2024-й стане для України вже третім воєнним роком. Країна вступатиме у нього з невизначеністю, чи отримає достатню допомогу партнерів, проблемами на кордоні з Польщею та негативні тенденції у демографії. Та аналітики провідних міжнародних компаній та інституцій очікують продовження економічного відновлення і відносно стабільну ситуацію з інфляцією та курсом гривні. Чого очікувати наступного року?
Що буде з економікою України у 2024-му? Яким стане курс долара? На яку інфляцію, експорт та приватне споживання орієнтуватися бізнесу? Які перспективи на найближчі пʼять років?
Forbes отримав доступ до великого закритого звіту іспанської консалтингової компанії Focus Economics (FE), яка щокварталу збирає економічний консенсус-прогноз для країн колишнього СРСР. У дослідженні, що вийшло наприкінці листопада, взяли участь Goldman Sachs, JP Morgan, Moodyʼs, ING та ще понад 20 світових та українських аналітичних установ. Додатково Forbes опитав низку українських компаній.
Чого всі вони очікують від України у найближчі роки?
Що буде з економікою у 2024-му
Консенсус-прогноз Focus Economics базується на опитуванні 27 аналітичних компаній, банків та державнх чи мінжнардних установ. Він передбачає зростання ВВП Україну у 2024-му на 5,3% порівняно з 4,3% цьогоріч.
Forbes додав до даних FE оцінки ще чотирьох українських установ, що не брали участь у дослідженні, – НБУ, Мінекономіки та інвесткомпаній Capital Times і Concorde Capital. Їхні очікування — песимістичніші, тому загальний консенсус-прогноз на 2024-й знизився до 5,1%.
Основні ризики для такого зростання наступного року, властиво, пов’язані з невизначеністю через війну. У звіті Focus Economics вказані можливі руйнування критичної інфраструктури, проблеми з експортом та зменшення іноземної допомоги.
Що таке Focus Economics та хто брав участь у дослідженні
(Натисніть «Читати більше», що відкрити повний текст)
Focus Economics (Барселона, Іспанія) – аналітична компанія, заснована у 1998 році, що спеціалізується на складанні консенсус-прогнозів для різних галузей економіки та практично усіх країн світу.
Звіт, що є у розпорядженні Forbes – щоквартальна оцінка ключових показників для групи країн «СНД +» (CIS plus countries). Окрім України у ньому описані Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, РФ, Таджикістан, Туркменістан та Узбекистан.
У консенсус-прогнозі для України враховані оцінки наступних компаній чи установ: Adamant Capital (Україна), Allianz, Capital Economics, DekaBank, Dragon Capital (Україна), Economist Intelligence Unit, EMFI, Euromonitor Int, Fitch Ratings, Fitch Solutions, FromtierView, Goldman Sachs, ICU, IER (останні дві – Україна), ING, JPMorgan, Moodyʼs Analytics, OTP Bank, Oxford Economics, Polish Chamber of Commerce, Raiffeisen Research, Scope Ratings, The Vienna Institute for International Economic Studies, EBRD, European Commission, IMF, World Bank.
Читати більше Згорнути
Які основні тренди переважатимуть в українській економіці наступного року? Forbes запитав про це у директора з інвестицій Capital Times Артема Щербини, голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука та в директорки аналітичного департаменту Dragon Capital Олени Білан. Аналітики виділяють наступне.
Долар поступово дорожчатиме, а інфляція прискориться. Одне з ключових очікувань: гривня у 2024-му почне повільно девальвувати після того, як Нацбанк відмовився від фіксованого курсу. Регулятор контролюватиме цей процес, тож послаблення курсу буде плавним, упевнені Ваврищук та Щербина.
Така девальвація не створить незручностей для населення та бізнесу, так само як і інфляція, що залишатиметься низькою, каже Ваврищук з ICU. Згідно консенсус-прогнозу FE на кінець 2024-го курс долара складатиме 39.1 грн/$, інфляція – 6,7%. Ввечері 18 грудня долар на міжбанку коштував 37,21 грн/$, середній курс продажу в банках — 37,6 грн/$. Найвище значення серед прогнозів, що увійшли до консенсус FE – 42,5 грн/$ на кінець 2024-го, найнижче – 35 грн/$.
У інфографіці вказані показники на кінець року
Аналітики також очікували помірної девальвації після того як на початку жовтня НБУ відмовився від фіксованого курсу, але гривня, навпаки, укріпилась. За цей період НБУ протестував, як зможе гасити коливання, якщо перейти до більш-менш вільного курсоутворення, вважає Щербина з Capital Times. Наступного року компанія очікує курс 39 грн/$.
