Фото до статті МОН започатковує масштабне оновлення фахової освіти — від модернізації майстерень до залучення роботодавців до управління коледжами. Визначено професії, які найбільше потрібні українській економіці вже зараз.
Ярослав Степанов Редактор новинної стрічки минулої доби, 20:55
Студенти в українському університеті минулої доби, 20:55
Українська система професійної підготовки переживає найбільшу трансформацію за останнє десятиліття. За два роки в країні вже оновили 135 навчально-практичних центрів, а у 2026 році до них приєднаються ще 107 майстерень та лабораторій. Цими даними під час освітньої конференції МОН «Серпнева-2026» поділився заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній.
За його словами, акцент на професійно-технічну та фахову освіту — це не просто освітня політика, а пряма відповідь на потреби ринку. Згідно з інформацією Вчися.Медіа, посилаючись на дані Work.ua, близько 85% відкритих вакансій в Україні стосуються посад, що вимагають навичок, отриманих саме в закладах професійної освіти.
«Важко очікувати якісну освіту, якщо все навколо застаріле та не відповідає запитам ринку праці», — підкреслив Дмитро Завгородній. Він зазначив, що в багатьох професійно-технічних навчальних закладах досі можна побачити «музейні експонати»: трактори, що не запускаються, та обладнання, яке давно не використовується.
Професійна освіта в Україні: студенти в майстерні
«100 майстерень» — що трансформується в коледжах
У 2026 році в рамках ініціативи «100 майстерень» планується оновити 107 майстерень і лабораторій у закладах фахової передвищої та професійної освіти. Основна мета — аби студенти працювали з технологіями, максимально наближеними до реального виробництва.
Ще один важливий напрям — наглядові ради. До вересня 2026 року мають запрацювати перші 100 таких рад, а до кінця року їх масштабують до 300 закладів. До складу наглядових рад увійдуть представники бізнесу, які братимуть участь у виборі директора, затвердженні стратегії закладу та формуванні навчальних програм.
«Наглядові ради надають роботодавцям реальний вплив на розвиток коледжу, — пояснює заступник міністра. — Для коледжів це також доступ до експертизи роботодавців і можливість вибудовувати міцні партнерства з бізнесом».
Які професії є найбільш затребуваними
МОН визначило перелік спеціальностей, які наразі мають найбільший дефіцит. Серед пріоритетних напрямів — машинобудування, електрична інженерія, авіаційна, ракетна та космічна техніка. Окремо виділено професії для промисловості, енергетики та будівництва.
Конкретний перелік найбільш затребуваних фахівців виглядає так: верстатники широкого профілю, оператори верстатів з програмним керуванням (ЧПК), електрики та електромонтери, працівники будівельної сфери, зварювальники, слюсарі та інші фахівці для промислового виробництва.
«Освіта має відповідати потребам економіки, адже саме зараз найбільше потрібні фахівці за напрямами, на які вступники не завжди виявляють значний інтерес», — зазначив Дмитро Завгородній.
Дуальна освіта: теорія і практика
Окремий фокус реформи — розвиток дуальної освіти, за якої студент частину знань здобуває в навчальному закладі, а частину практичних навичок — безпосередньо на робочому місці. МОН вже підготувало типові договори про співпрацю закладів професійної освіти з бізнесом.
Оцінювати ефективність реформи планують не за кількістю абітурієнтів, а за реальним працевлаштуванням випускників — причому не лише одразу після завершення навчання, а й через три роки. Також МОН аналізуватиме, чи обирають випускники 9-х класів ті професії, яких найбільше потребує економіка.
Раніше портал Знай повідомляв, освітяни закликали батьків провести розмову з дітьми після інцидентів із підлітками в Одесі.
Актуальні новини У Раді пропонують анулювати водійські права певним українцям назавжди: кого це стосуватиметься Пенсії, заробітна плата та податки: українців очікують важливі зміни Обстріли руйнують бізнес: "Нова Пошта", "Сільпо", "АТБ" на межі закриття Українців попередили про аномальну осінь: якою буде погода найближчими місяцями Показати ще Теги: Міністерство освіти і науки