68 млн тонн. Це на 10% більше, ніж роком раніше. Чого очікувати далі та які заходи підтримки для українських аграріїв підготувало Мінекономіки, пояснює міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.

Які країни купують українську пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію

Географія експорту українських зернових та олійних культур дуже широка. Ми цікаві ринкам Азії, Європи й Африки. Останні купують переважно пшеницю. Водночас лідером експорту серед українських культур у 2022-2023 роках стала соняшникова олія. Її купила 131 країна світу.

При цьому пшеницю ми експортували до 65 країн, кукурудзу – до 58 країн. Сою, ріпак, соняшник, інші олійні, шроти соєвий та соняшниковий, гречку – кожну з цих культур продали у більш ніж 40 країн світу.

Мінекономіки, інфографіка Forbes Ukraine

Мінекономіки, інфографіка Forbes Ukraine

Пшениця

До топ-5 держав, куди експортують українську пшеницю, входять Туреччина (21%), Румунія (15,8%), Іспанія (14%), Бангладеш (6,2%) і Польща (5,5%).

У Бангладеш, де проживає майже 170 млн людей, за рік Україна продала понад 1 млн т пшениці. Україна активно експортувала зерно до країн Африки, в яких є проблеми з доступом населення до харчів. 234 000 т доставили до Кенії, 180 000 т – до Ефіопії, 65 000 т – до Судану та 53 000 т – до Сомалі.

Це значна частка споживання пшениці у цих країнах. Отже, український експорт є суттєвим внеском у боротьбі з голодом.

Кукурудза

У п’ятірці країн-лідерів, які купують українську кукурудзу, Китай (19,8%), Румунія (16,2%), Іспанія (10,5%), Єгипет (6,3%), Італія (6,9%).

До Китаю Україна експортувала у 2022-2023 роках 5,5 млн т кукурудзи, ставши одним з основних постачальників цієї культури до Піднебесної. Крім того, українська кукурудза має попит у Південній Європі. В Іспанії та Італії її використовують у тваринництві, де через посуху пасовища не здатні прогодувати поголів’я худоби.

Соняшникова олія

Топ-5 напрямів експорту соняшникової олії – це Туреччина (19,3%), Румунія (12,1%), Китай (11,9%), Індія (7,2%) та Польща (7,2%). 

Плани з підтримки українських аграріїв

Хоч Україна у 2022-2023 маркетинговому році й експортувала більше збіжжя, але заробила менше, ніж у попередній період – $20,7 млрд проти $22,1 млрд у 2021/2022 році (на $1,4 млрд менше). 

Відповідь прогнозовано пов’язана з повномасштабним російським вторгненням. Українські аграрії змушені зменшувати ціни, щоб іноземні партнери погоджувалися укладати контракти, попри можливі воєнні чи логістичні ризики.

Наше пріоритетне завдання на наступний рік – покращувати доступ українських аграріїв на зовнішні ринки. Для цього потрібно розв’язувати проблеми з доставленням морем та через західний кордон. Це допоможе швидко повернутися до збалансованої торгівлі, як це було у 2020 та 2021 роках. Важливо дати бізнесу можливості для зростання. Як цього досягти?

Перший компонент – це безпека. Ми займаємося гуманітарним розмінуванням України, щоб якнайшвидше очистити поля, дороги та виробничі потужності від російських мін та інших вибухових предметів.

Фахівці вже перевірили й повернули у використання понад 150 000 га сільгоспугідь з запланованих 470 000 га. На них уже можуть працювати аграрії, створювати нові робочі місця та як наслідок сприяти розвитку економіки.

Другий компонент – доступ до фінансів. Ми працюємо над запуском ринку страхування воєнних ризиків. Під час Ukraine Recovery Conference в Лондоні підписали угоду між багатостороннім агентством з гарантування інвестицій MIGA та німецьким банківським холдингом ProCredit. Відповідно до неї MIGA надаватиме гарантії для страхування воєнних ризиків із Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE). В Угоді також йдеться про збільшення цих гарантій з 17,1 млн євро до 40,85 млн євро.

Ще підприємці можуть отримати пряму фінансову підтримку через програму «Доступних кредитів 5-7-9%». Від початку дії програми банки видали кредити майже 68 000 підприємців на суму понад 211 млрд грн.

Діє низка грантових програм для бізнесу, як урядових, так і від міжнародних партнерів. Наприклад, у рамках проєкту єРобота, підприємці та ті, хто планує запустити свій бізнес, отримали 4 млрд грн фінансової підтримки від держави.

Третій компонент – прозорі правила для роботи бізнесу. Ми продовжуємо реформу дерегуляції, спрощуємо та прибираємо неефективні або застарілі дозвільні інструменти. Це значно полегшує й пришвидшує роботу бізнесу.

Цифри свідчать, що український бізнес впертий та долає фактично будь-які виклики. Саме бізнес – це головні інвестори української економіки й ті, хто сприятиме повоєнному відновленню України. Нової, сучасної та комфортної для людей.

Источник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *