Офіційний ринок сільськогосподарської землі запрацював 1 липня 2021 року. Це був революційний крок, адже до того моменту Україна залишалася єдиною країною Європи, яка не мала відкритого земельного ринку. То чи варто інвестувати в землю?
«Земля фактично стала альтернативою нерухомості в портфелі українського інвестора, бо має значно кращі перспективи зростання вартості, а головне, значно нижчі ризики руйнування. Серед наших клієнтів немає жодного кейса, коли хтось купив землю до 24 лютого і захотів її продати з відновленням роботи реєстрів. Земля показала надзвичайну стресостійкість. Коли в серпні минулого року падіння ВВП фіксували на рівні 30%, в середньому ціна на землю знизилась на 5−10%. А якщо брати ситуацію станом на зараз, то за 2023 рік усі гравці ринку фіксують зростання вартості землі на рівні 15−20%», — пояснює СЕО та співзасновник компанії «Твоє коло» Андрій Усенко.
За його словами, такої унікальної можливості для інвестора більше не повториться ніколи. Земля має одні з найкращих перспектив капіталізації сьогодні серед усіх доступних українських активів. До того ж інвестиції в землю мають доволі низький поріг входу — від 5 тис. дол.
«Спираючись на досвід земельних реформ наших європейських сусідів, в середньому земля зростає у вартості на 20−25% за рік. В Україні під час воєнного стану, з усіма можливими та неможливими обмеженнями вже маємо за два роки до 20% приросту. Тому є всі шанси після закінчення повномасштабної війни отримати потужне прискорення. Згідно з нашими стримано-оптимістичними прогнозами в перспективі найближчих 4−6 років можна розраховувати на подвоєння вартості землі», — каже Андрій Усенко.
Земля також має свою привабливість у порівнянні з іншими доступними активами через мінімальні ризики.
«Це реальний актив у власності, на відміну від крипти. На відміну від нерухомості (земля за визначенням — це теж нерухоме майно, тут маються на увазі квартири/будинки або комерційна нерухомість. — Ред.), йому не загрожує руйнування. Йому непритаманна волатильність фондових ринків. Український агросектор у фокусі уваги всієї світової спільноти, бо є опорною конструкцією у світовій продовольчій безпеці. А це означає безпрецедентну підтримку галузі», — звертає увагу Андрій Усенко.
За словами комерційного директора компанії «Твоє Коло» Єгора Лісничого, після старту ринку землі в неї вкладалися здебільшого підприємці – власники середнього та великого бізнесу. І їхня домінантна позиція зберігалася приблизно пів року.
Після повторного запуску ринку в червні 2022-го суттєво зросла доля айтівців, кількість підприємців, навпаки, скоротилася.
Наразі ж найбільша доля купівлі землі припадає і на підприємців, і на айтівців, але вони розмилися іншими категоріями.
Окрім землі, переконані експерти, привабливим активом для інвесторів є вітчизняні агрокомпанії. Яскравий приклад: EBITDA (прибуток компанії без витрат за відсотками, податків та амортизації. — Ред.) вітчизняних агрогігантів МХП і Kernel у 2021 році, тобто до повномасштабної війни, перевищила аналогічний у SpaceX Ілона Маска.
Обмеження і виклики, з якими стикаються українські аграрії після 24 лютого, болісною луною відгукуються по всьому світу. Від успішного подолання цих викликів без перебільшень залежить життя мільйонів людей на планеті. Світ не має допустити, щоб на ринку зменшилась продукція з України, та буде застосовувати всі можливі політичні важелі впливу для розв’язання цих питань.
Але й бізнес має змінювати свої підходи. Через брак можливостей експорту потрібно зосередитися на перероблюванні. Так, за словами Володимира Нагорного з МХП, компанія цьогоріч вперше почне перероблювання ріпаку та нарощуватиме потужності з перероблювання соняшника, тоді як частина кукурудзи буде перероблятися на біогаз.
