Як держава навчилася економити 400 млн грн на місяць на виплатах переселенцям за кородон? Чи є гроші на індексацію пенсій? Чи відбудеться пенсійна реформа у 2025-му? Інтервʼю міністерки соцполітики Оксани Жолнович та нові соціальні послуги для ветеранів.
Бюджет Міністерства соціальної політики є одним з найбільших. Цього року лише на пенсії та соціальні виплати було закладено понад 800 млрд грн. Більше держава витрачає лише на сектор безпеки та оборони.
Але виплати не завжди отримують громадяни, які їх потребують. Перевірки Мінсоцу виявили понад 130 000 осіб, які отримали виплати, як внутрішньо-переміщені громадяни, але знаходилися за кордоном, мали високий дохід чи кошти на дорогу нерухомість і авто.
Ще одна проблема – виплата в багатьох випадках не розвʼязує проблему людини, каже міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. У міністерстві хочуть розширити перелік соціальних послуг, які будуть допомагати людям виходити зі складних життєвих обставин.
Як буде працювати новий підхід, коли почнеться індексація пенсій та перехід на накопичувальну систему та які пільги доцільно залишити держслужбовцям?
Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Скільки держава платить ВПО та кому переплачує
Скільки внутрішньо-переміщених осіб зараз отримують допомогу держави? Яка загальна сума виплат?
За весь час повномасштабної війни таку допомогу отримали 5 млн осіб. Це одна з найбільших програм Мінсоцу. У 2023-му на допомогу ВПО передбачено 57 млрд грн. На наступний рік орієнтовно така ж сума. Це дуже багато.
Статус ВПО люди отримують з 2014 року. Деякі живуть з ним вже 10 років. Це абсурдна ситуація, коли на людину на все життя повісили цей ярлик. Далі держава створила пільги для цієї категорії громадян, потім зрозуміла, що не може їх забезпечувати та створює додаткові перепони. Так, наприклад, було з пенсіями для ВПО (Починаючи з 2014 року ВПО мали проходити верифікацію кожні шість місяців для отримання пенсії — Forbes).
Зараз ми не можемо йти по тому ж сценарію. Потрібно розуміти мету надання виплат/пільг та одразу визначати їх термін. Зараз ВПО можуть отримати виплати лише на шість місяців з можливістю продовження ще на шість за умов незадовільного майнового стану.
Мета таких виплат – реінтеграція людини на новій території та цей процес не може тривати нескінченно. За пів року людина може знайти собі роботу, під час війни це тим більше необхідно робити. Поділяю позицію президента, що люди зараз мають або воювати, або працювати.
Далі людина може отримувати пільги, при необхідності за певною категорією – інвалідність, бідність тощо. Але вже без привʼязки до ВПО. Міністерство реінтеграції розробляє закон, щоб обмежити статус ВПО до 5 років.
ВПО отримують 2000 грн та 3000 грн на дитину. За якою логікою нараховувалась ця сума?
Виходили з доходу на сімʼю. Традиційно – двоє дітей та двоє дорослих. Тобто на сімʼю ми отримували близько 10 000 грн. Це мінімально достатня сума для найму житла.
Діє програма «Прихисток» де власникам, які надавали житло для ВПО повертали кошти за оплату комунальних послуг. Звісно, багатодітні сімʼї або люди з інвалідністю отримували свої виплати додатково до виплат ВПО.
Перевірки Міністерства показали що не всі отримувачі потребували дотацій від держави. Яку кількість порушень було виявлено?
В серпні Кабмін вніс зміни в постанову щодо виплат ВПО. Якщо людина понад 30 днів перебуває за кордоном без поважних причин (лікування, відрядження тощо) вона втрачає право на виплати.
Ми звірилися з Державною прикордонною службою та припинили виплати тим хто не відповідає новим критеріям. Це близько 112 000 осіб. Для бюджету – зменшення видатків орієнтовно на 400 млн на місяць. Наразі така верифікація відбувається постійно.
Також щомісяця ми проводимо перевірки щодо людей, які повернулися до свого постійного житла або мали власне житло. Таких було понад 12 000. Ще 9500 виявлені померлими, і ще у 9800 було здвоєння, тобто людина отримала виплати у кількох громадах.
Люди, які виїхали за кордон – не єдина категорія. Наприклад, скільки було виявлено людей дохід яких не потребував дотацій від держави?
Був випадок, коли людина отримувала допомогу від держави майже рік і при цьому придбала Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року, вартість якого понад 9,5 млн грн.
Також було зафіксовано близько 250 осіб, які здійснили операції на суму понад 100 000 грн. Ще 80 осіб купили квартири чи земельні ділянки на понад 100 000 грн.
Чи можна було уникнути цієї ситуації, наприклад, почати перевірку швидше?
Програма була започаткована у перші дні війни, тоді ніхто не розумів, скільки вона триватиме і тому не ставили обмежень. Коли ситуація з ВПО стабілізувалися, ми почали запускати інші механізми – ваучери на навчання та перекваліфікацію, гранти на відкриття власної справи тощо.
