Верховна Рада готує законопроєкт, який має внести зміни до процесу мобілізації та демобілізації військових. Коли депутати планують прийняти документ та яких нововведень чекати? Спойлер: це може статися дуже швидко.
Депутати оборонного комітету Верховної Ради (ВР) пів року готували законопроєкт, який має внести зміни в процес мобілізації та демобілізації військових. 22 листопада про наявність такого документа повідомив голова фракції «Слуга народу» та член оборонного комітету Давід Арахамія під час виступу у ефірі телемарафону.
Майбутній закон обʼєднає кілька десятків різних законодавчих ініціатив, які напрацьовані в оборонному комітеті. Він містить як технічні деталі, так і принципово нові норми. Йдеться про більш чіткий опис процесу демобілізації діючих військовослужбовців, а також – про часткову зміну підходу до мобілізації громадян до лав Сил оборони.
«Це врегулювання питань, які накопичились за два роки повномасштабного вторгнення»,– каже заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла. Мета – максимально врегулювати процеси та вже не повертатися до цього питання, додає вона.
Зареєструвати документ у парламенті мають до кінця цього місяця, а прийняти, принаймні у першому читанні – до кінця 2023 року.
Forbes запитав депутатів про головні зміни.
Як нардепи хочуть врегулювати питання демобілізації
Перша задача, яку має вирішити законопроєкт – демобілізація військових. «Тривалість служби під час воєнного стану має обмежуватися конкретним терміном, після якого боєць може демобілізуватися, якщо матиме таке бажання», – каже народна депутатка з оборонного комітету ВР Соломія Бобровська.
Попередньо у законопроєкті закладено термін у 36 місяців (тобто процес демобілізації розпочнеться не раніше початку 2025-го, – Forbes). Це мають погодити у Генеральному штабі або надати альтернативний варіант, наголошує Бобровська. Тезу підтвердила і Безугла.
Якщо Генштаб не надасть свого варіанту, комітет буде приймати рішення самостійно, уточнив Арахамія під час ефіру.
Також нардепи планують додати нові правила демобілізації поза цим терміном:
- військовослужбовці, яких звільнили з полону, в тому числі іноземці та особи без громадянства (крім тих, хто добровільно здався у полон);
- люди з інвалідністю І та II групи;
- у звʼязку із достроковим розірванням контракту для курсанток;
- у звʼязку з проведенням організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управління державної охорони України (УДО);
Також має бути врегульоване питання для осіб, які мають онкологію, зазначав у ефірі телемарафону Арахамія. Низка категорій громадян, мають право на демобілізацію і зараз.
Військовослужбовці, яких звільнили з полону, але які хочуть продовжувати службу, матимуть право на відпустку 90 днів зі збереженням грошового забезпечення, додає Бобровська з оборонного комітету.
Законопроєкт має врегулювати і ситуацію, коли військові, які мають відстрочку від мобілізації, але знаходяться на службі, також за бажанням можуть демобілізуватися, зазначає Безугла.
Ще одна новація – зміни до підходів грошового забезпечення військовослужбовців. Робочий проект Forbes надав один із співрозмовників.
Пенсійне та грошове забезпечення
(натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Отримати додаткову винагороду від 30 000 до 100 000 грн згідно з законопроєктом, зможуть військовослужбовці, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) визнані ВЛК непридатними до військової служби.
Військовослужбовці, які були звільнені з посади у зв’язку з розформуванням (реформуванням) військової частини, або скороченням штатних посад отримуватимуть грошове забезпечення у розмірі, який вони отримували на попередній посаді та до моменту призначення на іншу.
До пільгової вислуги років зараховується:
- час проходження військової служби під час дії воєнного стану — один місяць служби за два місяці;
- час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки (не бойові дії) – один місяць служби за три місяці;
- участь у бойових діях у воєнний стан – один місяць служби за чотири місяці;
- час перебування у полоні (якщо він не був добровільним) – один місяць служби за п’ять місяців;
- час перебування в полоні внаслідок поранень, контузії чи інших ушкоджень здоров’я одержаних під час бойових дій – один місяць служби за шість місяців.
Читати більше Згорнути
Які зміни відбудуться у мобілізації
Депутати хочуть бачити більш активну участь представників Обласних військових адміністрацій (ОВА) та Національної поліції у процесі мобілізації. Зокрема йдеться про вручення повісток військовозобовʼязаним.
Також місцева влада та підприємства мають здійснювати контроль за прибуттям особи до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), йдеться у напрацюваннях нардепів до майбутнього законопроєкту, які є у розпорядженні Forbes.
«ОВА мають більше включитися у цей процес та також нести за нього відповідальність», – каже Бобровська з оборонного комітету. Наразі, керівники ОВА та мери міст не хочуть цього робити, оскільки вважають це ударом по їхній репутації, додає Бобровська.
Депутати розмірковують і над наданням уповноваженим особам ТЦК можливості перевіряти у військовозобов‘язаних чоловіків документи, що посвідчують особу та військово-облікові документи (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, – Forbes). Раніше таке право малі лише представники поліції, які супроводжували співробітників ТЦК.
Відповідний експеримент вже діє у Львівській області, але має багато нарікань, каже Безугла. «Зараз така норма у законопроєкті є, але можливо, ми її приберемо, – уточнює заступниця голови оборонного комітету. – Побачимо, як буде проходити процес у Львові».
Це має пришвидшити процес та покращити виконання мобілізаційного завдання, прогнозують автори законопроєкту.
Ще одне нововведення – законопроєкт скасовує термін «обмежена придатність». У разі прийняття закону, військовозобовʼязаний може бути або придатним до проходження служби, або ні. «Категорія обмежено-придатний породжувала лише корупційні ризики та маніпуляції», – каже Безугла.
Також документ скасовує відстрочку від проходження служби для осіб, які отримують другу чи третю освіту, додає Бобровська. Кількість охочих навчатися під час дії воєнного стану збільшилася у три рази, зазначає Безугла. Йдеться не тільки про підвищення професійного рівня, але й про уникнення призову на військову службу, додає вона.
Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Анною Наконечною
Коли приймуть законопроєкт
Зареєструвати його у ВР мають вже наступного тижня, а розглянути у першому читанні у середині грудня, кажуть Бобровська та Безугла. «Документ дуже обʼємний, лише порівняльна таблиця займає понад 160 сторінок, тому колегам потрібен час, щоб його опрацювати», – каже Безугла.
Арахамія більш оптимістичний та вважає, що документ приймуть у другому читанні вже цього року. Але навіть прийняття закону не гарантує його впровадження. Ще в травні парламент ухвалив документ про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Але він досі не підписаний президентом. «Можливо ці два закони будуть підписані разом», – припускає Безугла.
