“>
Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Дистриб’ютори імпортних товарів можуть виявити інтерес до пільгового орендування державних складів, тоді як для продуктового ритейлу така пропозиція економічно невигідна, вважає СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Таку думку він висловив агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи доручення прем’єр-міністра України Сергія Корецького, яке він направив Мінекономіки, Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і Фонду держмайна (ФДМ) щодо підготовки переліку державних складських приміщень для великих ритейлерів та логістичних компаній, які зазнали збитків від російських атак.
Згідно з інформацією джерела "Інтерфакс-Україна", мова йде про близько 190 тис. кв. м складських приміщень у Хмельницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях, які будуть запропоновані постраждалому бізнесу за символічну орендну плату в 1 грн.
Бондаренко розцінив цю ініціативу як "жест символічної підтримки".
"Ми всі усвідомлюємо стан державних активів, як у АРМА, так і у Фонді держмайна. Застаріле обладнання, самі приміщення в поганому стані, зазвичай, більшість класу Д (найнижча якість – ІФ-У). З 190 тис. кв. м, у кращому випадку, половина буде придатна для дооснащення, а цього року було зруйновано близько 500 тис. кв. м логістичних потужностей. Отже, за найбільш оптимістичного сценарію, пропозиція від держави покриває п’яту частину потреби. Але головне – склади та логістичні термінали необхідні там, де є споживачі", – зазначив СЕО Бюро інвестиційних програм.
Він наголосив, що для продуктового ритейлу ці пропозиції будуть малоефективними, оскільки доставка "по п’ять палет до кожного магазину в столиці чи Дніпрі Чернівецької області є економічно невигідною". Вимога до такої логістичної нерухомості – до 50 км від основного споживача.
"Варіант перенесення логістичних хабів можливий як створення проміжних складів для ритейлерів і дистриб’юторів імпортної продукції. І знову ж таки, у них високі вимоги до якості приміщень, додаткового обладнання, електроенергії, комунікацій тощо. Це вимагатиме значних додаткових інвестицій та часу", – пояснив експерт.