Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Попереду – роки важких перемовин, тисячі норм та законів, які треба змінити, та нелегкий пошук компромісів між українською практикою та жорсткими правилами Євросоюзу. З чого починати? Forbes запитав про це Івана Нагорняка з урядового Офісу євроінтеграції та Вероніку Мовчан з «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій».
Ввечері 14 грудня Європейська Рада ухвалила історичне рішення розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС. Що тепер зміниться для України? Які вимоги треба виконати? До чого готуватися бізнесу?
Forbes попросив розповісти про це двох експертів: Івана Нагорняка, організація якого веде процес євроінтеграції Україні і, зокрема, відповідала за заповнення заявки на вступ до Євросоюзу, та Вероніку Мовчан, директорку «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД).
У першому блоці – пряма мова Івана Нагорняка скорочена та відредагована для зрозумілості.
Як зміниться процес перемовин між Україною та ЄС
Для нас концептуально змінюється багато речей. По-перше, ми отримуємо зелене світло для проведення офіційного скринінгу (процес перевірки національного законодавства на відповідність актуальному праву ЄС, – Forbes). Це початковий етап переговорного процесу. Вже на понеділок запланована нарада з Єврокомісією (ЄК) на цю тему.
Методологія розширення для всіх стандартна. Це шість кластерів поділених на 35 переговорних розділів (йдеться про наступні кластери: Fundamentals, Internal market, Competitiveness & inclusive growth, Green agenda & sustainable connectivity, Resources, agriculture & cohesion, External relations, – Forbes).
Скриншот з документу EU Accession Process (жовтень 2022 року), джерело: Єврокомісія
За результатами скринінгу, ЄК буде виставляти opening and closing benchmarks по кожному з переговорних розділів. Рівень вимог ЄС буде відповідати стану справ з наближенням законодавства України до актів права ЄС.
Як відбувається цей процес
Єврокомісія запитує в держави-кандидата основну інформацію про стан наближення до права ЄС. В кожному окремому переговорному розділі починаються двосторонні зустрічі між міністерством, яке веде конкретний розділ, (наприклад, аграрний напрям, очевидно буде вести Міністерство аграрної політики) та колегами з Єврокомісії, де обговорюватимуть наші відповіді на запити ЄК і те, як ми бачимо виконання частин, що залишаються невиконаними.
Тобто, по суті, це формування спільної дорожньої карти того, як буде проходити імплементація законодавства ЄС. Йдеться про величезний масив. В лютому ми отримали перелік з понад 27 000 актів, які нам треба гармонізувати.
Щоб підготуватися ми провели нашу внутрішню оцінку, так званий селф-скринінг. Сподіваємося, це полегшить проходження офіційного скринінгу.
Водночас, основне для нас зараз навіть поза скринінгом чи частиною переговорного процесу – це виконання рекомендацій, які були зазначені у звіті ЄК, що був оприлюднений 8 листопада. Там є понад 90 різних рекомендацій в кожному секторі. Тож ми будемо першочергово рухатися до того, щоб виконати цей пакет.
По-друге, це, звичайно, політичний елемент. З цього моменту ми вже є країною, яка в перебуває в перемовинах про членство. Два роки тому про це ніхто не міг навіть мріяти. Цей рух, зумовлений геополітичною реальністю. Заяви, які були сказані керівництвом Євроради, Єврокомісії, лідерами держав-членів ЄС, це не просто обіцянки. Це речі, які мають під собою політичне підґрунтя.
Чого очікувати у 2024 році
Перше – затвердження переговорної рамки, що має відбутися в березні. Вона теж має бути затверджена всіма державами-членами ЄС. Після цього відбудеться перша так звана міжурядова конференція. По суті, це перший раунд переговорів.
Далі – рух вперед в напрямку перемовин по стану нормативно-правового наближення. Якщо будуть певні виключення для України або додаткові умови – це все відбуватиметься у рамках офіційного переговорного процесу.
Різні країни-кандидати рухалися з різною швидкістю. Наша динаміка відрізняється від стандартного підходу. Тому якщо переговорна рамка буде затверджена у березні, а не у якийсь пізніший час, з великою ймовірністю конференція відбудеться буквально за кілька днів чи тижнів після цього.
