Однією з причин входження ринку в тінь є значний рівень податків для орендодавців / Freepik
Державна програма допомоги на оплату орендованого житла для внутрішньо переміщених осіб в Україні зустрічається з вагомими труднощами через неофіційний ринок оренди. Головною причиною низького інтересу до програми є те, що значна частина орендних взаємовідносин оформлюється нелегально.
Про це інформує Delo.ua посилаючись на заяву Олени Шуляк, очільниці Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та будівництва міст.
За її словами, тіньовий сегмент орендного бізнесу не тільки позбавляє казну податкових надходжень, але й значно зменшує здатність держави впроваджувати дієві програми підтримки для громадян, що потребують житла.
Одним з показових ілюстрацій проблеми є програма компенсацій на наймання житла для внутрішньо переміщених осіб.
За інформацією аналітичного центру CEDOS, на початку вересня 2025 року було подано 184 запити на отримання допомоги, з яких погоджено тільки 86.
Такі цифри, за словами Шуляк, показують, що навіть добре розроблені державні засоби не можуть функціонувати повноцінно через неформальний характер значної частини орендних відносин.
Дослідження також показує, що більшість дій на ринку оренди відбувається без офіційного оформлення. Так, багато рієлторів і агентств працюють без реєстрації, укладають договори так, ніби вони укладені без посередництва, а сплата за їхні послуги здійснюється готівкою. Тому, подібні операції не фіксуються в електронному вигляді та не відображаються у фінансовій документації.
В результаті, держава фактично не бачить справжній обсяг ринку оренди, не може результативно управляти податками та повноцінно запускати соціальні ініціативи.
Податок у 23% заохочує нелегальний ринок
Згідно з твердженнями Шуляк, високий розмір податків для орендодавців є однією з причин переходу ринку в тінь. Зараз податок на прибуток від оренди житла може досягати 23%, що, за думкою депутатки, не мотивує власників житла працювати офіційно.
У зв’язку з цим у Верховній Раді пропонують знизити показник до 7%.
“Зменшення показника до 7% – це не поблажливість, а засіб виведення з тіні. Громадяни мають розуміти, що працювати легально – можливо, зрозуміло та економічно вигідно”, – відзначила Шуляк.
Що може змінити становище
Згідно з висловлюваннями депутатки, щоб вивести ринок оренди з тіні, недостатньо тільки зменшити податковий тягар. Не менш істотно створити реальні стимули для легалізації орендних відносин, а також встановити прозорі правила діяльності на ринку. Мається на увазі, зокрема, використання стандартних договорів оренди, прозорі процедури обліку угод і чітке адміністрування.
Депутатка називає такі практичні заохочення до офіційної роботи: можливість розширити коло потенційних орендарів, наявність доказової бази в разі суперечок або податкових ревізій, а також зниження ризику донарахувань або потреби пояснювати джерела доходів від оренди заднім числом. Вона також підкреслює важливість юридичного захисту як для власників житла, так і для орендарів.
“В секторі оренди не вистачає всебічного захисту і зрозумілих правил для обох сторін. Коли договір оформлений офіційно, орендодавцю значно простіше підтвердити умови оренди, терміни, плату, заставу, підстави для виселення або борг. Крім того, офіційне оформлення договору необхідне для участі в державних програмах, зокрема в програмі допомоги на оплату оренди для ВПО. Тобто, орендодавець, який готовий працювати офіційно, має доступ до сегменту орендарів, які не можуть або не хочуть погоджуватися на неформальні домовленості”, – зазначила Олена Шуляк.
Вона також додала, що поступове посилення державного нагляду за ринком сприятиме його легалізації. За таких обставин робота у правовому полі дає змогу зменшити ризики податкових донарахувань, розбіжностей та необхідності пояснювати походження прибутків від оренди згодом.
Нагадаємо, у першому місяці 2026 року власники нерухомості сплатили до державного бюджету понад 1,7 млрд грн податків.