Скільки збирати на квартиру — залежить від регіону та професії / Freepik
ЛУН у співпраці з work.ua проаналізував, скільки часу необхідно працювати, щоб акумулювати потрібну суму для придбання власного помешкання. Виявилося, що в захищених регіонах цей період може затягнутися до 10 років.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на відомості дослідження.
Західні міста дорожчають швидше, ніж Київ
Київ більше не очолює перелік міст з найменш доступними квартирами. Середня ціна однокімнатного помешкання в столиці становить приблизно 7,7 року середнього доходу, що розміщує її на третій позиції за рівнем цін.
Натомість у західних обласних центрах нерухомість швидко стає дорожчою. У Львові для придбання однокімнатної квартири потрібно збирати прибутки близько 8,4 року, у Луцьку та Ужгороді цей показник досягає 8,5 року. Зростання вартості нерухомості тут великою мірою пов’язане зі стабільно високим попитом через відносну безпечність регіонів і внутрішню міграцію населення.
Діаметрально протилежна обстановка спостерігається у прифронтових містах, де житло залишається відчутно доступнішим. Через підвищені ризики безпеки попит на нерухомість менший, що напряму впливає на ціни.
Зокрема, у Запоріжжі середня ціна однокімнатної квартири відповідає приблизно 2,4 року доходу, у Миколаєві — 3,4 року, а в Харкові — близько 3,5 року заробітку.
Отже, фактор безпеки сьогодні все більше визначає не тільки міграційні процеси, а й реальну доступність житла в різних куточках країни.
Відмінність визначається не тільки містом, а й фахом
Більш глибокий аналіз, який об’єднує дані ЛУН про ціну житла із середніми зарплатами за інформацією work.ua, показує ще більш помітну нерівність — доступність квартир суттєво залежить не тільки від регіону, а й від фаху.
Наприклад, менеджеру з продажу в Харкові для придбання однокімнатної квартири потрібно зібрати суму, рівнозначну приблизно 2,6 річного доходу, тоді як у Львові чи Ужгороді на це знадобиться вже більше шести років роботи. Для бухгалтерів контраст ще більш відчутний: якщо в Харкові житло відповідає близько 3,5 року заробітку, то в західних містах цей показник збільшується до 8–9 років.
Найбільш складною залишається обстановка для працівників з невеликим рівнем оплати праці. Зокрема, прибиральникам у Києві довелось би відкладати повний річний дохід впродовж 14 років, а у Львові — більше 15 років. За таких обставин придбання власного помешкання без додаткової фінансової допомоги фактично стає нереальним.
Що з орендою
На ринку оренди обстановка ще більш напружена. Якщо в Харкові оренда однокімнатної квартири забирає близько 20% середньої зарплати, то в Києві — вже приблизно 50%. У Львові видатки складають 60–80% доходу, а в Ужгороді — в середньому до 80%, для барист, касирів і продавців — майже увесь заробіток (до 96–98%).
Для прибиральників у Львові та Ужгороді оренда перевищує 100% місячного доходу, тому самостійно орендувати житло практично неможливо. Натомість у Харкові більшість працівників витрачають на оренду менше половини зарплати, а часто — близько третини.
Безпечні регіони стають менш доступними
Безпека західних областей суттєво впливає на ціну житла, формуючи новий ринковий парадокс. Як зазначає керівниця ЛУН Статистика Людмила Кірюхіна, саме відносна безпечність зробила такі міста, як Львів та Ужгород, все менш доступними для представників багатьох професій.
За її словами, ріст цін на житло обмежує можливості внутрішньої міграції та ускладнює поліпшення житлових умов, а для частини українців власна квартира поступово перестає бути питанням комфорту і перетворюється на базову необхідність виживання.
Нагадаємо, у Верховній Раді пропонують зменшити податок на оренду квартир з метою заохотити орендодавців працювати офіційно та вивести ринок з тіні.