Напередодні голосування за законопроєкт про криміналізацію контрабанди найбільші бізнес-асоціації виступили за його суттєве доопрацювання. На це у депутатів небагато часу – документ потрібно ухвалити найближчими днями, аби Україна цього року отримала €1,5 млрд від Європейського Союзу. Як депутати пропонують врегулювати спірні питання щодо контрабанди
Президентський законопроєкт про криміналізацію контрабанди №5420, що мав статус невідкладного, пролежав у парламенті майже три роки. У першому читанні депутати ухвалили документ ще у липні 2021-го.
Вдруге про документ згадали цьогоріч – незадовго до дедлайну. Криміналізація контрабанди – одна з обовʼязкових умов Єврокомісії, що прописана у меморандумі про надання Україні макрофінансовї допомоги. Від прийняття документа залежить останній цьогорічний транш макрофінансової допомоги – €1,5 млрд, які уряд очікує отримати до кінця грудня.
З іншого боку, проти закону виступає бізнес. Заяви про необхідність суттєво удосконалити законопроєкт опублікували Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), Американська торговельна палата (The American Chamber of Commerce in Ukraine, АСС), Спілка українських підприємців (СУП) та ще низка галузевих бізнес-асоціацій.
Увечері 7 грудня парламентарі нарешті досягли компромісу щодо законопроєкту.
У якому вигляді документ потрапить до зали голосувань ВР?
Що не влаштовує бізнес у криміналізації контрабанди
Попри те, що законопроєкт про криміналізацію контрабанди мають винести на голосування 8 грудня (це важливо, оскільки інакше Єврокомісія може не встигнути погодити транш макрофіну до різдвяних свят), дискусії навколо нього ще продовжувалися й увечері напередодні, кажуть три депутати з фінансового, правоохоронного та бюджетного комітетів Ради.
У чому проблема?
Найбільш прийнятний для бізнесу варіант закону – криміналізація лише підакцизної контрабанди (тютюнові, алкогольні вироби тощо – Forbes), а не всіх товарів. «Запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду непідакцизної продукції не сприятиме протидії тіньовій економіці, а навпаки призведе до виникнення численних корупційних ризиків і передумов для зловживань контролюючих і правоохоронних органів», – йдеться у повідомленні АСС.
У парламенті думали над таким варіантом документа ще на початку осені, але його не ухвалили через принциповість позиції Європейської комісії, кажуть два депутати від «Слуги народу». Вони попросили не вказувати своїх імен у цій статті через сенситивність теми.
Те, що криміналізація товарної контрабанди – одна з вимог ЄС, зазначає і заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк. У меморандумі про макрофін дійсно йдеться про криміналізацію великомасштабної контрабанди всіх товарів, дедлайн виконання – четвертий квартал.
Інша важлива вимога бізнесу – підняття порогу відповідальності за такі правопорушення. У редакції документа, за який проголосували у першому читанні, кримінальна відповідальність настає за ухилення від сплати податків, зборів на суму від 1,3 млн грн для підакцизних товарів (для непідакцизних товарів поріг нижче – 671 000 грн – Forbes). «Це необґрунтовано низький поріг», – йдеться у повідомленні на сайті ЄБА. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків настає за умови несплати близько 3 млн грн, додають у ЄБА.
Ще одна норма, якою не задоволений бізнес – надто широкі розбіжності у мірі покарання: від 17 000 грн штрафу до позбавлення волі на 11 років. Це також непокоїть бізнес-асоціації через корупційні ризики.
Спірний пункт – законопроєкт має чітко виокремити єдиний правоохоронний орган, який контролюватиме питання контрабанди. «Таким органом доцільно б було визначити БЕБ, однак лише після перезавантаження цієї структури», – кажуть у ЄБА.
Всі три бізнес-асоціації (ЄБА, АСС, СУП) погоджуються, що без зазначених змін документ матиме негативний вплив на бізнес, який наразі й так зіштовхується з проблемами через блокування кордонів польськими перевізниками.
Як документ хочуть змінити депутати
Частина змін, на яких наполягає бізнес, враховані у фінальній версії, повідомив у Telegram депутат Железняк з фінкомітету. Цю інформацію підтвердив Forbes і депутат з президентської фракції.
Що змінилося до другого читання:
- ліміт, після якого для бізнесу настає кримінальна відповідальність, збільшено у п’ять разів – до понад 6 млн грн;
- поріг для акцизних товарів збільшений у два рази – до понад 1,3 млн грн;
- кримінальна відповідальність за контрабанду у разі прийняття закону вступає в силу через пів року, тобто з 1 липня 2024-го.
Перехідний період потрібен для того, щоб перезавантажити роботу БЕБ, пояснює Железняк. «Щоб цей закон не шкодив чесному бізнесу, потрібен нормальний контролюючий орган, який буде націлений саме на виявлення контрабанди, – каже депутат. – У нинішньому вигляді БЕБ на це не здатне». Законопроєкт про те, що інші правоохоронці не матимуть стосунку до справ про контрабанду, зараз готує уряд, зазначив співрозмовник у керівництві президентської фракції, який попросив не вказувати свого імені у цій статті, оскільки не уповноважений давати офіційні коментарі з цієї теми.
Потенційно загрозливу для бізнесу норму про притягнення до відповідальності за помилки у декларації, найімовірніше, не прибиратимуть, каже посадовець зі «Слуги народу». «Цією нормою може зловживати сірий бізнес», – пояснює він.
Голосування за фінальну версію законопроєкту, ймовірно, відбудеться цього тижня, кажуть депутати з правоохоронного, фінансового та бюджетного комітетів. Якщо нардепи не встигатимуть, засідання Ради можуть відбуватися і у вихідні дні, уточнює один із них.
У підготовці матеріалу брав участь редактор Forbes Сергій Шевчук
