Заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький про обшуки у підприємців, ефективність ініціативи «маски-шоу стоп», тиск на бізнес через «російський слід», БЕБ і вплив заступника голови Офісу президента Олега Татарова
У Forbes Ukraine також є twitter. Якщо вам зручно читати нас там — підписуйтесь за цим посиланням.
Поки Генпрокурор Андрій Костін здебільшого займається справами воєнних злочинів росіян і політичного керівництва РФ в Україні, його заступник Дмитро Вербицький, 43, відповідає за економічний блок і захист інвестицій.
У цьому сенсі, принаймні у бізнесу, виникають суттєві питання до правоохоронної системи. В останні кілька місяців гучні кейси з обшуками чи кримінальними справами проти відомих підприємців виникали у публічному полі чи не щотижня.
Що на це відповідає Генпрокуратура? Ситуація не така однозначна, каже Вербицький під час короткої розмови з Forbes.
Наскільки часто правоохоронці зловживають повноваженнями при обшуках, чи допоможе бізнесу чергова законодавча ініціатива «маски-шоу стоп» і чи стало ефективнішим Бюро економічної безпеки?
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю Дмитра Вербицького.
«У суспільства складається хибне враження, що майже всі обшуки проходять незаконно»
Підприємці масово скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів та так звані маски шоу. Чи є в Офісу генерального прокурора розуміння, як побудувати роботу правоохоронних органів так, щоб зменшити тиск на бізнес?
Під час нарад та тренінгів із різними правоохоронними органами завжди підкреслюємо, що обшуки – це виключна міра, яка має застосовуватися лише у випадку, коли немає іншого способу отримати документи або необхідну інформацію.
Згідно з КПК існує два запобіжники щодо проведення необґрунтованих обшуків: прокурорський та судовий. Перший – слідчі органи мають погодити клопотання на проведення обшуку у процесуального керівника (прокурора), а другий – отримати ухвалу суду.
Ми дійсно фіксуємо випадки, коли обшуки були проведені передчасно. Це декілька скарг на рік. Протягом останніх трьох років змінено групи прокурорів і слідчих у 13 випадках, але не лише через порушення, допущені під час обшуків. Якщо дійсно встановлюється, що обшуки проведені передчасно чи з порушенням, ми змінюємо орган розслідування, а у деяких справах визначаємо наших прокурорів старшими групи та самостійно розбираємося у кримінальному провадженні.
Разом з тим, є й чимало випадків, коли після звернення бізнесу та вивчення кримінального провадження встановлюється, що дійсно була необхідність у проведенні обшуків, бо були ризики знищення доказів, псування, виправлення тощо, або представники підприємства відмовлялися надавити інформацію в інший спосіб. Але про такі випадки ніхто публічно не говорить, тому у суспільства складається хибне враження, що майже всі обшуки у суб’єктів господарювання проходять незаконно або з порушенням.
Яка статистика зараз по обшуках, чи збільшилась їхня загальна кількість?
У нас немає єдиної статистики щодо обшуків саме у суб’єктів господарювання. Разом з Мінцифри ми консультуємося щодо запровадження трекінгу слідчих дій. Після цього кожен слідчий орган має вносити у реєстр відомості про проведення обшуку та підстави для цього. Сподіваємося, незабаром ця функція запрацює.
За останні місяці пройшло кілька гучних обшуків. Наприклад, у компанії MacPaw щодо земельної справи та у бізнесмена Ігоря Мазепи. Чи була нагальна необхідність у цих обшуках?
На мою думку – ні. За цими кейсами до нас звертаються представники компаній. В обох випадках після звернення змінена група процесуальних керівників, які працювали над цими провадженнями.
Що робити малому та середньому бізнесу, який немає такої команди юристів й інколи боїться бути публічним?
Офіс генпрокурора у кожному регіоні збирав місцеві органи влади та правоохоронців, а також бізнес, де обговорювалися проблеми. Я особисто був на двох таких нарадах, закликав бізнес розповідати про кейси зловживань із боку правоохоронних органів. Висловитися можна було як публічно, так і анонімно.
Декілька разів на рік ми влаштовуємо окремі зустрічі з різними бізнес-асоціаціями (ЄБА, АСС, Рада бізнес-омбудсмена, CEO Club). Бізнес також може окремо звернутися до Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій.
Інша проблема, на яку скаржиться бізнес – вилучення техніки під час обшуків. Мінцифри разом із нардепами навіть готує окремий проєкт, яким вводиться обмеження щодо вилучення техніки та грошей. Чи допоможе цей закон унормувати процес?
Насправді закон і зараз чітко визначає обмеження щодо вилучення техніки. В КПК прописано, що техніку не можна вилучати, якщо є змога зробити копії документів або файлів тощо.
Інша справа, якщо особа не хоче давати доступ до інформації, яка міститься в компʼютерній техніці. Тоді у слідчої групи є підстави для її вилучення. Нові законодавчі ініціативи мало що змінять, правоохоронцям і бізнесу достатньо дотримуватись вже чинного законодавства.