Після початку російського вторгнення витрати держбюджету на оборону зросли у понад десять разів. Як за два роки Україна пройшла шлях від тотального будівництва доріг до бюджету (майже) мобілізованої економіки? Forbes зібрав основні показники держвидактів з 2021 по 2024 роки.
У жовтні 2021 року керівництво неіснуючого нині «Укравтодору» виношувало плани оновити всю дорожню інфраструктуру України за чотири роки. Бюджет «Великого будівництва» у 2020-му збільшився у 2,5 раза до 124 млрд грн, що вивело до останнього передвоєнного рейтингу Forbes 100 найбільших компаній країни одразу чотирьох великих дорожніх підрядників.
Вже через пів року все докорінно змінилося через російське вторгнення. Короткий підсумок зміни бюджетних пріоритетів після 24 лютого 2022-го – «війна – це дорого». Три роки тому видатки бюджету становили трохи менш як 1,5 трлн грн, вже за рік вони зросли до 2,7 трлн грн, план на 2024-й взагалі перевищує 4 трлн грн.
Forbes порівняв бюджети міністерств, держстркутур, силових та цивільних відомств з 2021 по 2024 роки. На що ще, крім війни, зараз витрачає гроші держава?
Зміна пріоритетів у держфінансах
У мирному 2021-му бюджет Міністерства оборони (МО) складав співставні з «Великим будівництвом» 126 млрд грн або 8,5% усіх видатків. У 2022-му на Міноборони припало вже 41,2% витрат держави – 1,1 трлн грн.
Цьогоріч, враховуючи усі поправки вже протягом року, держава запланувала на МО 2 трлн, або 49,38% із запланованого в усьому бюджеті. За 11 місяців реально витратили 1,76 трлн або 51% від усіх фактично проведених видатків (3,45 трлн грн).
Кратне збільшення оборонних витрат – не лише у Міноборони, а й в інших силових чи спеціальних структур та відомств. Насамперед це Міністерство внутрішніх справ (МВС), яке включає Національну гвардію, прикордонників і поліцію.
Якщо у 2021-му на МВС витратили 105,5 млрд грн, то вже у воєнному 2022-му було 347,8 млрд. У бюджеті-2024 видатки дещо менші – 324,3 млрд. Однак попередні роки показали, що видатки можуть значно зростати у порівнянні з початковим планом. Наприклад, у жовтні 2023-го Верховна Рада збільшила видатки на оборону на 300 млрд грн, навесні – на пів трильйона.
Спецслужби також отримали значно більші бюджети, ніж до вторгнення.
Фінансування СБУ зросло з 15,4 млрд грн у 2021-му до 35,1 у бюджеті-2024. Служба зовнішньої розвідки (СЗР) та Головне управління розвідки МО (ГУР) мали в мирний час приблизно однакові бюджети – 4 та 4,4 млрд відповідно. У воєнному 2022-му ГУР витратило 19,3 млрд, а цьогоріч претендує на 27 млрд, показники СЗР – 5,4 та 6,2 млрд відповідно.
Ще більший приріст бюджету отримало Держспецзв’язку, оскільки саме через нього держава з липня 2022-го закупає безпілотники для «Армії дронів». На наступний рік видатки на відомство становитимуть 50 млрд грн. За 11 місяців 2023-го Держспецзв’язку отримало з бюджету 39,7 млрд грн, за 2022-й – 12,4 млрд.
«Мирні» міністерства затягнули пояси
Основні міністерства, що не пов’язані безпосередньо з війною і мають великі бюджети, властиво, не отримали такого значного дофінансування.
Мінсоцполітики збільшило свій бюджет у 2022-му на 60 млрд грн у порівнянні з 2021-м до 391 млрд. До 470 млрд його бюджет має зрости у 2024-му.
Видатки Міносвіти та Міністерства охорони здоровʼя майже не змінились. Міносвіти у 2021-му мало 150 млрд грн, а на наступний рік буде близько 170 млрд. Видатки МОЗ за три роки зросли зі 176 до 201 млрд за цей період. При цьому інфляція за 2022-2023 роки перевищила 30%.
Інший вимір – скорочення частки видатків цих міністерств у масштабах усього бюджету. У 2021-му видатки на МОЗ становили 11,8% із загальних витрат, а за 11 місяців 2023-го – 4,7%. Освіта – 10,3% у 2021-му і 3,7% у 2023-му.
Чи не головне відомство, що пішло «під ніж» через війну – «Укравтодор». У 2021-му на нього витратили 155,7 млрд грн, а у 2022-му – лише 47,9 млрд.
З 2023-го відомство перетворили на Агенцію відновлення, яка за планом мала отримати 124,5 млрд, однак станом на 1 грудня фактичні видатки становили 83,5 млрд. А на 2024 рік у бюджеті на цю агенцію заклали лише 26,4 млрд.
Причини зменшення видатків як на колишній «Укравтодор», так і на Мінінфраструктури – і в пріоритезації оборони країни, і в політичних нюансах. Forbes писав у вересні про причини суттєвого скорочення бюджету відомств міністра інфраструктури Олександра Кубракова.
Цивільні відомства здебільшого або втратили фінансування, або залишились приблизно на довоєнному рівні. Трапляються й чисто бюрократичні причини. Наприклад, у 2023-му в Мінекономіки (МЕ) забрали фінансування Фонду розвитку підприємництва, що реалізує програму кредитування «5-7-9». Через це бюджет міністерства зменшився на 16 млрд грн. У 2024-му програму повернули до МЕ, що додало йому 18 млрд видатків.
Тренди бюджетів війни
Які тренди демонструють бюджетні цифри?
Насамперед ідеться про зростання видатків на оборону у загальній структурі – з 7% перед вторгненням до близько 48% у 2023-му, каже директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.
Зменшення капітальних видатків – інший тренд, вказує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Це так звані видатки розвитку – кошти на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави.
У 2021-му капітальними були 134 млрд грн видатків бюджету або 9% із загальних витрат. У 2022-му – лише 88,4 млрд при вдвічі більшому загальному бюджеті (3,3%). У 2023 ситуація покращилась – 159,8 млрд за 11 місяців, але відсотково це 4,6%, що вдвічі менше за довоєнний рівень.
Війна дала старт процесам централізації державних фінансів, зазначає Щербина з Capital Times. «У місцевих бюджетів забирають податки з військових, збори, – каже він. – Це фактор мобілізованої економіки».
Щербина також вказує на недостатність коштів для окремих соціальних сфер. Через це підтримки доводиться закривати благодійністю, а у випадку з освітою – цільовими фондами донорів.
