У березні Правління Національного банку України зосередилося на подальшому наближенні банківського законодавства до директив Європейського Союзу.
Незважаючи на те, що за місяць було прийнято 13 регуляторних актів, головні рішення стосувалися насамперед резервів капіталу, банківського нагляду та оновлення методів оцінки кредитних ризиків.
Про це інформує стаття аналітичного центру “Фінансовий пульс”.
Однією з найсуттєвіших інновацій стала постанова Правління НБУ №23 від 4 березня 2026 року, яка запроваджує, що з 1 січня 2027 року банки та банківські групи муситимуть дотримуватися вимог щодо формування резерву збереження капіталу та резерву системної важливості. Резерв збереження капіталу становитиме 2,5% для всіх банків, тоді як резерв системної важливості буде варіюватися від 1% до 2% залежно від категорії фінансової установи.
Водночас із введенням резервів НБУ скасовує необхідність у підвищених нормативах капіталу. Отже, з початку 2027 року мінімальні значення нормативів достатності капіталу будуть відповідати європейським стандартам: 8% — для нормативу достатності регулятивного капіталу, 6% — для капіталу першого рівня та 4,5% — для основного капіталу першого рівня.
“Для ринку це означає поетапну інтеграцію у спільний регуляторний простір з ЄС”, — відзначила керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва.
Ще одним важливим рішенням стала постанова №27, якою НБУ затвердив зміни до Положення про здійснення нагляду за банками без виїзду на місце. Нові правила визначають порядок встановлення обмежень на діяльність банку у випадку погіршення його фінансового стану, а також передбачають можливість негайного реагування без попереднього слухання представників банку, якщо виникає пряма небезпека для інтересів вкладників і кредиторів.
Окремо регулятор посилив контроль за впровадженням нових банківських продуктів. Зокрема, банки зобов’язані будуть інформувати НБУ про запуск нових продуктів або суттєві зміни до існуючих, якщо вони можуть суттєво вплинути на діяльність установи.
“На практиці це означає посилення превентивного контролю. Регулятор прагне отримати більше інструментів для раннього реагування на потенційні ризики — як у фінансовому стані банків, так і в нових продуктах, які вони виводять на ринок. Це відповідає європейській логіці: не лише фіксувати проблему, а й намагатися запобігти їй на ранній стадії”, — пояснила Діляра Мустафаєва.
Також у березні НБУ постановою №28 від 21 березня 2026 року вніс корективи до низки нормативних документів, що регламентують розрахунок регулятивного капіталу, діяльність банків та зважені за кредитним ризиком експозиції. Значна частина цих змін стосується врахування кредитного рейтингу гарантій при визначенні обсягу забезпечення у вигляді гарантії або резервного акредитива, що береться до уваги при розрахунку нормативу кредитного ризику Н7.
За словами експертки, цей блок змін є особливо важливим для узгодження українських правил із вимогами європейського Регламенту CRR.
“Чим більше українське банківське законодавство синхронізується з підходами ЄС до оцінки ризиків, тим легше буде банківській системі адаптуватися до майбутніх інтеграційних процесів. Це важливо не лише з погляду формального виконання вимог, а й для підвищення якості управління ризиками в самих банках”, — підкреслила Діляра Мустафаєва.
Окрім блоку, пов’язаного з євроінтеграцією, у березні Нацбанк ухвалив ще низку значущих рішень. Постановою №24 на період воєнного стану було встановлено додаткові вимоги до банків, які необхідно виконати для отримання дозволу на придбання акцій, часток або паїв юридичної особи.
Постановою №25 регулятор оновив правила реєстрації колекторських компаній: удосконалив процедури реєстрації, уточнив вимоги до ділової репутації керівників і власників та оптимізував порядок подання документів.
Також було внесено зміни до Порядку підключення абонентів до Системи BankID. Вони передбачають посилення вимог до прозорості обробки персональних даних, оновлення технічних і методологічних стандартів взаємодії абонентів, а також уточнення процедури виходу з системи.
Окремою постановою №29 НБУ продовжив перехідний період для подання звітності про активні операції фінансовими компаніями та кредитними спілками до кінця 2026 року. Крім того, було збільшено терміни подання звітності та запроваджено нову процедуру для установ, які не здійснюють операцій, що потребують звітування.
“Березень не був рекордним за кількістю нормативних змін, проте НБУ продовжує формувати регуляторне середовище, в якому українські банки дедалі більше працюватимуть за правилами, наближеними до стандартів ЄС. І це один із важливих сигналів для всього фінансового ринку”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Покращення якості нормативної бази, що регулює діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, які перешкоджають його повноцінному розвитку
- Підвищення відкритості діяльності фінансових установ
- Розробка нових ринкових інструментів та механізмів роботи, зокрема шляхом впровадження найкращого міжнародного досвіду
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, зокрема через фінансову децентралізацію
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 07.04.2026 Джерело: Фінансовий пульс