Іван Нагорняк Фото з особистого архіву
Визначальною умовою того, з якою динамікою будуть просуватися перемовини, буде темп здійснення реформ, особливо в сфері верховенства права і правосуддя.
Відповідно до методології розширення Європейського Союзу, саме розділи 23-24 (Judiciary and fundamental rights та Justice, freedom and security, – Forbes) є основою переговорного процесу, що впливає на весь хід перемовин. Вони входять до кластеру Fundamentals.
Якщо ж Україна добре імплементуватиме законодавство ЄС, але не буде прогресу у верховенстві права, відповідно до методології, є велика ймовірність, що просування ми не побачимо.
До чого готуватися бізнесу
Приклад речей, які регулюють внутрішній ринок ЄС, і де нам доведеться провести велику роботу – санітарні і фітосанітарні норми. Але для нас тут немає нічого нового, оскільки Україна доволі довго працювала з відповідними зобовʼязаннями в рамках Угоди про асоціацію. Тож ми вже приблизно розуміємо, що треба зробити.
В інших секторах – частина директив та регламентів ЄС, які стосуються охорони навколишнього середовища. Євросоюз доволі прискіпливий у цьому аспекті. Тут нам доведеться з великою імовірністю шукати компромісу з виробниками, наприклад, у галузі енергетики, де є великі викиди СО2 в атмосферу, і вирішувати, за який проміжок часу ми об’єктивно зможемо вирішити ці питання.
З іншого боку, вочевидь, є необхідність підтримки від ЄС в проведенні цих реформ. Потрібні нові лабораторії, обладнання і тому подібне. Все це вартує відповідних коштів. І державних інвестицій теж. Приватний сектор, в свою чергу, теж буде претендувати на додаткову допомогу. Нам потрібно буде шукати алгоритм, при якому ми будемо стимулювати приватний сектор виконувати ці вимоги.
Чи варто розраховувати на додаткові кошти від ЄС
Ми сподіваємося на механізм Ukraine Facility (великий урядовий план реформ, під який ЄС має виділити €50 млрд на найближчі чотири роки, – Forbes).
У цьому плані закладені реформи, які країна може провести до 2027 року. Також, думаю, ми будемо долучатися до відповідних програм ЄС, які дозволять залучити додаткові кошти на проведення реформ.
Чотири висновки про вступ до ЄС від директорки «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій» Вероніки Мовчан
(Натисність «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
- Реалістичний термін вступу до ЄС – 2030 рік. Це постійний процес. Країна виконала певні вимоги, їх оцінили, і висунули наступні. Буде ще багато голосувань, за які нам доведеться хвилюватися.
- Потрібна гармонізація 3000 норм європейського законодавства. Важливо зрозуміти, що нам потрібно адаптувати все європейське законодавство. Не можна, наприклад, гармонізувати норми щодо конкуренції, а екологічні – ні. Україна має наздогнати все те, над чим ЄС працював роками, а також приймати нові норми. Всього це близько 28 000 норм, більшість з них формальні (пояснення, протоколи тощо). Тих, що потребують імплементації – 4400. Україна вже виконала 1400, залишилось ще 3000.
- Законодавство ЄС розділено на 35 розділів – починаючи від вільного руху товарів та послуг, ринку капіталу до соціальної та конкурентної політики, довкілля. За різними сферами встановлюється різний контроль. Наприклад, сфера торговельної політики повністю передають на рівень Брюсселю. Тоді як транспортна галузь – розділена між національною політикою та загальноєвропейською. Інший приклад – судова система. В Європі немає єдиного закону про суди, але є базові принципи та цінності. Як правило принципи складніше адаптувати, а ніж конкретно прописані норми. Закриття кожного з розділів чи кластерів – супроводжується голосування країн-членів ЄС. Рішення має бути прийнято одноголосно.
- Бізнесу варто готуватися до конкуренції. Ситуація на кордонах є сигналом, що вступ до ЄС – непростий процес. І в певних секторах українська продукція створює конкуренцію європейським виробникам. Коли Польща вступила до ЄС – страйкували французькі виробники. Нещодавно була новина, що французькі винороби перестріли вантажівки з іспанськими винами та повикидали пляшки.
Читати більше Згорнути
