«Податкове пекло» — так описала Україну маловідома аргентино-американська дослідницька установа The 1841 Foundation у рейтингу Tax Hells 2023. Це не зовсім коректно, кажуть опитані Forbes податкові спеціалісти. Але українську податкову систему складно назвати справедливою та якісною. Чому так?
Дослідження The 1841 Foundation вчора розійшлося по українським новинним сайтам, хоча опубліковане було ще 19 жовтня. Чи справді українську податкову систему можна назвати «пеклом»? Навряд, але простору для покращень достатьно.
Головна проблема – гнучкість законодавства. Це могло би бути перевагою, якби не корупція у фіскальних органах, вважає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. «Будь-які різночитання закону трактуються не на користь платника, жодної презумпції невинуватості немає», – констатує він.
Звичайна, як для Європи, податкова система України має значну кількість дисбалансів і несправедливостей, додає колишній очільник Державної податкової служби та податковий адвокат Сергій Верланов.
Що з цим робити та як Україні позбавитись нехай і не повністю справедливих асоціацій з поняттям «податкового пекла»?
Рейтинг «податкового пекла» та інші дослідження. Чому вірити?
Рейтинг Tax Hells виходить лише вдруге. У обох редакціях Україна — серед антигероїв. Минулоріч, коли рейтинг базувався на даних 2020-го, їх було 12. Зараз, на основі показників 2021-го, – 13. Обидва рази у Топ-3 опинилися Білорусь, Аргентина та Венесуела. Найкращі системи – у Ірландії, Швейцарії та Люксембургу.
Скриншот з дослідження Tax Hells
До достовірності цього дослідження є питання. Що не так?
По-перше, порівняно невелика кількість оцінюваних країн – 80, тоді як у світі їх близько 200, каже фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман. У списку дійсно немає країн Азії та Африки. Через це потрапити до переліку економік зі статусом «податкового пекла» простіше. Для цього країна має набрати принаймні 8 балів, за методологією The 1841 Foundation.
По-друге, власне методологія. Вона базується на даних МВФ та Світового банку та враховує кількісні та якісні параметри. На фінальний результат вони впливають у співвідношенні 60% на 40%. Але деякі з них, наприклад, інфляція, держборг, політична стабільність чи верховенство права напряму не є характеристиками саме податкової системи.
По-третє, The 1841 Foundation лише дебютує як аналітичний центр. Його заснував податковий адвокат з Аргентини Мартін Літвак. Центр поки не має інших проєктів окрім Tax Hells Index.
«Є куди більш поважні рейтинги, наприклад, від The Heritage Foundation та The Fraser Institute, де оцінюється 160-170 країн, – каже Гетман. – В лідерах там Америка та Європа, у хвості – Африка. Ми – між ними. Це не добре, але й не жахливо».
Яке місце Україна займає у інших глобальних економічних рейтингах
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Рейтинг економічної свободи Fraser Institute 2023, який готує канадський аналітичний центр Інститут Фрейзера. У 2023 році Україна посіла 112 місце зі 165 країн (звіт ґрунтується на даних 2021 року) та вперше вийшла з групи економічно невільних країни. Автори звіту вимірюють економічну свободу за п’ятьма показниками: розмір уряду, верховенство права і захист права власності, надійність грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання ринку праці та бізнесу.
Індекс процвітання від аналітичного центру Legatum Institute, що знаходиться в Лондоні. За підсумками цього року, Україна займає 74 сходинку зі 167 країн та піднялась на 7 позицій порівняно з 2022 роком. Найнижчий показник – безпекова ситуація. Умови ведення бізнесу мають середню оцінку (78 зі 167).
Economic Freedom Index 2022 від американського Heritage Foundation (цього року Україну не оцінювали через повномасштабну війну). Україна — на 130 місці серед 177 країн, у порівнянні з рейтингом 2021 року опустилась на три сходинки.
