“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
«Укрзалізниця» може уникнути застосування суворих заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік передбачить для компанії в рамках PSO щонайменше 20 млрд грн, а також буде врегульовано питання донарахувань за PSO за 2026 рік та дефолту по євробондах шляхом реструктуризації, за умови, що касовий розрив не перевищить 26 млрд грн, вважає член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
«Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації жорсткого пакету заходів: скорочення основного персоналу на 15-20%, закриття збиткових маршрутів, що не входять до держзамовлення, призупинення капітальних інвестицій (крім заходів безпеки) та прискорений продаж активів», – наголошується у презентованому ним аналітичному звіті «Що відбувається з Укрзалізницею?» від Українського інституту майбутнього (УІМ), підготовленому спільно з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером.
Зазначається, що якщо бюджетна підтримка «Укрзалізниці» цього року залишиться на рівні 16 млрд грн, то застосування жорсткого пакету заходів дозволить зменшити річний збиток до 6,1 млрд грн. Збільшення ж PSO до 24 млрд грн дасть змогу утримати збиток в межах 5,1 млрд грн.
«Іншими словами, для бюджету: зекономлені урядом 8 мільярдів обернуться втратою тисяч робочих місць і скасуванням десятків поїздів. Це не погроза – це реальна математика», – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо цього року в межах 16 млрд бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 млрд грн, а решта – інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити все PSO за формулою «собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи», як зазначено у звіті.
У документі наголошується, що донарахування на 2026 рік слід провести у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше пропонував виділити на цю мету до 26 млрд грн. На 2027 рік, окрім 24 млрд грн у держбюджеті, пропонується також передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зазначають, що у сфері пасажирських перевезень «Укрзалізниці» прибутковим є лише міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 млрд грн у 2026 році. Найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з вартістю квитка 15-20 грн при собівартості понад 300 грн призводить до збитків понад 10 млрд грн на рік. Витрати на пільговий проїзд мають компенсувати місцеві бюджети, проте фактичний рівень компенсації становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений кадровим дефіцитом, який вже оцінюється у 15-20%, а також потребою в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., проте компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 млрд грн за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу, з перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі професії.
Ще 1,5-2,5 млрд грн автори оцінюють як економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема шляхом скорочення частоти руху хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 млрд грн передбачає запропонована антикризова модель за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на напрямках із доведеним трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у «гарячому резерві» за погодженням із Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може забезпечити додатково 4,5-6 млрд грн. Це передбачає подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 млрд грн є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 млрд грн. Тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 млрд грн додаткових доходів на рік у межах зазначеної вище суми.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 млрд грн. Пропонується добудувати об’єкти, готовність яких перевищує 90% і які здатні генерувати грошовий потік, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для залучення інвестицій в залізницю приблизно у $3 млрд на рік, але це слід робити після завершення війни.
«Ми писали про це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від своїх слів. На воєнному етапі цей план не розглядається: оборонний пріоритет та керованість мережі зараз є важливішими. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея», – йдеться у документі.
Стосовно підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то при заявленому брутто-ефекті від нього у 20-26 млрд грн на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 млн тонн (зі 161 у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 млрд грн.
Як повідомлялося, у січні цього року «Укрзалізниця» відмовилася здійснювати купонні виплати на $45 млн за єврооблігаціями 2026 року (зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн) та єврооблігаціями-2028 (зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн) і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відхилили пропозиції компанії, які, зокрема, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку платежів до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зниження купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами для припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році «Укрзалізниця» зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.