29 лютого 2020 року на картку чоловіка у ПриватБанку переказали 12 тисяч 500 гривень. З’ясувалося, що це були кошти за кредитом, який власник рахунку нібито не оформлював.
Чоловік дізнався, що за нього угоду оформили в компанії «Укрпозика». Саме туди він відправив електронного листа та отримав у відповідь примірник угоди. Звісно, що свого підпису він там не побачив, тому вирішив повернути гроші. Але зробити він це планував після рішення суду на свою користь.
Що було у суді
У своєму позові постраждалий просив визнати договір нікчемним, а компанія, яка видала шахраям позику, мала оплатити послуги його адвоката.
«Починаючи з квітня 2020 року на телефони (чоловіка) та його родичів, членів сім`ї та колег по роботі постійно дзвонять невідомі люди (колектори), які різними способами погрожують завдати шкоди у випадку неповернення кредиту», – скаржився під час судових засідань чоловік.
За словами цих колекторів, сума повернення кожного дня збільшувалася у геометричній прогресії. Проте якщо не дивитися на погрози, то чоловік би ніколи не уклав би таку угоду, тому що вважав її умови невигідними.
У відповідь на такі заяви представник компанії «Укрпозика» заявив, що договір було укладено за всіма правилами та він не суперечить закону.
«Була проведена автоматична та ручна перевірка (чоловіка), яка показала повне співпадіння даних з даними Українського бюро кредитних історій, – йдеться у заяві компанії. – Також, (чоловік) є постійним клієнтом та неодноразово звертався за послугами».
Виявилося, що у грудні 2019 року, у січні та на початку лютого 2020 року скаржник звертався по гроші до «Укрпозики». Нова угода була оформлена за такими самими умовами та нічим не відрізнялася від попередніх. Тому там вважали, що позов до суду – це просто намагання затягнути необхідність повертати гроші.
Що вирішила суддя
Згідно з випискою з картки ПриватБанку за 29 лютого 2020 року, коли чоловік отримав гроші на картку, за день він витратив майже 27 тисяч гривень. В цю суму входили 12,5 тисяч гривень позики. За версією суду, чоловік як отримав, так одразу й витратив кредитні кошти.
«Твердження (чоловіка), що ним не підписувався спірний договір позики, він не мав потреби в отриманні позики та він не отримував інформації про умови позики за спірним договором не підтверджені в судовому засіданні належними доказами та спростовуються випискою з картки», – вважала суддя.
Також суддя не побачила порушень при оформленні договору. Тому у листопаді 2020 року суддя Краматорського міського суду Донецької області Світлана Ткачова ухвалила, що угода є дійсною та гроші потрібно повертати.
Чоловік не погодився з таким рішенням та подав на нього скаргу. Його адвокат стверджував, що в угоді немає підписів, тому рішення Ткачової потрібно переглянути.
«Факт зарахування коштів у сумі 12500 гривень на рахунок (чоловіка) не є однозначним доказам того, що гроші отримані саме за оспорюваним договором та за згодою (чоловіка) з умовами кредитного договору». – заявляв захисник.
Крім того, виявилося, що номер телефону, за яким укладали угоду, чоловікові не належить. А тому висновки суду начебто були хибні.
Судді встановили, що коли нібито від імені постраждалого оформлювали заявку на позику, то вказали багато його особистих даних. Зокрема номер мобільного телефону, податковий номер та паспортні дані. Проте чоловік не розповів, кому крім нього була відома ця інформація. Якщо його паспорт чи картку викрали, то потрібно було звернутися до поліції та банку, але чоловік цього не зробив.
Феміда схилялася не на його користь. Однак через те, що чоловік був особою з інвалідністю II групи, судді вирішили повернути йому сплачений судовий збір.
Інформатор писав, що чоловік у Верховному Суді доводив, що кредити на нього оформили злочинці.
