У 2023 році попри війну та втрату 14% сільськогосподарських земель українські аграрії виростили 81 млн т врожаю. Скільки з них Україна здатна вивезти на експорт, враховуючи проблеми із логістикою, та що стримує переробку агропродукції в Україні? Розповідає Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації і гість проєкту Business Breakfast від Forbes.
Про цьогорічний врожай
Цьогоріч нам пощастило із погодою: майже по всіх культурах врожайність була вища, ніж середня. Це дало нам змогу виростили 81 млн т врожаю та компенсувати втрати 6 млн га земель, які наразі знаходяться під окупацією та на лінії фронту. У 2021 році урожай був 106 млн т олійних та зернових – історичний максимум.
Про конкуренцію з Росією
Росія збирає врожай на на непідконтрольних нам землях та експортує під виглядом власного. Це близько 15-16 млн т, або близько третини українського експорту. Також Росія експортує своє зерно із Краснодарського та Ставропольського країв – там хороші ґрунти, тож якщо у нас добрий урожай, у них – теж.
Росія зазвичай більше експортує пшеницю, а ми – кукурудзу. Але на частині ринків ми перетинаємось – наприклад, у країнах Північної Африки. Росіяни пропонують демпінгові ціни, бо можуть собі це дозволити: на їх продовольство немає жодних санкцій, порти працюють справно, їх ніхто не обстрілює, логістика дешева. Це дозволяє росіянам витісняти з ринку не лише українську аграрку, а й європейську – і за останні два роки попри війну РФ навіть посилила свою позицію на світовому ринку.
Микола Горбачьов, голова УЗА
Три найважливіші особливості року
Для аграрія важливо не скільки він продукції виробляє, а скільки – заробляє. І навіть коли великий врожай, а ціни низькі, той може втрачати гроші, як цьогоріч. Більшість вирощеного зерна аграрії змушені продавати зі збитком.
Тож три найважливіші риси цього року для аграріїв: логістика, ризики, які неможливо ніяким чином застрахувати, міжнародна невизначеність, яка впливала на ціни.
Як Україна експортує врожай
Із 81 млн т урожаю наше внутрішнє споживання – десь 23-26 млн т, тому ми орієнтовані на експорт. На початку року розраховували вивозити щомісяця близько 5 млн т щомісяця, але вже перший квартал показав, що це нереально. По-перше, через роботу європейської залізниці: вона набагато менша, слабша та в рази більш зарегульована, ніж українська, у країнах ЄС часто бракує сортувальних станцій. Ми можемо передавати через західні переходи до 3-4 млн т зернових на місяць, але Європа здатна абсорбувати максимум 1 млн т.
Ми розраховували на роботу «зернового коридору», але росіяни на Босфорі пропускали судна, як собі хотіли. Деякі стояли в портах по 3-4 місяці, а простий лише одного судна це $20 000 – 30 000 на добу.
Тож український морський коридор, який вдалося запустити в серпні завдяки ЗСУ, для нас сьогодні значно більше прогнозований, ніж той, що діяв в межах «зернової угоди» із залученням Туреччини та ООН
Сумарно через морський коридор та західні кордони Україна здатна експортувати близько 6 млн т зерна щомісяця. Саме стільки було експортовано в листопаді.
Цього сезону ми здатні поставити на зовнішні ринки 50 млн т зернових та олійних та ще близько 10 млн т продуктів переробки.
Стабільна робота морського коридору знижує ціни на логістику. Ще місяць тому логістика до порту Констанца була на рівні $100 за т, зараз це вже $70 за т. А якщо проходити через порти Великої Одеси, то це вже $60, і я думаю, що ціни можливо зменшити ще на $20 завдяки зменшенню ставок фрахту.
Поки що основним стримувальним фактором є брак флоту, який може заходити в наші порти.
Що стримує переробку агропродукції в Україні та як вивезти 50 млн т урожаю?
Що стримує переробку в Україні
Переробити 50 млн т урожаю, який ми не споживаємо, у товари з доданою вартістю для України було б чудово. Переробка здатна збільшити ціну нашого аграрного експорту вчетверо. Але для цього потрібні ринки, технології та інвестори. Останні заходять лише туди, де є стала сировинна база, а з війною ми втратили такі гарантії.
Нам потрібно побудувати таку систему, де кожен інвестор, який будуватиме якийсь завод, елеватор, перероблене підприємство, міг застрахувати його від усіх ризиків. Щоб у переробку прийшли великі гроші, які дозволять будувати потужні підприємства – питання страховки ключове.
Що буде з цінами та врожаєм у 2024 році
Наступного року наш врожай буде меншим – приблизно 73-75 млн т зернових та олійних. Але разом із продуктами переробки у нас приблизно такий самий обсяг експорту, як і цьогоріч – близько 60 млн т.
У світі виробляють більше ніж 2,5 млрд т зерна. Частка України – лише 5-6%, тому ми дуже залежимо від світової конʼюнктури, і вона нам не користь. Конкуренцію за гроші зерно програло фінансовим ринкам. Ціни можуть зрости тоді, коли національні банки почнуть зменшувати свої ставки.
