Росія не хоче продовжувати угоду, поки не виконають її умови, Туреччина обіцяє домовитись із президентом РФ Володимиром Путіним, а президент України Володимир Зеленський готовий продовжувати експортувати зерно без РФ. Які є альтернативи?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
17 липня російське МЗС опублікувало заяву, де повідомила про відкликання гарантій безпеки судноплавства в межах Чорноморської зернової ініціативи та розформування Спільного координаційного центру в Стамбулі. Причиною рішення, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, стало те, що «частина, яка стосується Росії, досі не виконана».
Для продовження роботи зернового коридору Росія вимагала відновлення підключення Россільгоспбанку до міжнародної міжбанківської системи SWIFT, відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті – Одеса», а також розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, повʼязаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.
«Я вважаю, що президент Росії Володимир Путін хоче, щоб цей гуманітарний міст продовжував свою роботу», – заявив під час брифінгу президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. І додав, що активізував дипломатичні зусилля, щоб вирішити питання, не чекаючи серпня.
Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей коридор, заявив у відповідь на російське рішення президент Володимир Зеленський під час інтерв’ю представникам африканських ЗМІ. «До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що якщо Україна відпустить, а Туреччина пропускатиме, то всі готові продовжувати постачання зерна», – заявив він.
План Б
Дійсно, така можливість [працювати без Росії] є, але вона повинна бути ретельно опрацьована, розповідав заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков на питання Latifundist під час зустрічі клубу Української Зернової Асоціації. «Коли і яким чином можна буде працювати за альтернативним сценарієм – ми скажемо, коли всі структури, які причетні до цього процесу, будуть готові», – говорив він.
Українська влада вже деякий час готувала сценарій, за яким зернову угоду не буде продовжено. Уряд створив спеціальний фонд на 20 млрд грн, який має гарантувати виплати іноземним судновласникам у разі пошкоджень судна чи товару. Васьков казав, що не знає, коли фонд запрацює, але уряд вже розробив порядок його використання та прийняв поправку до держбюджету.
«Ми цей механізм вже проаналізували, і, на наш погляд, це найкращий варіант, який може спрацювати в цих умовах», – розповів Forbes член наглядової ради порту TIS та Neptune Філіпп Грушко. Це певний ризик для компанії, але TIS вже навчився працювати у надумовах і у протоколах безпеки, вже прописані умови пожеж, ракетних ударів та інших воєнних ризиків, каже він. У страховку також вірить найбільший аграрний холдинг України Kernel. «Ми як компанія готові брати цей ризик», – заявив на зустрічі УЗА СЕО Kernel Євген Осипов.
Альтернативний водний шлях – порти Дунаю. На Дунаї можна збільшити потужності перевалки з 2,3 млн т до 3,5 млн т на місяць. Це можливо шляхом днопоглиблення гирла Бистре та організації перевалки на рейді у румунських територіальних водах. Для порівняння: за понад 11 місяців роботи зернового коридору через нього Україна експортувала 32,75 млн т агропродукції.
Зернова угода, навіть у випадку безперешкодної роботи, дозволяє вивозити через порти «Великої Одеси» не більш 50% від загального обсягу експорту зернових і продуктів переробки, каже керівник корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов. «Друга половина цього обсягу припадає на річкові порти Дунаю і сухопутні пункти переходу», – додає він.
На українській ділянці річки Дунай наразі будують понад 12 нових терміналів. Деякі компанії крім потужностей для перевалювання вантажів планують будувати переробні потужності. Товарообіг через порти Дунаю зростає просто в рази, каже Арестархов і пророкує їх затребуваність, навіть якщо працюватиме зернова угода і будуть відкриті порти Миколаєва. «Умовні акції дунайський логістичних підприємств впадуть, бо морем перевалювати набагато дешевше, – каже він. – Але дунайські активи не залишаться без роботи – ще є значний дефіцит потужностей для зберігання зерна».
Ефективність зернового коридору
Фактично зернова ініціатива працювала ефективно перші три місяці. З серпня по жовтень 2022 року нею скористалось 421 судно. Вони вивезли 9,7 млн т пшениці, кукурудзи, соняшнику і олії. Інспекційні команди, в які входили представники України, ООН, Туреччини та Росії, пропускали в середньому 5–6 суден на день.
Перші спроби саботажу «зернового коридору» Росією почались вже восени 2022, приблизно за три місяці після початку роботи зернової ініціативи, згадує Осипов.
У жовтні коридором скористалися 176 суден, у листопаді – 85, у червні 2023 – 37. «Якщо у березні морськими шляхами Україна експортувала 4 млн т продукції, то у травні лише 1,3 млн т – менше третини від можливих обсягів», – каже Осипов. Через саботаж РФ світ не отримав додаткові приблизно 20 млн т агропродукції, додає Осипов.
Крім того, аграрії заплатили понад $1 млрд демереджу в очікуванні дозволів від російських інспекторів, заявив під час зустрічі зернового клубу Української зернової асоціації її президент Микола Горбачов. «Краще не продовжувати угоду, якщо вона буде працювати так як зараз, – казав Forbes власник компанії «Прометей» Рафаель Гороян. – Краще ми будемо потихеньку відвантажувати через Рені та залучати інвестиції у виробництво та переробку».
