Якщо торік головним ризиком для відновлення економіки були російські обстріли інфраструктури, то зараз ключовий ризик – у стабільності міжнародної допомоги Україні. Що це означатиме для економіки у 2024-му? Ситуація поки не буде критичною. Про це свідчать не лише прогнози аналітиків, а й очікування трьох ключових економічних держструктур – НБУ, Мінфіну та Мінекономіки. Чому вони переймаються за наступний рік менше, ніж за 2025-й
Вже у січні Міністерству фінансів доведеться застосовувати «план Б» для фінансування держбюджету через затримки з міжнародною допомогою. Але очільника Мінфіну Сергія Марченка, здається, це бентежить навіть менше, ніж виклики 2025-го.
«Ситуація [у 2025-му] виглядає ще складнішою, ніж наступного року, – сказав Марченко під час виступу на презентації макропрогнозу, зібраного Центром економічної стратегії. – Сподіваюся, у січні–лютому матимемо картину фінансування на 2024-й і почнемо готувати подальші плани».
Чому так? На відміну від кінця 2022-го, коли не було ясності, чи матиме Україна цьогоріч хоч мінімальне економічне зростання, на 2024-й аналітики з держструктур і приватного сектору погоджуються щодо позитивних прогнозів, каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Згідно з консенсус-прогнозом, зібраним ЦЕС серед пʼяти українських і двох іноземних аналітичних компаній, зростання ВВП України у 2024-му становитиме 3,8%. Оцінка НБУ – 3,6%, Мінекономіки – 4,6%.
Це нижче, ніж консенсус-прогноз іспанської консалтингової фірми Focus Economics, який базується на опитуванні 27 аналітичних компаній, банків і державних чи міжнародних установ. Він передбачає зростання ВВП України у 2024-му на 5,3%.
Якщо рік тому ключовим ризиком для України були наслідки атак РФ на енергоінфраструктуру, то зараз – проблеми з міжнародною допомогою. Чому, попри це, держпосадовці зберігають оптимізм?
Зовнішня допомога – головна проблема року
Крім зростання ВВП на 3,8%, консенсус-прогноз, зібраний ЦЕС, передбачає у 2024-му такі показники:
- інфляція на кінець року – 10,1%;
- курс долара на кінець року – 40,5 грн/$;
- дефіцит бюджету – $40,8 млрд;
- обсяги міжнародної допомоги – $34,8 млрд.
Останній пункт має ключове значення для решти макропоказників. Мінфін розраховує отримати від партнерів $37 млрд, зазначив голова Мінфіну Марченко. Передусім – €18 млрд у межах чотирирічного механізму Ukraine Facility від ЄС та $10–11 млрд – від США.
Обидва пакети допомоги поки не затверджені. Американські парламентарі вже не голосуватимуть за неї до кінця року. Європейські країни розглянуть програму для України 1 лютого.
«У нас немає сумнівів, що наші потреби будуть закриті у необхідних обсягах, – зазначив Марченко. – Єдине, що турбує – це ритмічність».
Тому Мінфіну та НБУ доведеться діяти за «планом Б», додав Марченко. Це означає, наприклад, збільшення запозичень на внутрішньому ринку та авансові платежі за дивідендами від держкомпаній, уточнив міністр.
Чи вистачить цього? «Ми маємо усі шанси, щоб пройти цей період без того, щоб повертатися до емісійного фінансування держбюджету», – запевняє Ніколайчук з НБУ.
Сергій Ніколайчук Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ
Діапазон прогнозів міжнародної допомоги серед аналітиків з консенсусу ЦЕС – від $30 млрд до $40 млрд. Верхня межа – це комфортний сценарій для України, пояснює економіст Олексій Блінов. Нижня – не дуже хороший розвиток подій, але він все ж не загрожуватиме макрофінансовій стабільності, додає Блінов. «Загроза – сценарій $25 млрд і менше», – уточнив він.
Що ще хвилює державні фінустанови
«Що відрізняє цю розмову від такої самої минулого року – ми не обговорюємо ризики в енергосекторі, хоча такі побоювання були у нас ще наприкінці осені», – нагадує Ніколайчук з НБУ.
У січні 2023-го, коли масовані російські удари вже прийшлися по енергетиці, Нацбанк прогнозував темпи зростання ВВП цьогоріч на рівні 0,3% та інфляцію у 18,7%.
Фактичні показники точно будуть значно кращими: оцінки НБУ та аналітиків з приватного сектору, зібрані Forbes наприкінці жовтня, свідчать, що економіка за результатами 2023-го зросте приблизно на 5%. Жовтневий прогноз НБУ для інфляції – 5,6% на кінець року.
