Верховна Рада (ВР) майже без бою ухвалила бюджет на наступний рік у першому читанні, зробила перші кроки до посилення податкових перевірок та підвищення податку на прибуток банків, а також викликала велику дискусію, ухваливши закон про довічний фінансовий моніторинг топпосадовців. Forbes зібрав головні законопроєкти тижня
Цього тижня народні депутати засідали три дні – 17–19 жовтня.
Справжня драма у парламенті та поза ним розгорнулася навколо законопроєкту про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, PEPs). Також конфліктною виявилася пропозиція уряду забрати «військовий» ПДФО у місцевих громад.
Інша важлива економічна подія – перший крок до відновлення податкових перевірок, ймовірно, вже з 1 грудня.
Що треба знати про ці та інші рішення Верховної Ради?
Бюджет на 2024 рік пройшов перше читання
19 жовтня парламент прийняв у першому читанні законопроєкт про бюджет на 2024 рік. До документа було внесено понад 1600 правок, але депутати врахували лише ті, що запропонував бюджетний комітет, розповів секретар комітету Володимир Цабаль.
Серед головних змін, які має розглянути уряд до другого читання – збільшити планові доходи держбюджету на 9,9 млрд грн у разі ухвалення законопроєкту про оподаткування банків (№9656-д, пройшов перше читання). Також бюджетний комітет пропонує перенаправити на протезування військових 445 млн грн з видатків на виробництво серіалів та 574 млн грн, які мали піти на реконструкцію Музею Голодомору.
Депутати рекомендують уряду скоротити видатки на будівництво, ремонти і закупівлі майна в різних органах влади на майже 1,3 млрд грн та зменшити бюджет Бюро економічної безпеки на 409 млн грн. Кошти пропонують спрямувати на закупівлю сканерів для митниці, уточнила у Facebook голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Чи значить це, що ці зміни увійдуть до фінальної редакції бюджету? Як правило, уряд враховує близько 20% від запропонованого парламентом, каже Цабаль.
Зміни до другого читання будуть залежати від успішності переговорів українського уряду з міжнародними донорами. «Якщо вони будуть менш успішними, можливе зменшення певних видатків коштом скорочення держборгу та дефіциту», – прогнозує Цабаль. Він не очікує суттєвих змін, якщо показники дефіциту залишаться на рівні 2023-го.
Основні показники проєкту бюджету-2024 на стадії першого читання: доходи – 1,7 трлн грн, видатки – 3,3 трлн грн, граничний обсяг дефіциту – 1,6 трлн грн. Проєкт базується на прогнозі зростання ВВП у 2024-му на 5% та інфляції 10,8% на кінець наступного року.
Очільниця бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа Фото з особистого архіву
Мораторій на податкові перевірки скасують вже цього року
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №10016-д про повернення податкових перевірок бізнесу. Документ передбачає, що до проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:
- рівень сплати податку на прибуток – на понад 50% менший, ніж середній по галузі;
- рівень сплати ПДВ – на понад 50% менший, ніж по галузі;
- дебіторська заборгованість компанії перевищує кредиторську більше ніж у два рази;
- річний дохід становить понад 10 млн грн, а загальна сума витрат у податковій декларації – понад 75% суми річного доходу;
- менша, ніж середня по галузі, зарплата.
У другому читанні законопроєкт будуть розглядати на початку листопада, каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев. У разі, якщо депутати підтримають документ, мораторій буде скасовано з 1 грудня, додав він.
Повернення податкових перевірок – одна з вимог Міжнародного валютного фонду. У червні парламент ухвалив полегшену версію документа та відновив перевірки лише для підакцизних товарів, грального бізнесу і компаній, що надають фінансові та платіжні послуги. У такому вигляді МВФ не зарахував виконання вимоги.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Фінансовий моніторинг топпосадовців
Депутати підтримали законопроєкт №9269-д, який повертає довічний статус політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, РЕРs) топпосадовцям, їхнім родичам та бізнес-партнерам. Це було останньою умовою для початку переговорів про вступ України до ЄС, а також однією з вимог МВФ.
Сама норма зʼявилася в українському законодавстві ще у 2019-му, але минулого року парламент скоротив дію статусу PEP до трьох років.
Повернення до старої редакції закону викликало бурхливу дискусію серед колишніх і нинішніх посадовців. Головна причина – чиновники стикаються з проблемами при обслуговуванні в банках. Фінустанови можуть затримувати операції, відмовляти в обслуговуванні чи навіть блокувати рахунки, скаржилися Forbes пʼять депутатів із фінансового, антикорупційного та економічного комітетів Ради.
У Нацбанку обіцяють накладати штрафи на фінустанови, які відмовляють PEP в обслуговуванні: до 1,7 млн грн – для небанківських та до 10 млн грн – для банків, повідомив у Facebook голова НБУ Андрій Пишний.
Детальніше про статус РЕР та його особливості можна прочитати у великому гайді Forbes.
Голова НБУ Андрій Пишний Фото надано пресслужбою
Новий податок для банків
ВР у першому читанні підтримала законопроєкт №9656-д про оподаткування «надприбутків» банків. Документ передбачає збільшення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024–2025 року.
Чому виникла така потреба? Прибуток українських банків за вісім місяців сягнув 95,1 млрд грн, що в 11,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Суттєву частину забезпечили процентні платежі від НБУ та Мінфіну за депозитними сертифікатами та ОВДП.
Парламент провалив голосування за «військовий» ПДФО
Раді не вистачило три голоси для ухвалення у другому читанні законопроєкту №10037 про передачу ПДФО із заробітної плати військових і силовиків з місцевих бюджетів до державного.
Закон мав стати одним із джерел наповнення держбюджету. Цього року сума мала становити 25,8 млрд грн, а наступного – 93,7 млрд грн.
ВР може повернутися до розгляду законопроєкту в повторному другому читанні на початку листопада, повідомив на брифінгу 18 жовтня голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.
Серед важливих законодавчих ініціатив поза економікою – депутати підтримали у першому читанні законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, повʼязаних із Російською Федерацією. Зокрема, йдеться про УПЦ МП.
