>
На онлайн-зустрічі, організованій парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представники бізнесу висловили стурбованість щодо відшкодування сплаченого акцизного податку на імпортні підакцизні товари, які були знищені до моменту їх реалізації. Міністерство фінансів повідомило, що воно розглядає це питання, але його вирішення є непростим.
“Ми зараз працюємо над цим рішенням. Це дуже складне рішення, і воно не вирішується просто так”, – зазначила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на зустрічі 10 серпня.
Вона пояснила, що Податковий кодекс передбачає можливість зарахування податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не покинула склад, але акцизні марки вже були придбані. Однак, чинний порядок застосовується виключно до вітчизняної продукції.
“Можна формально поширити правила, які існують для вітчизняної продукції, але там дещо інший механізм: там немає сплати, а тут податок вже сплачено. Коротше кажучи, я не готова зараз запропонувати вам остаточне рішення, але ми працюємо над цим”, – додала Воробей.
Це питання вперше порушила генеральна директорка асоціації “Укртютюн” Наталія Фесюн, підкресливши, що акцизний податок становить 70-75% вартості товарів, знищених на складах.
На її думку, оскільки акциз є податком на споживання, а знищений товар означає незадоволений споживчий попит, який буде задоволений за рахунок нового виробництва або імпорту, держава не втратить надходжень, якщо дозволить врахувати цей акциз у наступних імпортних операціях.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія “Філіп Морріс”, склади якої були знищені внаслідок російських обстрілів, і акциз, включений у вартість знищених товарів, склав 10 мільйонів доларів.
“Це лише одне бомбардування. Тому суми будуть значними, їх необхідно ретельно прорахувати, щоб зрозуміти, чи витримає бюджет подібні витрати… Це не може бути вирішенням для одного підприємства; воно повинно стосуватися всієї підакцизної продукції, … включно з тією, що знаходиться в магазинах”, – зазначила заступниця міністра.
Голова парламентського комітету Данило Гетманцев висловив думку, що бізнес має право на відшкодування, якщо товар не був проданий. Він запропонував поширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт та, за необхідності, внести відповідні законодавчі пропозиції.
“Я згоден з представниками галузі, що імпортована продукція не повинна оподатковуватися, якщо вона знищена”, – підкреслив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна” Михайло Поляков пояснив, що мова йде про продукцію самого імпортера, яка була ввезена в Україну та ще не передана дистриб’юторам, тобто ситуація аналогічна до вітчизняної продукції, що зберігається на складі.
“Здається, що практика суттєво відрізняється, тому що, за нашою інформацією, були випадки, коли імпортерам алкогольної продукції відшкодовували акциз, дозволяючи коригування. У нашому ж випадку ми отримали відповідь, що це поки що складно”, – описав він ситуацію.
На думку Полякова, для уникнення неоднозначного тлумачення було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.
“Тому що, на жаль, найімовірніше, це не останній випадок ударів по складах, і бажано, щоб це було чітко прописано в законодавстві”, – обґрунтував свою позицію представник “Філіп Морріс Україна”.
Генеральна директорка “Укртютюна” Наталія Фесюн також запропонувала тимчасово, на період війни, скасувати вимогу щодо відеоспостереження на складах. Це дозволить компаніям оперативно вивозити товари з уражених складів або доставляти їх на нові склади, які ще не обладнані системами відеоспостереження.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме представники легального бізнесу наполягали на цій нормі. Він запропонував отримати офіційну позицію Мінфіну та Державної податкової служби з цього приводу, а потім вже ухвалювати рішення.