Найбільший ризик – недофінансування держбюджету. Головне питання наступного року: якою буде фінансова допомога партнерів. Від цього зокрема залежить здатність НБУ утримувати курс та за можливості поповнювати золотовалютні резерви, каже Щербина. Збільшуватимуться резерви за умови надходження понад $3 млрд щомісяця, прогнозує Capital Times.
Дисбаланси на ринку праці. «Не вистачає кваліфікованих кадрів при високому безробітті, – зазначає Білан з Dragon Capital. – Відновлення економіки збільшуватиме попит на робочу силу, а швидко перекваліфікуватись рідко вдається».
Уряду доведеться ухвалювати непопулярні рішення відносно тарифів. Насамперед, це стосуватиметься опалення, оскільки цей тариф часто не покриває навіть знижену ціну на газ, вказує Білан. Вона вважає, що заборгованість на ринках енергоносіїв зростатиме.
Економічні очікування суттєво не зміняться. Після значного поліпшення у першій половині 2023-го настрої населення та бізнесу наступного року залишатимуться загалом нейтральними через велику невизначеність, пов’язану з війною, зазначає Ваврищук з ICU.
Він прогнозує стрімке зростання споживчого та відновлення корпоративного кредитування (проте тут дастся взнаки низька база порівняння), збереження низької інвестиційної активності бізнесу, а також збереження процентних ставок на високому рівні. Завдяки останньому депозити та портфелі ОВДП фізичних осіб зростатимуть.
Білан з Dragon Capital також очікує наступного року відновлення експорту морськими шляхами, розвиток внутрішнього ВПК та реструктуризацію державних єврооблігацій.
Довгострокові тренди для економіки
Негативні тенденції в демографії — надовго. «Сильний відтік населення через війну зупинився, залишилася традиційна для України міграція», – зазначає Щербина з Capital Times.
Ще одна проблема – народжуваність, додає він. За підрахунками Capital Times, цьогоріч народжуваність буде близько 250 000 осіб, наступного – 250 000 – 300 000 порівняно з показниками смертності у 550 000 – 600 000 та виїзду населення порядку 200 000 – 300 000 осіб. Тобто наступного року країна втратить близько пів мільйона українців, констатує Щербина.
Оцінка населення України, опублікована у звіті FE враховує територію країни у міджнародно визнаних кордонах. Вона загалом співпадає з розрахунками директорки Інституту демографії та соціальних досліджень ім Птухи Елли Лібанової: приблизно 37,6 млн осіб станом на 1 січня 2023-го. Населення підконтрольних Україні територій, за її оцінкою – 31,6 млн. «Якщо ми говоримо про прогноз на 2033 рік в межах 1991-го, розкид є дуже серйозним. Ми віддаємо перевагу діапазону 26–35 млн осіб, – вважає Лібанова. – 35 млн – це надзвичайно оптимістичний сценарій. Різниця в сценаріях ґрунтується на прогнозах щодо розвитку військових подій».
Перевага імпорту над експортом стає структурною проблемою. Значний від’ємний торговельний баланс – ще один довгостроковий виклик. За підсумками січня-жовтня негативне сальдо між експортом та імпортом сягнуло $23,6 млрд. Цей тренд збережеться і в наступних роках, кажуть Ваврищук з ICU та Щербина з Capital Times.
Він наголошує: немає відповіді, як держава чи бізнес можуть розвернути цю тенденцію. «Основними статтями експорту залишаються зернові, олійні та чорна металургія, – нагадує Щербина. – Без угоди про зерновий коридор експорт морем залишиться на 30-50% меншим [ніж до війни]».
Є й інші неприємні фактори. Залишків зерна, які були минулого року, немає, посівні площі скоротились, вартість зернових на світових ринках впала, проблеми з логістикою на західному кордоні, додає він.
Згідно консенсусу FE, дефіцит торгового балансу протягом найближчих пʼяти років не буде меншим за $22,8 млрд.
Металургія, як свідчить статистика, не змогла відновитись під час війни, тож проблема розриву між експортом та імпортом стає структурною, каже Щербина.
«Державі треба стратегічно фокусуватись на цьому, – зазначає він. – Адже коли ми дійдемо до точки, коли фінансова допомога від партнерів зменшуватиметься, постане питання, за рахунок чого наша держава зростатиме далі».
Одним з драйверів зростання експорту може стати оборонна продукція, вважає Щербина. Однак це буде можливим лише після завершення війни, коли сама Україна не матиме таких великих оборонних потреб, додає він.
