Польські вантажні перевізники погрожують заблокувати кордон з Україною від 3 листопада і до кінця року. Чому для України важливо не допустити блокади, чого хочуть поляки та як діятиме Україна? Пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Україна на порозі чергової напруженості у відносинах із Польщею. Від 3 листопада польські перевізники погрожують почати двомісячну блокаду пунктів пропуску між країнами, повідомила 30 листопада асоціація «Укравтопром». Це не перша спроба – у травні блокада найбільшого пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» тривала більше двох тижнів.
Причина – польські перевізники, які мають найбільший автопарк у ЄС, остерігаються конкуренції з українськими перевізниками. Тому намагаються вибити для себе преференції, каже Forbes заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Для України польські кордони – ключові ворота для експорту на Захід: через Польщу Україна вивозить стільки ж товарів, як через усі інші країни-сусідки, разом узяті, каже Деркач. Зараз, у розпал сезону вивезення експорту, черги на польських кордонах розтягнулися на 10–14 днів.
Що відбувається та чи може Україна знайти компроміси із польськими перевізниками? Бліц-інтервʼю із заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергієм Деркачем. У сфері його відповідальності – автомобільний транспорт, дорожнє господарство та робота пунктів пропуску через державний кордон.
Які саме пункти пропуску, коли та на який період погрожують заблокувати польські перевізники?
Офіційної інформації про перекриття кордонів з боку польського уряду не надходило. Ми отримали інформацію від посольства України в Польщі з переліком вимог від польських перевізників. У тому повідомленні йшлося про «Раву-Руську», наразі ж ми отримуємо неофіційну інформацію від перевізників про «Краківець» та «Ягодин». Тому які саме пункти та на скільки вони збираються блокувати – наразі незрозуміло. Ми звернулися до міністерства інфраструктури Польщі, щоб вони зʼясували цю ситуацію. Поки що чіткої відповіді від них не отримали.
Зрозуміло хоча б, кого погрожують не пускати – лише фури чи різні типи машин?
Офіційної інформації у нас немає, з тих вимог, що ми бачимо, йдеться про блокування руху саме для вантажного транспорту. Це не перша їхня спроба блокувати кордони. Наприклад, коли у травні вони блокували пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ», то не пропускали тільки вантажівки, пасажирський транспорт ішов без обмежень.
Які причини цих страйків? Скільки часу вже триває ця історія?
Вимоги польських перевізників нереалістичні – складається враження, що вони не мають бажання розвʼязати проблему. Але й реальної проблеми ж насправді немає. Їхня блокада – це просто можливість перекрити кордон для українських перевізників-конкурентів: саме українці – це 85% тих, хто перетинає українсько-польський кордон, щоб завезти в Україну товари чи вивезти експорт.
Чого саме вимагають від України польські перевізники?
Найперша вимога – повернути українським перевізникам дозволи, тобто скасувати «транспортний безвіз», погоджений на рівні угоди між Україною та ЄС.
До великої війни це було складне питання. Наприклад, у 2021 році Польща мала надати нам 200 000 дозволів на перетин кордону на рік, але видала лише 160 000. Цього було замало й без заблокованих портів: така кількість не давала нашим перевізникам можливості зростати та заходити на ринок вантажних перевезень у країни Європи. Але вони чудово розуміють, що не зможуть повернути цю систему в одноосібному порядку.
Також вони хочуть посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ – жорсткі вимоги конкурсу і до транспорту, і до перевізника. Польський бізнес нині вбачає проблему, ймовірно, в тому, що наші перевізники начебто «обвалюють» ринок вантажних тарифів у Європі. Проте це не відповідає дійсності: тримають ринок Європи саме польські перевізники. Польські компанії мають найбільший вантажний автопарк у ЄС – сукупно десь половину всього блоку. Галузь автоперевезень приносить Польщі значний відсоток ВВП, й уряд часто до неї прислухається.
Ще серед вимог – щоб українські перевізники не реєстрували компанії в Польщі, запровадити окрему чергу в «єЧерзі» для авто на номерах ЄС. Одразу скажу, що остання – нереалістична, бо в жодній країні ЄС не існує окремої черги для українських водіїв, зрештою як і в нас. Зараз ми бачимо в системі «єЧерга» транспорт із щонайменше 40 країн, і це, очевидно, не лише ЄС.