Що бентежить топменеджерів з економічного крила влади зараз? Є кілька ризиків.
Видатки на армію
Це головний елемент невизначеності, констатує міністр фінансів Марченко. Усі прогнози у держсекторі та економічні оцінки приватних аналітиків базуються на припущенні, що активні бойові дії триватимуть весь наступний рік.
«У 2023-му ми тричі переглядали видатки на сектор оборони», – каже міністр фінансів. У бюджеті на 2024-й на цей напрям передбачено 1,7 трлн грн. Це максимум, який може зараз забезпечити держава, додає Марченко.
Усі доходи держбюджету наступного року становлять 1,77 трлн грн, тоді як сукупні видатки – 3,35 трлн грн. «У цьому сенсі ми можемо лише реагувати. Обсяги необхідної зовнішньої допомоги залежать, зокрема, від необхідності військових видатків», – зазначив Марченко.
Він додав, що за час повномасштабної війни у Мінфіну накопичилося багато запитань до ефективності використання цих коштів.
Сергій Марченко Фото надано пресслужбою
Ймовірність збільшення військового бюджету вже у першій половині року є. Напередодні президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції повідомив про пропозицію Генштабу додатково мобілізувати 450 000–500 000 людей, що коштуватиме державі близько 500 млрд грн.
Також він вказав на можливий економічний ефект такого рішення. «Один воїн – це шість людей у цивільному житті, які сплачують податки, – пояснив Зеленський. – Візьміть 500 000 людей, помножте на шість. Це плюс 3 млн платників податків від січня».
«Зерновий коридор»
Експорт – ключовий елемент зростання економіки, зазначив під час виступу на презентації ЦЕС заступник міністра економіки Олексій Соболев. «За нашою моделлю це впливатиме і на інфляцію: наступного року вона пришвидшиться, тому що експорт розширюватиметься», – розповів він. Наскільки важливий для цього альтернативний морський коридор, який Україна запустила восени після виходу РФ із «зернової угоди»?
«Тільки цей фактор може сприяти зростанню ВВП на 5 в.п.», – пояснила під час презентації директорка аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан. Йдеться про різницю між роботою чорноморських портів і ситуацією, коли Україна не може експортувати свою продукцію морем, уточнила вона.
Олексій Соболев Фото пресслужба Мінекономіки
Торговий дефіцит, курс і заміщення імпорту військовим виробництвом
Великий розрив між експортом та імпортом – ще один суттєвий для України економічний наслідок війни. Він не зміниться суттєво у 2024-му порівняно з цим роком, каже Ніколайчук з НБУ.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2024-му становитиме $11 млрд, за прогнозом НБУ.
Попри дефіцит у торгівлі, НБУ не очікує суттєвих коливань курсу гривні наступного року. Станом на ранок 22 грудня долар на міжбанку коштував 37,65 грн/$. Консенсус-прогноз ЦЕС на кінець 2024-го – 40,5 грн/$, Focus Economics – 39,07 грн/$.
Реструктуризація боргу
Це ще одна фінансова інтрига 2024-го. Влітку минулого року уряд домовився з власниками єврооблігацій України на $17 млрд про призупинення платежів та погашень за цими цінними паперами на два роки. Відстрочка сукупно зекономить Мінфіну близько $5 млрд ліквідності, рахував тоді голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.
Через високу чутливість Мінфін уникає публічних коментарів на цю тему. Ймовірний подальший сценарій – сторони продовжать цю паузу або домовляться про реструктуризацію, вважає Білан з Dragon Capital. «Виплат по євробондам наступного року не буде, – каже вона. – Враховуючи ситуацію, коли може не вистачити коштів на інші видатки, це було б дивно навіть з погляду етики, а не лише фінансів».
Великий виклик на 2025-й
«На 2024 рік у нас більше визначеності, ніж на 2025-й: у нас є партнери, є програма МВФ», – сказав на презентації ЦЕС міністр Марченко. Протягом року уряду буде непросто домовитися з партнерами про подальше фінансування, вважає він. «Електоральні цикли зміщують акценти з України на внутрішні проблеми», – зазначив Марченко.
Про ризики напередодні попередив і президент, коментуючи можливу перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США восени 2024-го. «Якщо політика стане більш холодною до України, ці сигнали суттєво вплинуть на хід війни, – сказав Зеленський під час підсумкової пресконференції. – Коли одна потужна деталь випадає, увесь механізм починає сипатися».
Однак Україні так чи інакше потрібно виходити з того, що з часом міжнародна допомога зменшуватиметься, констатує Ніколайчук з НБУ. Що це означає? «Варто вже зараз будувати основу для того, щоб жити за рахунок власних ресурсів», – попереджає він.