Формувати політику по ВПО – це компетенція Мінреінтеграції. Наскільки мені відомо, вони прийняли рішення провести перевірки після проходження зими, яка була цього року доволі складна через постійні відключення світла. Тож люди переїжджали між областями. Далі два місяці постанову розробляли, йшли громадські обговорення тощо. Тому вийшли на ці терміни.
міністерка соціальної політики Оксани Жолнович. Фото Артем Галкін
Послуги замість грошей для ВПО та підтримка ветеранів
Якщо казати про перехід ВПО на самозабезпечення. Як тут допомагає держава?
Виплата в багатьох випадках не розвʼязує проблему людини. Зазвичай крім цієї виплати людині потрібно ще щось. Для ВПО – доступність житла, сприяння в пошуку роботи. Якщо це мама з дитиною – це дитячий садочок, інакше вона фізично не може працювати. Якщо людина в депресії — психосоціальна підтримка, алкогольна чи інша залежність – гуртки, що працюють з такою залежністю, родина, де низькі батьківські компетентності, то потрібна людина, яка буде допомагати та вчити правильному ставленню.
Задача Мінсоцу не лише надати виплати, а й розвивати систему соціальних послуг, які допоможуть людині вийти зі складних життєвих обставин. Наприклад, допомогти адаптуватися до нових умов життя ветеранам, супроводжувати людей з інвалідністю у працевлаштуванні та на робочому місці, допомогти батькам підвищувати батьківські компетенції для підтримки сім’ї тощо.
Скільки на такий перехід потрібно часу?
Зараз в нас не існує інституту послуг. Закон про соціальні послуги набув чинності у 2020-му. Ми лише на шляху формування цих інституцій – починаємо напрацьовувати стандарти.
Зараз йде дискусія з нардепами про необхідність перетворення соціальних установ у комунальні підприємства, а також можливість закупівлі таких послуг не лише у держави, а й у приватних надавачів. Тут потрібні зміни до законодавства.
Сьогодні в нас за послуги відповідають Територіальні центри обслуговування, які наймають перукаря, чоботаря тощо, бо так написано. Як правило, вони не орієнтується на потреби громади, а працюють за прописаним стандартним переліком.
Ми вже почали розширювати спектр послуг, наприклад, додали фахівця з психосоціальної підтримки та координатора волонтерів, який може обʼєднувати у громадах наявний ресурс та спрямовувати його на необхідні потреби. Також догляд за ВПО. Бо коли ти даєш надбавку на догляд, а фізично не даєш інструментів, то це нічого не вирішить.
На 2024-й на соціальні послуги заклали близько 1 млрд грн. Йдеться про закупівлю послуг психосоціальної підтримки та соціальної адаптації і відновлення. А також — послуги з догляду та проживання для ВПО та співфінансування підтриманого проживання по догляду за людьми, які потребують підтримки. Але за нашими оцінками, щоб впровадити соціальні послуги за аналогом, які є за кордоном необхідно понад 200 млрд грн.
Це кошти не державного, а місцевого бюджету. На місцях вони є, але немає культури їх конкретного спрямування. Інший виклик – нестача понад 7 000 соціальних працівників по країні.
Повноцінний перехід до системи соціальних послуг займе близько 5 років.
Ще одна пільга, яка викликає подив – так звані «оздоровчі» путівки або оздоровчі виплати для державних службовців. Чи не доцільно від цієї практики відмовитись?
Це компетенція Мінекономіки. Моя думка, як людини, а не посадовця, ці доплати потрібно залишити поки не буде переглянута система виплат держслужбовцям. Наприклад, в нашому міністерстві великий кадровий голод, ми не можемо закрити велику кількість посад.
На держслужбі відповідальність вища, а заробітна плата нижча, ніж у приватних компаніях. Люди не хочуть йти на зарплату на умовні 15 000 грн. У районах та областях ця цифра ще менша.
Ця доплата виплачується у розмірі одного посадового окладу і це не виходить за рамки трудових відносин, адже на приватних підприємствах так само є «тринадцята» зарплата.
Міністерство декілька разів намагалося переглянути радіоактивні зони та виплати постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Чому цей процес йде так важко?
Він потребує різних експертиз, які має провести Міністерство довкілля та визначити новий перелік радіоактивних зон. Лише після цього Мінсоц може переглянути свою підтримку.
Зараз є питання по окремій категорії людей, які реєструються на територіях, що підпадають під радіоактивні, проживають там два роки та потім претендують на доплати до пенсій. Це неправильна історія.
Їх кількість за період з січня 2022 року по липень 2023 року збільшилася з 10 000 осіб до 110 000 людей або в 11 разів. Середній розмір підвищення, визначеного на виконання судових рішень, у серпні 2023-го становить 10 100 грн. Відповідно середній розмір пенсійної виплати у 110 000 непрацюючих пенсіонерів складає від 12 193 грн до 15 305 грн.
Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають отримувати підтримку, бо вони ризикували своїм життям та здоровʼям. Люди, які постраждали та мають інвалідність — теж.
Зараз в Україні понад 1,6 млн людей, які вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастроф. У 2023-му відповідні виплати становлять 2,15 млрд грн. Десь аналогічну суму закладаємо у 2024-му.
Які механізми та програми існують для адаптації ветеранів?
Дуже важливо не сегрегувати людей. Маємо надавати всі послуги в громаді, які ветеран потребує на рівні з усіма. Не потрібно створювати окремих медзакладів, протезування можна проводити у вже існуючих, але за вищими тарифами. Зараз ми закладаємо втричі більший тариф на протезування військових, те ж саме стосується і пенсійних забезпечень, які є вищими.
Ветерани мають отримувати всі соціальні послуги, які їм потрібні. Але також виокремлюємо й специфічну – соціального відновлення захисника та родини ветерана. Бо всі члени сімʼї проживають великий стрес, а їх побут та мислення трансформуються.
Ми запровадили послугу соціального відновлення, в межах якої ветеран разом зі своєю родиною зможуть відновитися під супроводом психологів та соціальних працівників. Програма розрахована на 10 днів.
Сімʼя може обговорити всі проблемні питання. Наприклад, дружини часто не розуміють, що саме можна питати у військових, а що не варто, як поводити себе у випадку тривоги та агресії тощо.
Далі вже у громаді можна отримати додатково консультації психолога за потреби.
міністерка соціальної політики Оксани Жолнович. Фото Артем Галкін
Індексація у 2024-му та накопичувальні пенсії у 2025-му
Три роки тому країна перейшла на монетизовані субсидії. Який це має ефект?
Ми маємо високу фінансову дисципліну. 98% громадян, які отримують субсидії, сплачують за комунальну послугу вчасно.
Чим індексація пенсій цього року буде відрізнятися від наступного? Розкажіть, детальніше про бальну систему нарахування?
Враховуємо два критерії – кількість років, які людина працювала та суму внесків, що сплачувала. Далі порівнюємо заробітну плату з середньою зарплатою, яка є зараз. Якщо дорівнює – 10 балів, менше – 8 балів, а якщо більше – 12 балів. Бали сумуються за всю кількість років. За такою системою, якщо у людини 35 років трудового стажу, то її пенсія не буде менше ніж 40% від заробітку.
Найменша індексація буде у людей, які вийшли на пенсії в останні три роки, бо їх виплати відповідають ринку. На відміну від людей, які отримали пенсію у 2000-х роках. Якщо дуже спрощено, то людина отримує нарахування відповідно до зарплати, яку вона отримала останні 3 роки. Індексація пенсій проводиться на рівень інфляції відповідно до останніх трьох років. Тобто, системно занижували пенсію такій категорії громадян. І в результаті в нас є люди, які отримують 2500 грн.
А люди з таким же стажем, які вийшли у 2019 році, отримують 5000 грн. Звісно, ідеальний варіант проіндексувати пенсії всім, але на це потрібно близько 300 млрд грн. Це шалені гроші. В нас у 2024-му закладено лише 100 млрд грн.
Тому ми підтягуємо тих, хто отримує найменше. Це близько 60% від загальної кількості.
Чи доцільно перерахування для тих категорій, у яких пенсії й так є великими у порівнянні з іншими? Наприклад, у суддів, прокурорів тощо.
У спеціальних пенсіях будемо виокремлювати страхову частину, яка буде обраховуватися балами. Зараз діє обмеження по індексації у 1500 грн.
В кожній країні є політика щодо підтримки певних категорій – військові, держслужбовці, судді, правоохоронці тощо. Бо вони несуть посилений тиск впродовж своєї діяльності.
Думаємо над тим, як можна працювати з тими надбавками до спеціальних пенсій виходячи з економічної ситуації в країні. Але цей дизайн на початковому етапі.
Що потрібно Україні наразі для переходу на накопичувальну пенсійну систему?
Орієнтуємося на 2025-й сформувати весь дизайн накопичувальної пенсії. Є домовленість, що ми не обтяжуємо ані роботодавця, ані працівника. Підвищення податку не буде.
Як варіант спрямування на накопичення коштів з Фонду безробіття, бо там наразі є профіцит. Згідно з проектом бюджету на 2024-й наступного року у Фонд безробіття буде перераховано 10 млрд гривень.
Також нам потрібно створити Державний фонд, який буде опікуватися накопиченнями. Перші три роки кошти будуть йти туди, потім буде можливість переходити на недержавні фонди. Ще одне питання – збереження накопичень та захист їх від інфляції. Розглядаються інвестиції в золото, ОВДП, цінні папери тощо.
Це попередній план, звісно нас чекає дискусія в парламенті. Закон потрібно ухвалити до першої половини наступного року, щоб у 2025-му вже мати дизайн реформи.