Індекс демократії, яке готує видання The Economist. Україна у порівнянні з минулим роком втратила одну позицію та опинилась на 87 місці зі 167 країн. Найбільше падіння у рейтингу — в Росії, яка втратила 22 сходинки та опинилась на 146 місці.
Індекс сприяння корупції Transparency International. Україна отримала 33 бали зі 100, що на один більше ніж минулого року. Це — 116 місце зі 180 країн.
Читати більше Згорнути
Як оцінювати податкову систему та в чому головні проблеми України
Основний показник, який зустрічається у багатьох рейтингах, – скільки часу на рік витрачає платник податків на ведення своєї звітності. «Скільки звітів подається, скільки є регуляцій, наскільки важко отримати ліцензії, – пояснює Гетман з Економічної експертної платформи. – Скільки часу потрібно витратити на реєстрацію і початок роботи бізнесу».
Старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай називає інші: нейтральність, співвідношення частки податків до ВВП країни, сталість законодавства/правил.
Ще один важливий показник: який відсоток податкових перевірок вимагає сплати хабаря. Зокрема, під час своїх опитувань бізнесу це запитання ставлять у Світовому банку, каже Дубровський з CASE Україна. «У 2019-му був показник 20% – тобто кожне п’яте підприємство було змушене платити хабар під час перевірки», – розповідає він. За світовими стандартами це не дуже хороша цифра, але в низці африканських країн ще гірше, додає економіст.
З чим в Україні найгірша ситуація?
Проблема №1 – простір для різного тлумачення законодавства на розсуд представників держави. Найгірший приклад – система адміністрування ПДВ, вважає Гетман. Сама система електронного адміністрування ПДВ непогана, але проблема в бізнесу виникає з СМКОР. «Близько 40% підприємців за рік стикаються з блокуванням податкових накладних або потрапляють у ризиковий статус, – каже Гетман. – Витрачаються десятки годин і пачки паперу, щоби вирішити ці проблеми».
Система з відшкодуванням ПДВ має велику дискрецію (право посадової особи або держоргану ухвалювати рішення на власний розсуд, – Forbes) і пов’язана з відкатами, погоджується Дубровський з CASE Україна.
Податок на прибуток також підпадає під цю категорію. «ДПС може за бажання вважати базою оподаткування не те, що вважає компанія», — зазначає Гетман. Це, а також те, що податкова керується планом з надходжень, робить сплату податків для бізнесу непередбачуваною, каже Дубровський.
Проблема №2 – ставки. Насамперед ідеться про навантаження на фонд оплати праці.
Рівень податків, навіть не враховуючи ЄСВ, сягає 36%. «Через це в нас 20% робочої сили працює в тіні, а ще 16% — отримують зарплати в конвертах», – наголошує Дубровський.
Також в Україні несправедлива система податку з доходів фізичних осіб, вважає ексочільник податкової Верланов. Працівник на мінімальній зарплаті сплачує податок по тій самій ставці, що й високооплачувані співробітники, пояснює він.
Проблема №3 – інституційна спроможність податкової і митниці. ДПС збирає податки зі значним корупційним та адміністративним навантаженням, каже Дубровський. За всіма опитуваннями бізнесу, у топ-5 найбільш корупційних органів завжди потрапляють податкова та митниця, додає Гетман. «Це розсадники корупції, які користуються цими всіма [наведеними вище] вадами», – каже він.
Верланов також вважає серйозною проблемою наявність великої кількості ФОПів в Україні. Платників податків – юросіб в Україні понад 1 млн, платників ПДВ з них близько 200 000. Поряд з цим існує близько 2 млн ФОПів на спрощеній системі оподаткування, нагадує він.
«На мою думку, існування таких «паралельних» світів значно сповільнює вітчизняну економіку з точки зору корпоративного розвитку, – каже ексголова ДПС. – ФОПи рідко стають компаніями, тоді як компанії часто використовують ФОПів».