Крім того, вони хочуть мати окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур, щоб не чекати по кілька днів «пустими» та отримати доступ до системи «Шлях», хоча базово це система для українських перевізників та українських водіїв.
Деркач: «Вимоги польських перевізників нереалістичні – складається враження, що вони не мають бажання розвʼязати проблему».. Фото пресслужби Zammler Group
У червні 2022 року Єврокомісія дозволила українським вантажівкам упродовж року перетинати кордони до ЄС без дозволів. Як це змінило динаміку перетину кордону?
Цього року ми вже продовжили «транспортний безвіз» на рік, тобто до кінця червня 2024 року. Наразі тривають переговори, щоб продовжити дозвіл ще на рік. Зараз у середньому кордон лише із Польщею перетинають 40 000–50 000 вантажівок на місяць, тобто у річному вимірі вдвічі більше, ніж до війни. Польські колеги бачать у цьому загрозу. Але варто розуміти об’єктивні причини такої динаміки: через війну, закрите небо та обмежені порти автомобільний транспорт та залізниця – єдине, що у нас лишилося.
Ми наголошуємо, що блокування кордону як вияв протесту – це в принципі загроза національній безпеці обох країн. Адже протестувати можна по-різному: наприклад, привести фуру до польського міністерства чи заблокувати одну з доріг.
Яка частка українського експорту йде через Польщу?
Імпорт і експорт найбільший через Польщу. Показники експортного вантажообігу через Польщу дорівнюють усім іншим країнам-сусідкам, разом узятим. Зараз розпал високого сезону, тож і без війни черги на кордонах у цей час завжди сягали максимумів. А додайте до цього закрите море й те, що наші колеги з інших країн, особливо Польща, зменшують кількість транспортних засобів, які вони пропускають за день.
А що відбувається у польських пунктах пропуску?
Польща – єдина країна, яка зобов’язала нас створити окрему додаткову чергу для перевезення 1-24 групи товарів, які проходять фітосанітарний та/або ветеринарний контроль. Це значно стримує прохід кордону. Наприклад, у пункті «Ягодин – Дорогуськ» із понад 400 авто в цій черзі вони пропускають лише 30–40 машин на день.
Україна та Польща підписали меморандуми, які визначають, скільки авто має пропускати кожен пункт на кордоні на день. За підсумками жовтня виконання меморандумів становить близько 50%. Якщо говорити про найбільший пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ», то там за день має проїжджати 680 вантажівок, а їде у середньому на 250 машин менше, ніж домовлено. По всьому кордону – це приблизно 35 000 автомобілів, які не проїхали лише за останній місяць, – для країни у стані війни це величезні втрати експортних потужностей.
У жовтні Польща виконала підписані із Україною меморандуми щодо пропуску вантажівок на кордоні лише на 50%.
Такі проблеми є й із іншими країнами? Чи можливо замінити Польщу, якщо кордон таки заблокують на два місяці?
Вивезти експорт ми зможемо, просто це займе більше часу. З іншими країнами буває краще, буває гірше, але ми не бачимо там політичної складової, тільки фізичні спроможності. Найкраща співпраця у нас зараз із румунськими колегами. Але, наприклад, перевезення через найбільший пункт пропуску до Румунії «Порубне – Сірет» впали на третину, бо його реконструюють.
Активно ведемо перемовини щодо розширення відкритих торік пунктів пропуску «Красноїльськ» та «Дяківці». Нині там проїжджають лише легковики та автобуси, але потенційно можуть і вантажівки. Також розробляємо зелений коридор через Молдову: щоб якщо вантажівка проїжджала пункт пропуску «Рені – Джурджулешти», могла без зупинок у Молдові рухатись одразу до порту Галац у Румунії.
Україна готова йти на компроміс у якійсь із вимог польських перевізників?
Я не надто вірю в погрози заблокувати кордони на два місяці. Це абсолютно неправомірні дії, блокування шляхів солідарності Євросоюзу. Ми вже звернулися до Єврокомісії.
Щодо вимог – більшість із них здаються дивними та в принципі невиконуваними, адже їхня єдина мета – створити преференції для польських перевізників, які переймаються через втрату власної частки на ринку.
