“>
Фото: Пресслужба RAU
Концепція запровадження незначного збору при здійсненні покупок у магазинах, який би спрямовувався до спеціального страхового фонду для покриття збитків роздрібних торговельних мереж від російських обстрілів, обговорювалася на терміновій нараді 5 серпня між прем’єр-міністром Сергієм Корецьким та представниками бізнесу, який постраждав від наймасштабнішого ворожого удару по складах напередодні вночі.
Як поінформував один з учасників зустрічі агентство "Інтерфакс-Україна", мова йде про невеликий відсоток від кожної операції купівлі у торговельних операторах.
"Окрема сфера – страхування від військових ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у розробці дієвих механізмів", – зазначив Корецький за результатами зустрічі у Телеграм.
Ідея формування подібного галузевого страхового резерву вже тривалий час розглядається мережами автозаправних станцій, обстріли яких, особливо в прифронтових регіонах, агресор значно посилив з кінця весни. Представники двох великих торговельних мереж та однієї страхової компанії вказали агентству, що це питання перебувало у порядку денному нарад у Міністерстві економіки та довкілля, і до цих обговорень вже залучені представники страхової сфери.
За інформацією співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою пропозицією на зустрічі з прем’єром, який добре обізнаний з цією проблемою ще за часів свого керівництва НАК "Нафтогаз України" та її дочірньою компанією "Укрнафта", була ідея залучити до цього фонду міжнародних партнерів, аби вони пропорційно поповнювали його разом з українським бізнесом.
Як раніше повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", ключова концепція рівномірного розподілу страхового навантаження на бізнес по всій країні була покладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків". Цей проєкт розроблявся Нацбанком спільно з Мінекономіки і був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не пройшов через профільний комітет, а його головним опонентом виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не був ухвалений, оскільки він не є необхідним. У нас страхування від військових ризиків вже діє", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до активнішої участі у новій державній програмі страхування від воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка реалізується за двома напрямами: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для територій, наближених до зони бойових дій, а також компенсація частини страхової премії компаніям понад 1% при страхуванні від воєнних ризиків. Проте, великий бізнес раніше критикував ці програми через значні обмеження у страхових виплатах: у випадку ЕКА, ліміт становить до 200 млн грн на один об’єкт зі ставкою тарифу до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії, ліміт складає до 30 млн грн з граничною сумою компенсації страхової премії до 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами великих складських приміщень. Зокрема, власник торгової мережі Winetime, компанія "Аснова Холдинг", попередньо оцінив збитки запасів товарів після знищення основного складу продукції під Києвом балістичними ракетами в ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
"Ми зазнали величезних збитків – це мільярди гривень", – повідомив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вночі.
Дискусію щодо ідеї зробити страхування від воєнних ризиків обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, з частковим субсидуванням за рахунок міжнародних партнерів, запустив на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково допомогло б розв’язати проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістичних ракет або навіть КАБів, але мусить продовжувати діяльність, і збалансувало б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого заходу підтримав у ході обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
"Це перевірена міжнародна практика об’єднання ризиків, і ми працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування від воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку чинників, зокрема, через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував Андрій Телюпа, колишній заступник глави Мінекономіки, який є членом наглядових рад державних установ ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, керує програмою пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його переконання, таку ідею слід завчасно адвокатувати спільно з представниками бізнесу.
Як основні контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та буде субсидуванням одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, зверталася увага на надзвичайно високі поточні ставки страхування.
"Отже, черговий відчутний податок на бізнес. Звідки у людини така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі Міністерства економіки з представниками бізнесу на цю тему складалося враження, що проблема не лише у фінансах/субсидіях, а й у значній концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій самій зустрічі зазначали про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним гравцем на українському ринку нерухомості.
"І в прифронтових регіонах комерційне страхування відсутнє взагалі, тому поки тривають воєнні дії, існує лише умовне "квазі-страхування", як реалізовано зараз через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія в ніч на 5 серпня здійснила наймасованіший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах, розташованих поблизу Києва. Про знищення своїх об’єктів заявили лідери своїх сегментів ринку: маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, постачальники автохімії LIQUI MOLY, автозапчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, а також продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Напередодні ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів у соціальних мережах повідомили найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний виробник морозива "Ласунка" та кондитерська компанія Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з бізнес-середовищем для забезпечення безперебійної діяльності логістичних та торговельних компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За її результатами він поінформував, що найближчим часом планується окрема нарада з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.