>
Відповідно до висновків аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед основних контингентів іноземних працівників.
“Згідно з результатами дослідження, присвяченого особливостям функціонування мультикультурних колективів у Європі, найменшу культурну розбіжність з польською моделлю демонструють українці – 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки схожим культурним профілям, загалом легше адаптуються до польських робочих команд”, – наголошується у звіті.
На думку розробників дослідження, здатність ефективно взаємодіяти в багатокультурному середовищі в найближчі роки стане одним із ключових факторів успіху як для найманих працівників, так і для компаній, що прагнуть зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку.
Так, наприклад, результати дослідження показують, що навіть між українцями та поляками існують розбіжності, здатні впливати на щоденну робочу практику. Зокрема, українці вирізняються прямотою у неформальному спілкуванні, проте у взаємодії з керівництвом нерідко уникають відкритого висловлення незгоди. Критику вони нерідко сприймають особисто, а від свого керівника очікують не лише контролю, а й підтримки команди. Сім’я залишається одним із першочергових життєвих пріоритетів, що також накладає відбиток на організацію робочих процесів.
Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, застерігає, що навіть мінімальні культурні відмінності можуть позначатися на продуктивності колективів, мотивації персоналу та рівні взаємної довіри в межах компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути виключною перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає фундаментальною професійною навичкою”.
При цьому, за оцінками аналітиків, найбільші складнощі виникають не стільки через мовний бар’єр, скільки через різні інтерпретації ролі лідера, методів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій та робочих домовленостей. “Спроможність компаній ефективно управляти цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або планує вихід на європейські ринки, кроскультурна компетенція поступово стає такою ж важливою, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
На підставі проведеного дослідження було розроблено рекомендації для роботодавців, до яких входять: уніфікація домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, інтеграція багатонаціональних команд та запобігання формуванню відокремлених національних груп у структурі колективів.
У Gremi Personal підкреслюють, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління виходить за межі виключно HR-функцій і стає вирішальним фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найбільш чисельних груп іноземних робітників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма показниками – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було розраховано “Індекс культурної відмінності” (у діапазоні від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.